Психодиагностическое изучения процесса развития профессиональной рефлексии учителя

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 97

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування професійної рефлексії майбутнього вчителя

1.1. Рефлексія як об’єкт філософсько-психологічних досліджень

1.2. Професійна рефлексія як основа педагогічної діяльності

1.3. Процес формування професійної рефлексії майбутнього вчителя

Розділ 2. Психодіагностичне вивчення процесу розвитку професійної рефлексії майбутнього вчителя

2.1. Організація та методи дослідження

2.2. Організація та результати психодіагностичної роботи

Висновки

Література

Додатки

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку науки психології, інтенсивно розглядається та вивчається термін “рефлексія”, це пояснюється перш за все тим значенням, яке надається рефлексії в життєдіяльності сучасної людини.

В найзагальнішому вигляді проблема рефлексії в житті людини є проблемою визначення способу життя. Цінність самобутнього, самостійного, самодіяльного, самоспрямованого існування органічна для європейської культури. Опанувати цю цінність, прагнути культивувати її в собі та інших означає прийняття європейських культурних традицій, усвідомлення себе її суб’єктом.

Сучасна ситуація соціального розвитку характеризується значними змінами в суспільно-політичному, економічному і духовному житті. Перебудова соціальних відносин нерозривно пов’язана з перебудовою свідомості, відмовою від сталих стереотипів мислення і поведінки, розвитком активного, творчого ставлення до себе, до перетворення власної діяльності, засобів та умов її здійснення тощо. Провідну роль у реалізації цієї задачі покликана зіграти психологічна наука і практика.

Проблема рефлексії в останнє десятиліття стала займати провідне місце у психології професійної діяльності. Зумовлено це тим, що одним з центральних психологічних механізмів забезпечення професійної діяльності як у плані її здійснення, так і в плані її моделювання є рефлексія.

Проблематиці рефлексії присвячена значна кількість філософських досліджень (А.С.Арсеньєв, Е.В.Ільєнков, В.А.Лекторський, В.О.Лефевр, А.П.Огурцов, П.Тейяр де Шарден, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, А.З.Зак, Л.В.Занков, Ю.І.Машбиць, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов); для пояснення процесів комунікації та кооперації (М.Г.Алексєєв, І.С.Кон, В.В.Рубцов, В.І.Слободчиков, А.Т.Тюков, Г.П.Щедровицький); у контексті дослідження особливостей становлення особистості, її виховання і самовиховання (І.Д.Бех, Н.І.Гуткіна, В.К.Зарецький, А.В.Захарова, Б.В.Зейгарник, О.Л.Кононко, А.І.Ліпкіна, О.Р.Новікова, В.О.Семиченко, С.П.Тищенко, А.Б.Холмогорова, Г.А.Цукерман); з метою обгрунтування групових рефлексивних процесів та структур, створення моделі рефлексивної психології (М.І.Найдьонов, Л.А.Найдьонова, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов).

Щодо навчання студентів висловлювалися думки науковців з приводу формування професійної рефлексії майбутнього фахівця. Ю.Н.Кулюткін вважає рефлексивне управління головним, центральним процесом формування професійної рефлексії. С.В.Кондратьєва виокремила такий вид професійної рефлексії, як соціально-перцептивний, під яким авторка розуміє переосмислення, перевірку своїх власних уявлень щодо розвитку особистості майбутніх спеціалістів. А.А.Бізяєва розглядає професійну рефлексію як професійно важливу якість особистості, що становить основу для формування соціально-перцептивних і комунікативних здібностей педагога і обумовлює розвиток його професійної самосвідомості. Є.М.Боброва аналізує рефлексію як психологічний механізм професійного самопізнання студентів педагогічного вузу. Т.Н.Щербакова характеризує професійну рефлексію як один з психологічних механізмів самоконтролю, який забезпечує особистісне зростання майбутнього вчителя. В.М.Кривошеєвим визначено співвідношення логічного та емоційного рівнів професійної рефлексії педагога, виявлено способи і прийоми рефлексації. Є.В.Лушпаєвою розроблено та апробовано програму формування рефлексії у студентів – майбутніх педагогів засобами соціально-психологічного тренінгу, який розглядається авторкою як метод організованого розвитку професійної рефлексії в спілкуванні.

Недостатня розробленість наукової проблеми та її актуальність на сучасному етапі розвитку суспільства зумовили вибір теми дослідження: “Психодіагностичне вивчення процесу розвитку професійної рефлексії майбутнього вчителя”.

Об’єктом дослідження є професійна рефлексія, а його предметом – особливості процесу формування професійної рефлексії у майбутніх вчителів.

Мета дослідження полягає в розробці психологічного обгрунтування процесу формування професійної рефлексії у майбутніх вчителів.

