КОГНИТИВНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА - МЕЖФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ СВЯЗИ ЧУВСТВЕННОГО ОПЫТА И ВЫСШИХ ПСИХИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 128

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ ДОШКІЛЬНИКА   7

1.1. Вікові особливості пізнавальних процесів дошкільників. 7

1.2. Психологічна готовність дітей дошкільного віку до навчання  в школі 18

1.3. Особливості розвитку когнітивної сфери дошкільнят. 25

1.3.1. Особливості сприймання дітей дошкільного віку. 26

1.3.2. Особливості динаміки пам'яті дошкільнят. 39

1.3.3. Розвиток мислення дітей шестирічного віку. 50

1.3.4. Міжфункціональні особливості пізнавальних процесів. 70

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.. 73

2.1. Методи, методика і процедура дослідження. 73

2.2. Аналіз дослідження рівня розвитку вищих психічних функцій. 77

2.2.1. Вікові та індивідуальні особливості розвитку пізнавальних процесів дітей шестирічного віку. 77

2.2.2. Визначення наявності міжфунціонального зв'язку між процесами сприймання, мислення, пам'яті 85

ВИСНОВКИ.. 87

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 89

ДОДАТКИ.. 91

ВСТУП

Актуальність дослідження. Життєдіяльність людини відбувається у складному середовищі, тому вона потребує вміння орієнтуватися в навколишніх умовах і пристосовувати до них свої дії. Знання про зовнішній і внутрішній світ людина набуває в ході чуттєвого та логічного пізнання дійсності за допомогою пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання, мислення, уяви.

В ролі вихідного предмета дослідження когнітивної психології сприймання тлумачиться як основна пізнавальна активність, на основі котрої виникають уява, мова і т. ін. У сприйманні присутні когнітивна готовність і реальність, вирізняються середовище і пристосування до нього. Дж.Гібсон надає перевагу об'єктивним якостям світу у сприйманні. У.Найссер підкреслює внесок самої людини в перцептивні акти на основі певного роду структур, які вибірково адресуються об'єкту.

Дослідження, проведені Ананьєвим, свідчать про високу кореляцію та сполучність багатьох сенсорних систем, що виявляється в цілісності сенсорного розвитку людини.

Разом з цим сенсорна організація людини належить до найбільш важливих проявів її історичної природи. Генетичним початком розгалужених сенсорних ланцюгів виступають тактильні функції, а їхнім всезагальним ефектом — зорове сприймання. До таких ланцюгів Ананьєв відносить:

- тактильно-вібраційно-слухові;

- тактильно-кінетичні;

- тактильпо-температурно-больові;

- тактильно-смако-нюхові, інтероцептивні.

Він уявляє їх як потоки різноманітної інформації про зовнішнє і внутрішнє середовище. Ці потоки немовби сходяться в зорових, кінестетичних та гравітаційних вузлах єдиної сенсорної організації людини.

У багатоманітності чуттєвого відображення людиною об'єктивної дійсності Ананьєв бачить одну з умов не тільки діяльності, а й усього процесужиття людини: воно неможливе поза безпосереднім зв'язком з життям довкілля, поза безконечним багатством його явищ, властивостей і відношень.

Сприймання як певний рівень розвитку сенсорної організації Ананьєв розглядає як інтегральний образ і регулятор трудових, комунікативних, гностичних, ігрових, навчальних та інших дій. Саме протягом другого - третього років життя формуються перцептивні дії, але найбільш важливий період цього формування Ананьєв відносить до часу, коли завершується дошкільне дитинство.

Раннє формування вищих психічних функцій є запорукою успішної психологічної готовності дітей до навчання в школі у майбутньому. Цей процес забезпечується завдяки реалізації нових навчально-виховних завдань дошкільного навчального закладу і покликаний стати фундаментом, на якому будується засвоєння системи наукових понять, розвиток інтелектуальних можливостей, формування творчих здібностей, самостійність учнів у навчанні, у спрямуванні їхньої навчальної діяльності. Вироблення в дітей навичок читання, письма, лічби не втрачає свого практичного значення, проте підпорядковується завданням навчити їх спостерігати, бачити і знаходити залежності, порівнювати, зіставляти, міркувати, робити доступні висновки й узагальнення.

Розробка методик для дослідження когнітивної сфери є очевидною, оскільки постає питання про міжфункціональні зв'язки між процесами сприймання, мислення, пам'яті. Головна увага повинна приділятися виявленню рівня розвитку сенсорики, адже пізнавальна сфера дошкільника починає формуватися з відчуттів й сприймань, значення яких важко переоцінити. Всі інші форми пізнання - запам'ятовування, мислення, уява - будуються на основі образів сприйняття, є результатом їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без повноцінного сприймання.

Дошкільний вік найбільш сприятливий для удосконалення діяльності органів чуттів, накопичення уявлення про навколишній світ. Видатні зарубіжні вчені в області дошкільної педагогіки (Ф. Фребель, М. Монтессорі,О.Декролі), а також відомі представники вітчизняної дошкільної педагогіки і психології (О. І Тіхєєва, А. В. Запорожець, А. П. Усова, Н. П.Сакуліна) справедливо вважали, що сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з основних сторін дошкільного виховання.

Сенсорний розвиток, з однієї сторони, складає фундамент загального розумового розвитку дитини, з другого боку, має самостійне значення, так як повноцінне сприйняття важливе для успішного навчання дитини в дитячому садку, в школі, і для багатьох видів діяльності. Саме тому дослідження впливу чуттєвої сфери на когнітивні процеси є досить актуальним.

Об'єкт дослідження. Вікові особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільників.

Предмет дослідження. Особливості міжфунціональних зв'язків пізнавальної сфери старших дошкільників

Мета дослідження. Дослідити наявність міжфунціонального зв'язку процесів пам'яті, сприймання, мислення, визначити їх роль у навчально-виховному процесі.

Гіпотеза дослідження. Розгорнутість, глибина, культура сприймання суттєво забезпечуватиме розгортання пізнавальних можливостей дошкільнят.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань сенсорного розвитку особистості.

2. Вивчити та проаналізувати компоненти психологічної готовності дітей до навчання в школі.

3. Вивчити особливості розвитку вищих психічних функцій дошкільнят.

4. Підібрати та провести методики для дослідження пізнавальних процесів.

5. Виявити міжфункціональні зв'язки між процесами сприймання, пам'яті, мислення.

Методи та організація дослідження.

При проведенні дослідження використовувалися методики на виявлення рівня розвитку пізнавальних процесів: “Впізнай, що це”, “Чого не вистачає на малюнках?”, “Вивчення недовільного запам'ятовування”, “Вивчення оперативної слухової пам'яті ”, “Що тут зайве?”, “Вивчення мислення та мови”.

Дослідження відбувалося на базі дошкільного закладу №37 м. Рівне і проводилося з дітьми старшої групи.

Практичне значення. Отримані в результаті виконання дипломної роботи дані щодо наявності міжфунціонального зв'язку пізнавальних процесів, дозволять оптимально організувати навчально-виховний процес в дошкільному закладі таким чином, щоб забезпечити належний рівень сенсорного розвитку дітей, який сприятиме формуванню вищих психічних функцій, озброїти їх певною сукупністю знань і уявлень про навколишній світ.

Закрыть

КОГНИТИВНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА - МЕЖФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ СВЯЗИ ЧУВСТВЕННОГО ОПЫТА И ВЫСШИХ ПСИХИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.