Финансовое право 6
План
1. Принципи і порядок розподілу доходів і видатків між видами бюджетів
2. Бюджетний процес поняття зміст стадії
3. Розгляд та затвердження Державного бюджету України
4. Порядок виконання державного бюджету України
5. Звітність про виконання бюджетів
6. Поняття і види державних доходів
7. Фінансовий контроль недержавних організацій
8. Контрольно ревізійна служба функції повноваження.
9. Поняття податку.
10. Податкова система України.
11. Податкове право та податкові правовідносини.
12. Податковий закон і його елементи.
Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:
1. залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ та організацій;
2. одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб — підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Держфінінспекцію України та її територіальні органи завдань;
3. скликати наради, створювати комісії та робочі групи;
4. здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення:
9. Поняття податку.
Податки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством.
Податок — обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з юридичних осіб і фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави й (або) муніципальних утворень.
Податки варто відрізняти від зборів (мита), стягнення яких носить не безоплатний характер, а є умовою здійснення відносно їх платників певних дій.
Стягнення податків регулюється податковим законодавством. Сукупність установлених податків, а також принципів, форм і методів їхнього встановлення, зміни, скасування, стягнення й контролю утворюють податкову систему держави.
Під податком розуміється примусове вилучення державними податковими структурами коштів з фізичних і юридичних осіб, необхідне для здійснення державою своїх функцій.
10. Податкова система України.
Податкова система України — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету України і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку.
Після прийняття Податкового кодексу в Україні діє 135 платежів (податків, зборів та інших обов'язкових платежів).
Податкову систему України можна представити у вигляді трьох основних підсистем:
Усі ці підсистеми знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою, їх складають одні структурні елементи: прямі податки, непрямі податки, а також інші податки і збори.
11. Податкове право та податкові правовідносини.
Податкове право як правовий інститут становить сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справляння податків та обов'язкових платежів, установлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін.
Інститут податкового права є відокремленим комплексом юридичних норм, що забезпечують цільове регулювання різновиду відносин, пов'язаних з надходженням до бюджетів податків і зборів.
Податкове право - відносно самостійний сектор фінансового права та займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі.
Предметом податкового права є система визначених, однорідних, специфічних правовідносин у сфері оподаткування, яка регулює податкові відносини державних податкових органів і платників податків щодо встановлення, зміни та стягнення з платників податків частини їхніх доходів у відповідний бюджет (державний, місцевий) в грошовій формі, а також визначає відповідальність, права і повноваження цих податкових органів та права й обов'язки платників податків.
Податкові правовідносини - відносини, що виникають на підставі податкових норм, які встановлюють, змінюють чи скасовують податкові платежі, та у зв'язку з юридичними фактами, учасники яких наділені суб'єктивними правами і несуть юридичні обов'язки, пов'язані зі сплатою податків та зборів до бюджетів і цільових фондів та поданням податкової звітності. Ці відносини існують лише після оформлення їх у відповідну правову форму.
Податковим правовідносинам властиві загальні характерні риси, що притаманні будь-яким іншим правовим відносинам. Так, найголовніша особливість фінансових, у тому числі й податкових, правовідносин полягає в тому, що вони виникають у процесі фінансової діяльності держави. Важливою галузевою особливістю фінансових правовідносин, зокрема податкових, є також те, що однією із сторін завжди виступає держава.
Об'єктом регулювання у податкових правовідносинах виступають матеріальні блага фізичних і юридичних осіб, з яких в установленому законом порядку стягуються податки, тобто грошові кошти платників, які надходять до бюджетів.
Суб'єктом податкових правовідносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб'єктивних прав та обов'язків.
12. Податковий закон і його елементи.
Податковий закон – прийнятий вищим органом законодавчої влади нормативний акт, яким встановлено сплатити певну суму у вигляді податку, за наявності об’єкта оподаткування у визначеному розмірі та у встановлений термін.
Обов’язкові елементи:
Суб'єкт оподаткування — юридична або фізична особа, яка зобов'язана згідно з чинним законодавством сплачувати відповідні податки або платежі.
Об'єкт оподаткування — предмет, що підлягає оподаткуванню.
Податкова ставка — розмір податку на одиницю оподаткування, встановлений в законодавчому порядку.
Одиниця оподаткування — одиниця виміру об'єкта господарювання.
Податкові пільги - це повне або часткове звільнення платника податку від сплати податків, зборів. Метою запровадження податкових пільг є пряме або непряме скорочення розміру податкового зобов'язання платника податку.
Податкова база - є об'єктом оподаткування, скоригованим і підготовленим до застосування податкової ставки, розрахунку суми податку, що підлягає сплаті в бюджет. Вона служить для того, щоб кількісно виразити об'єкт оподаткування. Податкова база може співпадати або не співпадати з об'єктом оподаткування.