План

1. Оподаткування іноземних громадян.

2. Земельний податок

3. Місцеві податки і збори

4. Поняття, принципи і форми державного кредиту

5. Пробірний контроль

6. Поняття витрат держави, їх особливості і принципи фінансування

7. Бюджетне фінансування, поняття і принципи. Міністерство Фінансів

8. Кошторисно-бюджетне фінансування: поняття, принципи, об’єкт.

9. Кошторис бюджетної установи,його зміст і правове значення.

10. Правове регулювання грошового обігу в Україні

11. Контроль Національного банку України за веденням касових операцій

12. Порядок відкриття рахунків в установах банків

13. Правовий статус комерційних банків

14. Правовий статус Національного банку України.

1. Оподаткування іноземних громадян.

Оподаткування доходів нерезидентів. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), які одержують дохід або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків відповідно до цього Кодексу (п. 15.1 ст. 15 Кодексу).

Нерезидентами є, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу).

Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регламентується п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.10.1 якого визначено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу ІV цього Кодексу для нерезидентів).

Доходи, одержувані іноземними громадянами на території України, оподатковують відповідно до вимог норм Закону № 889. Відповідно до п. 2.1 Закону № 889 фіз.особи - нерезиденти, що одержують доходи із джерелом їхнього походження на території України (далі - іноземні громадяни), є платниками податку з доходів фіз.осіб.

При цьому виключенням, відповідно до п. 2.2 Закону № 889, є іноземні громадяни, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, установлені міжнародними договорами, та не є платниками податку з доходів фіз.осіб. Згоду на обов’язковість імунітету надано Верховною Радою України щодо доходів, одержуваних іноземними громадянами безпосередньо від здійснення дипломатичної або прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Об’єктом оподаткування доходів іноземних громадян із джерелом їхнього походження на території України є сукупний річний оподатковуваний доход (що складається із сукупних місячних оподатковуваних податком доходів) або доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їхній виплаті. До таких доходів можна віднести:

1) відсотки за борговими вимогами або зобов’язаннями, випущеними (емітованими) резидентом;

2) інвестиційні прибутки від здійснення операцій із цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

3) роялті, інші плати за використання прав інтелектуальної (у т.ч. промислової) власності, отримані від нерезидента;

4) заробітна плата, нарахована (виплачена, надана) в результаті здійснення платником податку з доходів трудової діяльності на території України, від роботодавця, а також зарплата, нарахована за здійснення роботи з найму в складі екіпажу (команди) транспортного засобу, що перебуває за межами території України, її територіальних вод, у т.ч. на якірних стоянках, і які належать резиденту на правах власності або перебувають в його тимчасовому користуванні й/або є зареєстрованими в Державному судовому реєстрі України або Судновій книзі України;

5) доходи від надання в оренду (лізинг) нерухомості, якщо користування таким майном здійснюється на території України;

6) доходи від продажу нерухомого майна, що перебуває на території України;

7) доходи від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;

Оподаткування доходів іноземців, що перебувають на території України понад 183 календарних днів, податком з доходів фіз.осіб нічим не відрізняється від порядку оподаткування доходів українських громадян.

Ставок податку з доходів фіз.осіб, то до доходів іноземців будуть застосовуватися ті самі ставки, що і до доходів громадян України.

З метою запобігання подвійного оподаткування між Україною та рядом іноземних держав підписані двосторонні міжнародні договори, відповідно до яких доходи, які виплачуються резидентами (юр.особами та фіз.особами ) нерезидентам, можуть або зовсім звільнятися від оподаткування, або оподатковуватися за меншою ставкою, ніж передбачено українським законодавством.


2. Земельний податок

Платниками податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є:

земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:

1)нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

2) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Від сплати податку звільняються:

1. інваліди першої і другої групи;

2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

3. пенсіонери (за віком);

4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.


3. Місцеві податки і збори

До місцевих податків належать:

1. податок на майно;

2. єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

1. збір за місця для паркування транспортних засобів;

2. туристичний збір.


4. Поняття, принципи і форми державного кредиту

Державний кредит - це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути як позичальником, кредитором або гарантом.

Принципи державного кредиту:

1. Принцип зворотності, терміновості і платності - обов'язок позичальника повернути у точно встановлений термін суму основного боргу і виплатити відсотки у встановленій сумі за користування кредитом.

2. Принцип забезпеченості має на увазі наявність у позичальника права захисту своїх інтересів, недопущення збитків через неплатоспроможність позичальника. При утворенні державного боргу виражається, крім передбачених угодою штрафних санкцій, в тому, що в якості об'єкта застави може виступати державне майно. 

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Финансовое право 8

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.