Основания и правила приобретения права собственности
План
Вступ. 3
1. Загальна характеристика підстав виникнення права власності 4
2. Первинні способи набуття права власності. 6
2.1. Набувальна давність. 11
2.2. Скарб, знахідка як підстави набуття права власності. 12
2.3. Особливості набуття права власності на новостворену річ. 14
2.4. Інші способи набуття права власності. 17
3. Похідні способи набуття права власності. 25
3.1. Набуття права власності за договором. 27
3.2. Набуття права власності в порядку спадкування. 29
4. Момент виникнення права власності за договором. 32
Висновок. 34
Список використаних джерел. 37
Вступ
Право власності(в об'єктивному розумінні) – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йомумайномна свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.
Право власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам. Власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними норми. Оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей. Всі інші особи, невласники, зобов’язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Держава покликана забезпечувати всім власникам рівні умови захисту права власності, який здійснюється в позовному порядку судом, господарським судом, третейським судом, а в випадках, передбачених законодавством, також товариськими судами, професійними спілками та іншими громадськими об’єднаннями.