ПЛАН

1. Зміна істотних умов праці 

2. Задача 

3. Задача 

Список використаних джерел та літератури

1. Зміна істотних умов праці

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р. (далі – КЗпП) працівник зобов'язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, водночас власник або уповноважений ним орган (далі – власник) не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП).Визначення поняття «істотні умови праці» не розкривається як у Кодексі законів про працю, так і у проекті Трудового кодексу України, але у проекті зазначається, що істотні умови праці визначаються у колективному договорі.Вчені галузі трудового права часто схиляються до розширеного тлумачення істотних умов праці і відносять до них ті чи інші елементи виробничої дійсності, виходячи при цьому з урахуванням особистих інтересів конкретного працівника та конкретної ситуації. Наприклад, до зміни істотних умов праці відносять зміну ступеня відповідальності працівника за виконання своїх обов`язків або ступеня його самостійності при виконанні дорученої роботи. Деякі розуміють під зміною істотних умов праці збільшення обсягу виробничого завдання, зміну ступеня її важкості або складності.

До одного з виняткових повноважень власника належить проведення заходів щодо зміни організації виробництва та праці. Зміна істотних умов праці без згоди працівника допускається тільки у випадках змін в організації виробництва та праці. Якщо ж такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 установлено, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, у т. ч. перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо.Таким чином, при змінах в організації виробництва і праці власник має право без згоди працівника змінювати істотні умови праці, а саме: системи та розміри оплати праці, зменшувати надані пільги, змінювати режим роботи, встановлювати або скасовувати неповний робочий час, суміщення професій, змінювати розряди і найменування посад тощо (частина третя ст. 32 КЗпП України).

Істотні умови праці:

1. Заробітна плата — винагорода, обчислена в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної плати складається з:

  • основної заробітної плати за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів службовців;
  • додаткової заробітної плати за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
  • інших заохочувальних та компенсаційних виплат у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат.Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).Тарифна ставка — це норма оплати праці робітника відповідної спеціальності та кваліфікації за одиницю часу (денна або годинна тарифна ставка у твердій сумі).
  • Посадовий оклад — це норма оплати праці керівників, фахівців і службовців за місяць.Схема посадових окладів — це перелік посад і відповідних їм посадових окладів, визначених у вигляді верхньої та нижньої межі посадового окладу за кожною посадою.

    Тарифна сітка — засноване на тарифній ставці працівника першого розряду співвідношення розмірів тарифних ставок інших розрядів.Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови введення та розміри надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством України, генеральною і галузевою (регіональними) угодами.Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншою системою оплати праці. Вона може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт (ст. 97 КЗпП). З метою посилення стимулювання праці працівників застосовуються погодинно-преміальна та відрядно-преміальна системи оплати праці.

    Відповідно до статті 29 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР при укладанні працівником трудового договору (контракту) власник або уповноважений ним орган доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження або зміни.2. Колективним договором, локальними нормативними актами та чинним законодавством України встановлюються пільги та компенсації, які також належать до істотних умов праці. Так, колективним договором можуть встановлюватися пільги певним категоріям працівників, наприклад:

  • здешевлення вартості харчування обрубувачам ливарного цеху;
  • компенсація вартості коригувальних окулярів;
  • доплата за роботу з важкими та шкідливими, а також особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці — у розмірі 4, 8, 12, 16, 20, 24% від тарифної ставки або посадового окладу залежно від результатів атестації робочих місць;
  • доплата прибиральникам виробничих приміщень, які застосовують миючі та дезінфікуючі засоби,— у розмірі 20 коп. за годину;
  • доплата слюсарям-сантехнікам за особливий характер праці — у розмірі 17 коп. за годину, крім тих, які одержують доплату за результатами атестації робочих місць;
  • доплата за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
  • доплата за роботу в нічний час, керівництво бригадою (бригадирові, не звільненому від основної роботи) — диференційовано від чисельності робітників: 5–10 осіб — 15%, 10–25 осіб — 25–35% від заробітної плати;
  • доплата за роботу з ненормованим робочим днем водіям автотранспортних засобів;
  • доплата за знання та застосування іноземної мови.3. Установлення режиму роботи є правом підприємства, що реалізується трудовим колективом або власником за узгодженням із профспілковою організацією підприємства за допомогою встановлення робочого часу та часу відпочинку, графіків змінності, введення підсумованого обліку робочого часу, часу початку та закінчення робочого дня, тривалості перерви для відпочинку та харчування, поділу робочого дня на частини.
  • 4. Установлення або скасування неповного робочого часу для всього підприємства або окремих структурних підрозділів чи окремої категорії працівників є правом власника та може реалізовуватися при введенні змін в організацію виробництва і праці.

    Характеристики работы

    Контрольная

    Количество страниц: 14

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Трудовое право 5

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.