План

1. Методи дослідження особистісних порушень

2. Психопатологічні особливості хворих на наркотичну залежність

1. Методи дослідження особистісних порушень

Патопсихологічний експеримент.

Патопсихологічне обстеження включає в себе ряд компонентів

1.Аналіз історії хвороби

2.Бесіда з хворим

3.Спостереження

4.Дослідження з допомогою різних методик

5.Експеримент та співставлення експериментальних даних з анамнестичними даними.

При проведенні патопсихологічного експерименту відбувається вивчення порушень психічних процесів і особистості в спеціальних створених умовах, які забезпечують максимальний прояв порушень. Патопсихологічний експеримент здійснюється за допомогою конкретних прийомів вивчення психічних функцій – експериментальних методик. Ці методики апробовані практикою і довгі роки застосовуються в клініці. Найкращий та найповніший опис цих методик зробили Рубінштейн, Зейгарник, Полякова.

Правила проведення патопсихологічного експериментуекспериментатор повинен моделювати психічну діяльність людини в праці, навчанні, спілкуваннів експерименті необхідно виявити структуру не лише порушених, але і залишених збережених форм психічної діяльностіпобудова експериментальних прийомів повинна враховувати можливості пошуку рішень самим хворим, а також дозволяти патопсихологу приймати участь у діяльності хворого для того, щоб знати, як хворий сприймає допомогу експериментатора і чи може він цією допомогою скористатисяекспериментально – психологічні прийоми слід направити на розкриття якісних характеристик психічного захворюваннярезультати експериментального дослідження точно фіксуютьсяпрограма дослідження хворого не може бути стандартною, бо залежить від клінічної задачі і особливостей хворого.

Особливо уважно слід відноситися до вибору методик при патопсихологічному дослідженні дітей. В цьому випадку методика визначається віком дитини, рівнем її інтелектуального розвитку, наявністю чи відсутністю мови, рухових чи сенсорних порушень. Багато методик мають відмінності для різних вікових груп, деякі з них адаптовані для дітей з порушенням діяльності аналізаторів. Патопсихолог зобов’язаний володіти експериментально – психологічними методиками, бо саме вони є основними засобами вивчення порушень психічної діяльності.

Бесіда патопсихолога з хворим та спостереження за його поведінкою.

Бесіда передує експерименту і складається з двох частинспілкування психолога і піддослідного чи хворого проводиться поза експериментом, тобто до і після експериментальної роботи. В бесіді психолог повинен уникати обговорень з хворим його хворобливих переживань чи галюцинацій, або хоча б не робити цього за своєю ініціативою. Це має запитати лікар. Психолог в своїй бесіді повинен враховувати відношення хворого до ситуації експерименту і до самого експериментатораі бесіда проходить безпосередньо під час експерименту. Патопсихолог при цьому допомагає хворому під час виконання експериментального завдання.

Види допомоги при проведенні бесіди

Просте перепитування (наприклад, психолог просить повторити те чи інше слово, оскільки це зосереджує увагу хворого до зробленого чи вимовленного).

Стимуляція подальших дій (наприклад, словами «добре», «далі».

Запитання про те, чому піддослідний зробив ту чи іншу дію. Ці питання допомагають йому зосередити власні думки.

Підказка, порада діяти тим чи іншим чином.

Демонстрація дій і прохання самостійно повторити цю дію.

При описі окремих методик зазвичай вказують, які види допомоги вданому випадку можливі.

Загальні правила, якими потрібно користуватися патопсихологу при виборі допомоги:

1.перевірити, чи не будуть корисні, ефективніші більш легкі види допомоги, а вже потім перейти до демонстрації експерименту

2.експериментатору не слід бути досить активним і багатослівним

3.кожен акт допомоги, так як і відповідні дії хворого на її повинні бути записані в протоколі.

В ситуацію експерименту та бесіди також входить спостереження за поведінкою хворого. Важливо відмітити особливості зовнішнього вигляду, вираз обличчя, емоційні реакції хворого, його поведінку під час обстеження. Спостереження не повинне носити нав’язливий характер, бути невидимим та тактовним.

Крім того використовують такі методи – тести, особистісні опитувальники, проективні методи. Ці методи є для психолога найлегшими і є в комп’ютерних варіантах.

Приблизна схема психологічного дослідження пору­шень психічної діяльності дитини молодшого та серед­нього шкільного віку

1. Вивчення психічних процесів та функцій має включати такі обов'язкові параметри:

а) дослідження розумової працездатності з вияв­ленням показників гіпостенічної або гіперстенічної виснажуваності, утрудненої впрацьовуваності, фазових коливань працездатності;

б) вивчення уваги — її обсягу, здатності дитини до довільної концентрації, розподілу та переключення;

в) дослідження процесів запам'ятовування та від­творення. Психолога цікавлять механічні та смислові, асоціативні запам'ятовування (різниця в їх успішнос­ті), вербальні та невербальні відмінності між можли­востями самостійного відтворення або впізнання. Ба­жано також виявити обсяг пам'яті та можливості тривалого утримування інформації;

г) в деяких випадках — вивчення процесу сприй­няття (якщо виникає підозра щодо порушення цього процесу): зорового, фонематичного; сприйняття рит­мічних послідовностей;

д) вивчення інтелекту, що іноді перетворюється на самостійне завдання (таких станів, як олігофренія або затримка психічного розвитку). У сфері інтелекту важливо виявити рівень розвитку вербального та невербального інтелекту, формування шкільних умінь та навичок, життєвої орієнтованості, можливостей роз­витку інтелекту в процесі навчання;

