Особенности психодиагностики межличностных отношений младших школьников
План
Вступ. 3
Розділ І. Теоретичні засади дослідження міжособистісних стосунків молодших школярів. 6
1.1 Психологічні особливості особистісного розвитку молодшого шкільного віку 6
1.2. Молодший школяр у виховному просторі міжособистісних взаємин. 15
1.3. Особливості психодіагностики молодших школярів. 24
1.4. Міжособистісні стосунки молодших школярів як важлива психологічна проблема 38
1.5. Ціннісне ставлення до однолітків. 46
1.6. Стан міжособистісних стосунків молодших школярів у педагогічній практиці 49
Висновки до першого розділу. 52
Розділ ІІ. Методи діагностики міжособистісних стосунків молодших школярів 55
2.1. Психодіагностика розвитку міжособистісних стосунків у молодших школярів 55
2.2. Основні методи, що використовуються для діагностики міжособистісних стосунків молодших школярів. 62
Зміст. 73
2.3. Аналіз результатів дослідження. 77
2.4. Перевірка ефективності результатів експериментальної роботи. 90
Висновки до другого розділу. 96
Висновки. 102
Список використаної літератури. 106
Додатки. 110
Вступ
Актуальність дослідження. Бурхливі процеси демократичних перетворень у нашому суспільстві органічно пов’язані із гуманізацією відносин у всіх сферах соціального життя. Активним суспільним суб’єктом при цьому може стати лише людина, яка не тільки має високий рівень самосвідомості, творчої активності і відповідальності, але й керується у своїй суспільно корисній діяльності та поведінці гуманістичними цінностями. Таку людину може виховати школа, для якої пріоритетом є формування вільної взаємодії на гуманістичних засадах.
Знаменитий французький лікар Ален Бомбар довів, що людина в океані, залишившись жити після корабельної аварії, могла б протриматися як мінімум місяць, проте найчастіше вона вмирає на третю добу. Зовсім не фізичне виснаження причина смерті. Жах самоти. Але ще жахливіше самота серед людей, коли тебе не розуміють, не помічають, не чують.
Напевно, всі без виключення батьки хочуть бачити свою дитину щасливою, всміхненою, яка вміє спілкуватися з навколишніми людьми. Не завжди це виходить, і наше завдання - допомогти дитині розібратися в складному світі взаємин з однолітками і дорослими. Чим раніше ми звернемо увагу на цю сторону життя дитини, тим менше проблем у неї буде в майбутньому житті. Значення взаємовідносин з тими, хто оточує величезне, і їх порушення - тонкий показник відхилень психічного розвитку.
Міжособистісні стосунки — психологічний феномен, який неминуче виникає в процесі спілкування і стосується всіх сфер людського суспільства — політики, економіки, культури, побуту тощо. Зв'язок між міжособистісними взаєминами і життєдіяльністю має каузальний, тобто взаємообумовлений характер. Скажімо, дружні доброзичливі стосунки, які ще формуються у дошкільному віці, допомагають ефективніше справлятися з завданнями навчально-виховного процесу, а це, в свою чергу, стимулює розвиток міжособистісних взаємин у бік ще більшої товариської групової згуртованості.
Міжособистісні взаємини — суб'єктивні зв'язки і ставлення, які існують між людьми в соціальних групах; це система міжособистісних установок, ціннісних орієнтацій, очікувань, які визначаються змістом спільної життєдіяльності людей. Формувати міжособистісні взаємини з однолітками потрібно з школярів . Це є одне з головних завдань школярів виховання. Від характеру таких міжособистісних стосунків залежить емоційне самопочуття молодших, розвиток їхніх моральних якостей.
За даними психолого-педагогічних досліджень (Л.Артемова, О.Кононко, В.Котирло, Ю.Приходько, Т.Рєпіна, О.Рузська, Д.Ельконін та ін.), інтенсивне засвоєння поведінки у стосунках з іншими дітьми відбувається у стосунках з іншими дітьми відбувається саме в старшому дошкільному віці. Це і зумовило вибір теми нашого дослідження.
Об’єкт дослідження – міжособистісні стосунки молодших школярів .
Предмет дослідження – психодіагностика міжособистісних стосунків молодших школярів .
Мета дослідження – теоретично обгрунтувати і розробити методику психодіагностики міжособистісних стосунків молодших школярів.
Завдання дослідження:
1. Теоретично обгрунтувати основні положення дослідження.
2. Вивчити станміжособистісних стосунків молодших школярів.
3. Розробити методику психодіагностики розвитку міжособистісних стосунків молодших школярів .
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що підвищення ефективності міжособистісних стосунків у школярів залежить від рівня сформованості уваги до оточуючих, розвитку емоційно- чутливої сфери дитини, бажання зайняти відповідну роль, претендувати себе в колективі молодших (привернути до себе увагу).
У молодших школярів яскраво виявляється потреба у спілкуванні з однолітками, що складає, на думку багатьох психологів, основу психічного розвитку дитини. В цей період збільшується інтенсивність спілкування одне за одним, з’являється потреба у співпраці: у визнанні, повазі однолітків. Разом з тим розвивається безкорисливе прагнення навчити ровесника того, що вміє дитина сама; пробуджується чутливість до звертань, готовність враховувати чужі інтереси. Оцінки однолітків уже можуть коригувати поведінку дошкільняти, викликати необхідне перетворення дій, наслідування. Важливим засобом навчання дошкільнят злагодженої взаємодії з однолітками є спільна діяльність.
Наукова новизна дослідження. У дипломній роботі вперше проблема діагностики міжособистісних стосунків молодших школярів вивчається у контексті цілісного підходу, при цьому науково-психологічно обґрунтовуються методики цієї дільнки роботи практичного психолога у початковій школі.
Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів для розробки методичного інструментарію, необхідного для роботи практичного психолога.
Структура дипломної роботи складається із двох частин: теоретичної та практичної, в яких розкриваються основні питання та особливості психодіагностики міжособистісних стосунків молодших школярів та проведення корекційної роботи для розвитку міжособистісних стосунків молодших школярів. Також, дипломна робота, включає в себе висновки, список використаної літератури, додатки.