План

1. Психологічні механізми виховання

2. Психологічні умови морального розвитку особистості у процесі виховання

3. Закономірності розвитку ціннісно-смислової сфери обдарованої особистості

Література

1. Психологічні механізми виховання

Відповідно до визначення, виховання є процесом організованого й цілеспрямованого впливу на особистість і поведінку дитини. Виховання - одна зі сторін научіння, ще один аспект соціалізації дитини. Виховання та навчання можна розглядати як соціальне замовлення суспільства, оскільки саме результат цього процесу - людина, адаптована (чи неадаптована у випадку неуспішного виховання) до життя в суспільстві.

Виходячи з вищого гуманістичного змісту, що людство виробило в ході свого розвитку та який воно намагається усвідомлювати та прищеплювати новим поколінням, основні цілі виховання - це повноцінний розвиток особистості людини та засвоєння нею неминущих цінностей: духовності (пріоритету високих моральних ідеалів над миттєвими потребами та потягами), свободи (прагнення людини до зовнішньої та внутрішньої незалежності й визнання того ж права за іншою особистістю), відповідальності (зворотної сторони свободи як усвідомлення наслідків своїх дій і готовності відповідати за них).

За великим рахунком, на наш погляд, у ході виховання в людини повинно бути сформовано кілька аспектів її особистості: саморегуляція, самосвідомість, відповідальність, свобода, активність і творчість.

Крім того, є специфічні цілі виховання, обумовлені, наприклад, конкретними умовами розвитку суспільства (сьогодні це може бути пріоритет у вихованні таких якостей, як заповзятливість, ініціативність, прагнення до успіху тощо).

Під засобами виховання розуміються способи організованого й неорганізованого впливу, за допомогою яких одна людина впливає на іншу з метою виробити в неї визначені психологічні якості та форми поведінки, тобто це дії, спрямовані на зміну особистості вихованця. Засоби виховання можуть бути:

прямими - безпосередні особисті впливи на людину;

непрямими - впливи, що організуються за допомогою яких-небудь засобів (книги, думки інших тощо);

усвідомленими - вихователь свідомо ставить визначені цілі, а вихованці приймають їх;

неусвідомленими - здійснюються без навмисного впливу;

емоційними - з використанням визначених ефективних станів;

когнітивними - націленими на систему знань людини та її перетворення;

поведінковими - спрямованими безпосередньо на вчинки людини.

Особливе значення останнім часом здобувають психотерапевтичні та психокорекційні методи впливу на особистість.

Л. Виготський відзначав, що вся людська культура є пристосуванням інстинктів до середовища. Таким чином, інстинкт можна розглядати як механізм виховання. Із психологічної точки зору інстинкт - це могутнє спонукання, пов'язане з найбільш складними органічними потребами, найсильніший імпульс і стимул діяльності.

У вихованні ця сила повинна бути використана повною мірою, оскільки людська творчість можлива на основі найвищого розквіту інстинктів і повноцінної напруги сил: «Система виховання, що не вирішує питання про інстинкт, є системою фабрикації невротиків» (Л. Виготський). Невроз є такою формою захворювання, в якій конфлікт між інстинктами та середовищем призводить до незадоволення перших і витиснення потягів у підсвідомість, до розщеплення психічного життя.

Інша справа, коли одні форми психічної енергії перетворюються в інші, більш «високі» види енергії за допомогою сублімації. Таким чином, для виховання характерна дилема: невроз або сублімація.

Загальний розвиток і застосування інстинктів у вихованні повинні йти по лінії їх соціальної придатності та можливості застосування в необразливих, прийнятних формах. У процесі діяльності інстинкти легко переходять один в інший, наприклад, «скупий лицар» - властолюбство породило скнарість, тому що досягнення влади було пов'язано з накопиченням грошей.

Психологічне правило полягає в переході від одного інстинкту до іншого, наприклад, якщо з'єднати колекціонування (як прояв пристрасті до накопичення) з вивченням географії або з естетичною оцінкою знака, то можна створити можливість для переносу інстинкту накопичення з марок на географічні пізнання.

Таким чином, основний психолого-педагогічний механізм виховання інстинктів (за Л. Виготським) пов'язаний не з простим викоріненням інстинктів, а з перенесенням їх на більш високі види діяльності.

Звичайно, це занадто загальний підхід до механізмів виховання, що насправді дуже складні, багатогранні, багатоаспектні. Але даний підхід відбиває сутність: виховання в ідеалі, насамперед, мусить ураховувати природний розвиток організму та його потреби при виборі цілей, задач, способів і засобів впливу на людину.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Педагогическая психология 8

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.