е) дослідження процесу мислення, оскільки при ви­вченні інтелекту психолога насамперед цікавить його рівень. Спрямовується на пошук специфічних фено­менів мислення, характерних для порушень психічного розвитку. Це такі явища, як конкретність, інерт­ність або спотворене мислення. Вивчення процесу мислення має проводитися у всіх випадках, коли є підозра щодо порушення психічного розвитку та неза­лежно від визначеного рівня розвитку інтелекту;

є) дослідження особливостей мови. Може виступа­ти як одне із завдань патопсихологічного обстеження Психолога цікавлять розвиток та збереження смисло­вої, змістової структури мови, наявність порушень у вигляді фонетичних дефектів, заїкання, недостатності функції читання та письма. Докладніше вивчення особливостей мовного розвитку дитини належить до компетенції логопеда;

ж) вивчення емоцій. Відіграє велику роль у вияв­ленні причин поведінки дитини, дає змогу визначити її ставлення до світу. Бажано знати такі особливості емоцій, як: переважаючий емоційний фон, наявність різних коливань емоцій, феномени страхів, тривож­ності взагалі та шкільної особливо, наявність схиль­ності до концентрації негативних емоцій;

з) дослідження особистісних особливостей. Має включати такі параметри, як головна мотивація діяль­ності, самооцінка та ставлення до оточуючих, рівень домагань та його динаміка в разі успіху та невдачі, наявність внутрішньоособистісних конфліктів та меха­нізмів компенсації, реакції в стані фрустрації. В дея­ких ситуаціях може бути бажаним з'ясування парамет­рів екстраверсії, нейротизму, особливостей темпера­менту тощо.

На основі отриманих даних психолог може дійти таких висновків:

чи є взагалі в даної дитини порушення психічної діяльності або її проблеми пов'язані тільки з недоліка­ми мікросоціальної ситуації розвитку;

якщо є, то який тип порушень переважає в даному випадку, які механізми привели до його формування (структура первинного та вторинного дефектів, явище ретардації, асинхронії тощо);

чи потребують виявлені як психологічний діагноз феномени втручання чи ні (є соціальна дезадаптація, формується вторинний дефект, стан погіршення і т. д.);

яка зона найближчого розвитку дитини, ким та на якому рівні може бути проведена корекція порушень розвитку (достатньо зміни виховного підходу; бажано змінити місце та форми навчання; необхідна консуль­тація спеціаліста іншого профілю: лікаря, логопеда; необхідні та можливі психокорекційні та психотренін­гові заходи).

Патопсихологічне обстеження підлітків має особливості.

бажано визначити наявність та тип акцентуації характеру.

мотиваційній структурі особистості, спрямованості, самооцінці.

реакції адаптації, порушення у формуванні потягів, особистісні кризи.

Відзначимо ще декілька умов, що відображають специфіку патопсихологічного обстеження дітей.

Велике значення має встановлення гарного контак­ту з дитиною. Якщо при обстеженні дорослого пози­ція психолога може бути нейтральною, то спілкування з дитиною потребує від експериментатора активності. Слід створити не просто доброзичливу атмосферу, а вміти зацікавити дитину (особливо маленьку) завдан­нями, задати позитивно насичений емоційний тон, щоб дитині хотілося продовжувати виконання експе­риментальних завдань. Тому з дітьми дошкільного ві­ку патопсихологічне обстеження проводиться у вигля­ді гри. Для школярів більш прийнятна ситуація, яка відображає навчальний процес, коли дитина немов демонструє дорослому свої знання, вміння та здібнос­ті. Однак якщо психолог бачить, що в молодшого школяра ще не сформувалася навчальна мотивація (що вже саме по собі дає підставу припустити психіч­ний недорозвиток), то обстеження слід перевести в ігрову форму.

Обстежуючи дітей середнього шкільного віку, дуже важливо обміркувати стиль спілкування з підлітком, а також те, як пояснити йому мету обстеження. Врахо­вуючи важливість цих питань, ми розглянемо їх до­кладніше в наступних розділах. Не менш докладно ми проаналізуємо надалі й застосування методу спостере­ження за поведінкою дитини під час обстежень, за її реакцією на успішність виконання завдань.

Для правильної організації патопсихологічного обстеження дитини необхідно мати окреме приміщен­ня, куди б не заходили під час експерименту сторонні, де б не було яскравих предметів, що відвертатимуть увагу; бажано, щоб якомога менше проникав шум.

Патопсихологічне обстеження, звичайно, проводиться суворо індивідуально. Якщо дитині менше за 6 років, то допускається присутність матері (або особи, що її замінює). Не слід проводити обстеження, якщо дити­на перевтомлена або, навпаки, сильно збуджена, якщо вона голодна чи тільки-но поїла, якщо вона нездужає, відчуває біль або інші види дискомфорту. За необхід­ності повторних обстежень бажано проводити їх в один і той самий час.

Патопсихологічне обстеження дітей проводиться у формі навчаючого експерименту. Якщо в дитини ви­никають труднощі, їй треба допомагати. Це можна зробити у вигляді загальної стимуляції (підбадьорю­вання, похвала), організації діяльності, навідних запи­тань, прямої підказки, навчання на мате­ріалі аналогічного завдання з наступним контролем за перенесенням способу дії. Під час аналізу отриманих результатів слід ураховувати, який вид допомоги та якою мірою був наданий дитині і наскільки ця допо­мога сприяла виконанню завдання.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 11

Бесплатная работа

Закрыть

Патопсихология 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.