План

1. Процесуальні строки.

1.1. Поняття та види процесуальних строків.

1.2. Обчислення, початок перебігу та закінчення процесуальних строків.

1.3. Зупинення,продовження та поновлення процесульних строків.

Триденний процесуальний строк передбачено: для пред'явлення зустрічного позову не пізніше як за три дні до судового засідання (ст. 140 ЦПК); для подачі зауваження на протокол судового засідання (ст. 200 ЦПК); для розгляду судом скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі (ст. 242 ЦПК); для передачі органом, що виконує нотаріальні дії, скарги зі своїм поясненням до суду (ст. 286 ЦПК)

П'ятиденний процесуальний строк визначено для вручення повістки про виклик до суду не пізніше цього строку до судового засідання (ст. 91 ЦПК); для розгляду судом зауваження на протокол судового засідання (ст. 201 ЦПК); для надіслання судом копії рішення, ухвали про зупинення провадження в справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження в справі сторонам і третім особам, які були залучені до участі в справі, але фактично не були присутніми в судовому засіданні (ст. 216 ЦПК).

Семиденний процесуальний строк визначено для проведення підготовки справи до розгляду (ст. 146 ЦПК), для призначення трудової справи до слухання і розгляду після закінчення її підготовки (ст. 148 ЦПК).

Десятиденний процесуальний строк визначено для розгляду судом (суддею) заяви про забезпечення доказів (ст. 38 ЦПК); на подачу заяви про зменшення або зняття судом (суддею) накладеного ним штрафу (ст. 83 ЦПК) для подання заяви про постановлення додаткового рішення (ст. 214 ЦПК), скарги на постанову про адміністративні стягнення (ст. 244 ЦПК) і на її розгляд (ст. 246 ЦПК); для розгляду призначеної ним справи про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом (ст. 148 ЦПК); для подання до суду скарги на вчинену нотаріальну дію або на відмову в її вчиненні (ст. 286 ЦПК); для підготовки до апеляційного розгляду справи (ст. 299 ЦПК).

П'ятнадцятиденний процесуальний строк визначено: для розгляду судом справ, крім трудових, про стягнення аліментів, про відшкодування заподіяної шкоди (ст. 148 ЦПК); на подання апеляційної скарги, подання на ухвалу суду першої інстанції (ст. 291 ЦПК).

Дваддятиденний процесуальний строк визначено: для підготовки до розгляду складних справ у виняткових випадках (ст. 146 ЦПК).

Місячний процесуальний строк встановлено: для виконання окремої ухвали суду щодо вжиття заходів на усунення порушень законності, недоліків у роботі підприємств, установ, організацій, посадових осіб (ст. 235 ЦПК); для подачі апеляційної скарги, подання прокурора на рішення суду першої інстанції (ст. 292 ЦПК).

Двомісячний процесуальний строк визначено: для пред'явлення позову заінтересованої особи до держателя цінного паперу (ст. 281 ЦПК).

Тримісячний процесуальний строк передбачено для держателя цінного папера, щоб повідомити суд про свої права на цінний папір (п. З ст. 279 ЦПК), для подачі заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами (ст. 34 ЦПК); для подачи касаційної скарги, подання на рішення, ухвалу апеляційного суду (ст. 321 ЦПК).

Однорічний процесуальний строк передбачено: для повернення державного мита за умови, що заяву про це було подано до закінчення річного строку з дня зарахування суми в бюджет (ч. 4 ст. 69 ЦПК); для подачі заяви про роз'яснення рішення суду в справі, у якій однією із сторін не виступає громадянин (ст. 215 ЦПК); для подачі касаційної скарги, подання прокурора на ухвалу або рішення суду першої інстанції, які не були оскаржені в апеляційному порядку (ст. 321 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст. 421 ЦПК), стягувачем у якому є юридична особа.

Трирічний процесуальний строк передбачено: для подачі заяви про роз'яснення судового рішення в справі, у якій однією з сторін виступає громадянин (ст. 215 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст. 421 ЦПК), стягувачем у якому є громадянин.

