План

1. Валідність тестів

2. Види валідності

3. Надійність тестів

Використана література

1. Валідність тестів

Діагностична цінність експресивних методик як різновиду проективного дослідницького інструментарію природньо визначається низкою засобів контролю їхніх діагностичних якостей. Перш за все мова ведеться про пареметри валідності та надійності означених методик. Пам'ятаючи загально відомі вади останніх, зокрема - неможливість задовольнити прагнення дослідника оцінити у параметрах валідності та надійності всі прояви особистості, що обстежується, слід приділити якомога більше уваги вивченню саме цих двох характеристик проективної групи психодіагностичних методів. Важливим з нашої точки зору для визначення максимально можливої широти застосування експресивних методик та глибини інтерпретації отриманих за їх допомогою результатів є подальше вивчення питання про якісні характеристики різних видів валідності та надійності цих процедур.

Досліджуючи валiдність проективних методик найбiльш з'ясованими виявились питання, пов'язані з можливістю визначення поточної критерiальної валiдності. Частiше за все цей рiзновид валiдностi проективних тестiв вивчається шляхом порiвняння результатiв у контрастних групах. Оскiльки бiльшiсть проективних методик використовується у галузi клiнiчної психологічної дiагностики, найчастiше враховується незалежний критерiй медичного дiагнозу, який дає змогу дискримінувати вибірку обстежуваних осіб, фiксуючи факт "здоров'я" чи "нездоров'я" з певною гамою промiжних станiв. При валiдизацiї встановлюються такi показники-симптоми, що надiйно диференцiюють пiддослiдних за певним критерiєм. Наприклад, така модель була використана при проведенні валiдизацiї Тематичного Аперцепцiйного Тесту Мюрея.

Поширеним засобом контролю поточної валiдностi є порiвняння даних тесту з так званим "психологічним портретом особистостi". Iнформацiя про особистiсть може піддаватися аналiзу на пiдставi бесiд, спостереження, накопичування "психологiчного анамнезу", експертних висновкiв осіб, котрі за певних умов можуть виступити у якості експерта ( вчителі, батьки) тощо.

Порiвняно з характеристиками поточноi валiдностi проективних тестiв данi про прогностичну валiднiсть зустрiчаються вкрай рiдко. Головним чином, аналiз прогностичних властивостей тесту здiйснюеться у логiтюдних та ретроспективних дослiдженнях. Спроби вiддаленої валiдизації натикаються на значні труднощі у визначеннi прогностичного критерiю, який може бути адекватно порiвняний з поточними детермiнантами особистостi.

Специфiчними рисами, що вiдрiзняють проективні тести вiд об'єктивних та суб'єктивних, визначається проблема критеріальної валідності перших. Проективнi технiки орiєнтованi перважно на широку "обсервацiйну" iнформацiю про рiзноманiтнi властивостi особистостi, у той час, як об'єктивнi тести та опитувальники вимiрюють обмежене коло вiдзнак та властивостей, до яких значно легше визначити критерiй валiдизацiї (головним чином через те, що вимiрювальнi фактори вже закладені від початку при конструюваннi тесту, як це має мiсце у тестах здiбностей та факторних опитувальниках, або детально визначаються пiд час розробки у випадку емпiричних опитувальникiв особистостi).

При проведеннi проективного тестування у результатах конкретних обстежуваних осіб по-рiзному виявляються тi чи iншi властивостi особистостi. Наприклад, у одного з піддослiд-них можна виявити значну кiлькiсть симптомiв "агресiї", i , вiдповiдно, незначний прояв прикмет творчих здiбностей. У вiдповiдях iншого, навпаки, домiнуватимуть "творчi" симптоми, а агресивнiсть може не виявлятися. Такий стан речей свідчить про те, що iнтерпретацiя проективного тесту є багаторiвневою. Нерiдко проявлювана відсутність єдиної iерархiї реєстрацiї симптомiв для кожного пiддослiдного призводить до визначення штучно занижених показникiв критерiальної валiдностi у тому випадку, якщо аналiзувати тест вiдносно кожного з симптомiв в усiй вибiрцi валiдизацiї. Бiльш високi та адекватнi показники можуть бути досягненi при аналiзi "констеляцiй", комплексiв симптомiв, котрі пов'язані з конкретними дiагнозами. Але це вимагатимиме значних зусиль для розв'язання питань про особливості зв'язку таких дiагнозiв з критерiальними характеристиками.

