Вступ

У юридичній науці під міжнародним цивільним процесом при­йнято розуміти сукупність питань процесуального характеру, по­в'язаних із захистом прав іноземців та іноземних підприємств і ор­ганізацій у суді чи арбітражі.

Як правило, до цього процесу включаються питання:

1) про міжнародну підсудність (юрисдикцію, компетентність) цивільних справ;

2) про цивільно-процесуальне становище іноземних громадян, юридичних осіб, іноземних держав та їх дипломатичних представництв і консульських установ;

3) про цивільно-процесуальне становище міжнародних (міждержавних) організацій;

4) про судові докази в цивільних справах з іноземним елементом;

5) про надання правової допомоги у виконанні іноземних судових доручень;

6) про визнання і примусове виконання іноземних судових рішень;

7) про застосування іноземного права;

8) про юридичне значення провадження у справах, порушених в іноземних судах і не закінчених там.

Усі ці та інші питання розглядаються і вирішуються судами України за загальними правилами її цивільного судочинства, крім випадків, передбачених нормами внутрішнього законодавства і міжнародними договорами нашої держави.

У науці міжнародного приватного права питання міжнародного цивільного процесу включені до його складу як такі, що мають тісний зв'язок з правовим регулюванням приватних правовідносин (цивільних, трудових, сімейних) з іноземним елементом, що виникають в умовах міжнародного співробітництва. Однак цим ігнорується наукова основа виділення галузей права за предметом їх правового регулювання. Отже, питання цивільного судочинства з іноземним елементом є складовою частиною цивільного процесуального права України.

Використовуючи термін «міжнарод­ний цивільний процес», пам'ятають про його умовність. Поняття «міжнародний цивільний процес» сформувалося внаслідок історич­ного розвитку міжнародного приватного права, тобто з часу виник­нення конфліктів між законами іноземних правових систем.