Гіпотеза дослідження: формування професійної рефлексії – це складний організований процес, у якому системоутворюючим компонентом є особистісна включеність студентів у нього. Процес формування професійної рефлексії у майбутніх вчителів стане ефективним, якщо:

- процес вивчення включатиме етапи розвитку особистісної рефлексії, інтелектуальної рефлексії;

- у процесі професійного становлення студентів буде створений і реалізований комплекс умов, що передбачають:

- актуалізацію потреби майбутніх фахівців у професійному самопізнанні і саморозвиткові;

- стимулювання рефлексивного досвіду у процесі професійно-освітньої діяльності;

Відповідно до мети, об’єкту, предмету та гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

1. Охарактеризувати процес формування професійної рефлексії у майбутніх вчителів і виявити його зміст.

2. Вивчити за допомогою психодіагностичної роботи зміст та особливості етапів процесу формування професійної рефлексії у майбутніх вчителів.

3. Визначити сукупність умов, які стимулюють процес формування професійної рефлексії.

4. Обгрунтувати психологічні чинники ефективного розвитку професійної рефлексії майбутніх вчителів.

Загальною методологічною основою нашого дослідження є провідні принципи психології:

  • розвитку (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, О.В.Петровський, Д.Б.Ельконін та ін.);
  • системності (Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов та ін.);
  • активності (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, В.П.Зінченко, О.В.Петровський, В.О.Петровський та ін.).
  • Теоретичну основу склали основні положення психології:

  • про особистість та її інтегративні характеристики (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, В.В.Білоус, М.Й.Боришевський, А.В.Брушлинський, В.Л.Зливков, Г.О.Ковальов, І.Б.Котова, С.Д.Максименко, В.С.Мерлін, В.Н.Мясищев, С.Л.Рубінштейн та ін.);
  • про рефлексію та її прояв в процесах мислення і спілкування, свідомості і самосвідомості (Н.Г.Алексеєв, А.З.Зак, Є.І.Ісаєв, І.С.Кон, М.І.Найдьонов, Л.А.Найдьонова, І.М.Семенов, Ю.І.Машбиць, В.І.Слободчиков, М.Л.Смульсан, С.Ю.Степанов, Є.В.Улибіна та ін.);
  • про опанування діяльності (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Г.С.Костюк, Н.Ф.Тализіна та ін.);
  • про персоналізацію особистості у процесі її професійного становлення (О.В.Петровський та ін.);
  • про спілкування і становлення особистості у процесі комунікації (О.О.Бодальов, Б.Ф.Ломов, А.В.Мудрик, В.Н.Мясищев та ін.);
  • Істотне значення у концептуальному плані має положення про суб’єктний розвиток та саморозвиток особистості педагога в процесі здійснення професійно орієнтованої діяльності (К.О.Абульханова-Славська, Є.А.Клімов, І.С.Кон, В.О.Петровський, та ін.).

    Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань використано комплекс теоретичних та експериментальних методів: психодіагностичні методики: Методика визначення інтелектуальної та особистісної рефлексії (за Л.А. Найдьонової та М.І.Найдьонова); Метод анкетування “Роль рефлексії у професійній діяльності” (за Г.П. Щедровицький); Методика за Є.А.Клімовим “Визначення рівнів професійного мотиву”; Методика виявлення розвитку професійної рефлексії за компонентами готовності (за Н. Пеньковською); Метод визначення самоконтролю та самокорекції студентів-вчителів (за С.Ю.Степановим та І.М. Семеновим); бесіди, спостереження.

    Організація і база дослідження: дослідження проводилось у чотири етапи: теоретичний аналіз проблеми, психодіагностичне вивчення проблеми, аналіз отриманих результатів та підсумковий етап.

    Дослідження проводилось зі студентами 1-5 курсів, які опановують фах вчителя у Мукачівському державному університеті. Експериментом охоплено 88 осіб.

    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалась методологічною основою і теоретичною обгрунтованістю вихідних положень; добором адекватних темі методів дослідження; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісної та якісної обробки одержаних даних, застосуванням методів математичної статистики в оцінці результатів дослідження.

    Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає у тому, що:

  • експериментально вивчені особливості етапів формування професійної рефлексії у системі вищої педагогічної освіти;
  • визначено критерії розвитку професійної рефлексії у майбутнього вчителя;
  • виявлено умови, які забезпечують успішне формування професійної рефлексії;
  • обгрунтовано психологічні чинники ефективного розвитку професійної рефлексії майбутнього вчителя.
  • Практична значущість. Результати дослідження мають значення для вдосконалення професійної підготовки студентів педагогічних вузів.

    Структура та обсяг роботи. Бакалаврська робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 97 сторінок. Основний текст викладено на 85 сторінках. У роботі вміщено 6 таблиць. Методичний аспект дослідження деталізовано у 4 додатках.

    Закрыть

    Психодиагностическое изучения процесса развития профессиональной рефлексии учителя

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.