Виключно важливим (але,на жаль, найменш розробленим) питанням аналiзу критерiальної та конструктної валiдностi проективних тестiв є очевидна рiзниця мiж реальним (критерiальним) зовнiшнiм способом поведiнки та його проекцiiєю в уявi пiддослiдного. Так, наприклад, сексуальнi iмпульси на тлi соцiальної тривожностi та специфiчного суворого виховання, звичайно, бiльш яскраво виявляються у фантазiях, нiж у реальнiй поведiнцi. Але у разі наявностi у особистості психопа-тичних збочень агресивна сексуальнiсть може однаково яскраво виявлятись як у проекцiї, так i у реальнiй поведiнцi, що може бути розглянено як критерiй для перевiрки висновкiв проективноi методики.

При аналізі валідності експресивних тестів слід зважати на прояви індуктивних факторів. Так, в роботі N.Kifune, H.Fukada (1983) наводяться дані, які свідчать про зміну у показ- никах інтелекту за даними D-a-Р тесту К. Маховер при ретестуванні за умов попереднього надання інформації про людину, малюнок котрої очікується отримати. У дослідженні брало участь 120 дітей віком 3-5 років. Таким чином при використанні експресивних проективних технік постає питання про обов'язковий стандарт інструкції та валідність процедури дослідження.

Роком пізніше N.Kifune, продовживши дослідження у цій галузі, представив дані вивчення конкурентної валідності D-a-P та WISC-R тестів. Проективна методика виступила у якості методики вибору, що значною мірою збагатило традиційні психометричні виміри інтелекту. Як і у випадку " Неіснуюча тварина" ( М.Друкаревич) та D-a-Р технік тест Дерева нерідко використовується у комплексі з іншими варіантами експресивних методик,що спрямовуються на оцінку психічної зрілості, рівень інтелектуального розвитку. Завдяки комплексному використанню різних за тематикою малюнків виникає змога оцінити валідність тесту Дерева щодо певних конструктів, які є об'єктом виміру при залученні відомих тестів , тобто оцінити конструктну на критеріальну валідність. В спеціальній психодіагностичній літературі можна знайти посилання на порівняння показників тесту Дерева та H-T-P (Дж. Бук) техніки з тестом Stanford-Binet, WAIS, тестом Равена, Бендер-Гештальт тестом, тестом візуальної ретенції Бентона, тестом Роршаха та іншими.

У дослідженні N.Bon, M.Bon (1984) порівнювався факторний склад малюнків людини та дерева з використанням дуже великої виборки (1298 хлопчиків та 1249 дівчат віком від 4 до 9 років) обстежуваних осіб. Вдалося виявити загальний фактор, котрий навантежений факторами обох малюнків. Автори доводять, що цей фактор інтимно пов'язаний з рівнем психічного розвитку.

У 1982 р. опубліковано звіт про поглиблене дослідження валідності технік H-T-P та D-a-Р, яке проводилось у відділі психопатології дитячого шпиталю Барселони. Порівняльне дослідження базувалось на даних 500 обстежуваних віком від 5 до 13 років. Ця група виступала у якості контрольної і у свою чергу порівнювалась за тими ж даними з результатами обстеження 22 дітей того самого віку, котрі стаціонарно лікувались у цьому шпиталі. Особливу увагу приділяли вивченню психологічного навантаження таких показників як натискування олівцем при малюванні, пропорції малюнка, звичайність та незвичайність представлених фігур.

При вивченні особливостей валідності техніки H-T-P в університеті Колорадо (Денвер) було обстежено 48 студентів. Валідність визначалась на основі співпадання інтерпретації Barnum з судженнями піддслідними стосовно самих себе. В цілому загальна картина рис особистості в тестовому оцінюванні та при самооцінюванні співпадала.

Дані про порівняльну валідність техніки H-T-P, з одного боку, та D-a-Р тесту та тесту фонематичного слуху , з другого, були отримані у Гданьському інституті психології. Виявлена кореляція між певними графічними патернами малюнків , які можуть слугувати індикатором порушення візуально-моторної координайії у дитини і є пов'язаними з випадками утрудненого вироблення вміння читати у школі.

Достатньо високу валідність показників тестів H-T-P та "Намалюй родину" ( В.Вульф, В.Х'юлс, Г.Хоментаускас та ін.) щодо виміру загальних інтелектуальних показників, уваги, пам'яті підкреслює дослідник Лабораторії при психологічній клініці Парижу K.C.Nguyen (1992) . 

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Основы психодиагностики 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.