ЦПК у певних випадках не встановлює конкретних процесуальних строків, а залишає їх на визначення суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин — на суд (судцю) і на осіб, які беруть участь у справі.

Призначені судом процесуальні строки можуть бути різними. Вони залежать від характеру конкретних обставин справи та змісту виконуваних процесуальних дій. Так, суд (судця) на клопотання осіб, які беруть участь у справі, може вимагати будь-які письмові або речові докази від інших осіб, із зазначенням строку, протягом якого вони мають бути подані до суду (статті 47,48, 53 ЦПК). Визначення судом тривалості строку залежатиме від місця знаходження таких осіб, від часу, потрібного для зняття копії, й інших конкретних обставин. При залишенні заяви без руху суд повідомляє про це позивача і надає йому строк для виправлення недоліків такої заяви (ст. 139 ЦПК). Суддя при відкладенні розгляду справи призначає новий процесуальний строк її розгляду (ст. 176 ЦПК). Залежно від обставин справи судця встановлює процесуальний строк відстрочки чи розстрочки виконання (ст.204ЦПК).

Визначення тривалості процесуальних строків ЦПК у деяких випадках покладає на осіб, які покликані виконувати конкретні процесуальні дії. Так, подача доказів може бути здійснена до початку судового засідання (ст. 34 ЦПК), тобто протягом семи — двадцяти днів з дня прийняття позову в стадії підготовки справи до розгляду та плюс семи — п'ятнадцяти днів, передбачених для призначення справи до розгляду (статті 146, 148 ЦПК). Докази подаються сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, тому вони і визначають строки виконання цих процесуальних дій (ст. ЗО ЦПК). Процесуальні строки вступу в справу визначають треті особи, оскільки такий вступ можливий починаючи з порушення в суді цивільної справи до постановлення судового рішення (статті 107, 108 ЦПК).

З аналізу статей 34, 56, 68, 107, 108 й інших ЦПК випливає висновок, що процесуальні строки, які визначаються в нормах цивільного процесуального права вказівкою на подію, складаються з суми окремих процесуальних строків, встановлених для виконання конкретних процесуальних дій.


1.2. Обчислення, початок перебігу та закінчення процесуальних строків.

Процесуальні строки визначаються: 1) точною календарною датою (наприклад, дата і час судового засідання); 2) подією, яка повинна невідворотно наступити. В цих випадках процесуальна дія повинна бути вчинена в точно визначений час; 3) періодом часу (роками, місяцями, днями). В цьому випадку дія може бути вчинена в будь-який день строку, але не пізніше останнього дня.

Процесуальні строки, незалежно від того, встановлені вони законом чи призначені судом, обчислюються роками, місяцями, днями. Строк може бути визначеним вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати і до настання якої можна виконати передбачену нормою процесуального права конкретну процесуальну дію (наприклад, ст. 123 ЦПК). Так, речові докази, що швидко псуються, повертаються особам, від яких були одержані, після огляду (ст. 141 ЦПК); треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити.В справу до ухвалення судового рішення (ст. 35 ЦПК) та ін.

Перебіг процесуальних строків, їх початок і закінчення визначається ст. ст. 68-70 ЦПК України залежно від того, чи обчислюються вони роками, місяцями або днями. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку, а строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Але якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Процесуальні строки, які визначаються днями, обчислюються з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Коли закінчення строку припадає на неробочий день, то за останній день строку вважається перший після цього робочий день. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, починається наступного дня після її настання.

Закінчується строк в останній день о 24 годині, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий день закінчується раніше, то строк закінчується в момент закінчення робочого дня. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту і ці дії підтверджені поштовою квитанцією, штемпелем на конверті.

Із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку на заяву сторони чи іншої особи, яка бере участь у справі (ст. 73 ЦПК).

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 16

Бесплатная работа

Закрыть

Гражданский процесс 10

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.