План

1. Основні напрями, завдання прокурорського нагляду при порушенні кримінальної справи, дізнання та досудового слідства.

2. Загальні положення судового розгляду.

Список використаної літератури     

Обвинувач у судому розгляді

Участь обвинувача у судовому розгляді є обов'язковою. Кримі­нально-процесуальний кодекс розмежовує здійснення обвинува­чення в суді державним обвинувачем-прокурором і потерпілим. Прокурор бере участь у розгляді справ публічного і приватно-публічного обвинувачення (ст. 264 КПК України). Обвинувачен­ня у справах приватного обвинувачення підтримує потерпілий. Участь прокурора як державного обвинувача в судовому за­сіданні є обов'язковою, крім випадків:

- коли розглядається справа приватного обвинувачення;

- коли він відмовився від підтримання обвинувачення.

Керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконан­ням, прокурор підтримує державне обвинувачення, висунуте проти підсудного, здійснює від імені держави процесуальну діяльність, спрямовану на викриття винного у вчиненні злочину і його покарання. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор викладає суду свою думку щодо суті обвинувачення, а також з інших питань, що розгляда­ються у судовому засіданні, висловлює пропозицію про засто­сування кримінального закону щодо винного і призначення йому покарання. При цьому він керується вимогами закону і влас­ним внутрішнім переконанням, яке має ґрунтуватися на роз­гляді усіх обставин справи в судовому засіданні. Прокурор у своїй участі повинен виявляти повагу до суду і не вправі визна­вати ті чи інші дії суду незаконними, скасовуючи ухвалу чи інше рішення суду, яке, на його думку, є незаконним. Вій до­тримується порядку оскарження їх, який передбачено законом. Проте, вважаючи ті чи інші дії суду неправильними, проку­рор вправі і повинен у судовому засіданні звернути увагу суду на допущене порушення закону і просити усунути це порушення. Якщо суд з тих чи інших причин не усуне допущене, на думку прокурора, порушення закону, то останній може вимагати зане­сення цієї обставини до протоколу судового засідання. В цьому полягає різниця між функцією з нагляду, яку здійснює проку­рор, за правильним застосуванням закону органами, які здій­снюють досудове провадження, від його участі як державного обвинувача в судовому розгляді справи.

На прокурора покладено обов'язок довести, що злочин мав місце, що його вчинив даний підсудний і що він заслуговує на покарання. Але закон не покладає на прокурора обов'язок будь-що підтримувати державне обвинувачення, яке викладе­но в обвинувальному висновку. Коли в результаті судового розгляду прокурор дійде до переконання, що пред'явлене під­судному обвинувачення не підтверджується, він зобов'язаний відмовитися від нього, за необхідністю змінити його, виклавши мотиви свого рішення. Здійснюючи функцію підтримання державного обвинува­чення в суді, прокурор вправі за наявності підстав пред'явити цивільний позов про відшкодування збитків, завданих злочи­ном, підтримати пред'явлений цивільний позов потерпілим чи цивільним позивачем, якщо цього вимагає охорона прав фізич­них чи юридичних осіб.

Участь підсудного у судовому розгляді

Судовий розгляд справи в суді першої інстанції відбувається з обов'язковою участю підсудного. Кримінально-процесуаль­ний кодекс (ст.262) допускає розгляд справи у відсутності під­судного тільки у випадках:

  • коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду;
  • коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, підсудний просить розгля­нути у його відсутності. Питання про можливість розгляду справи у відсутності під­судного суд вирішує своєю ухвалою і навіть за наявності заяви підсудного про розгляд справи без його участі має право визна­ти явку підсудного в судове засідання обов'язковою. У разі неявки підсудного в судове засідання розгляд справи відкладається. Розгляд справи у відсутності підсудного у ви­падку, коли законом не допускається заочний розгляд спра­ви, тягне скасування вироку. У випадку неявки у судове засі­дання без поважних причин підсудний за ухвалою суду може бути підданий примусовому приводу або до нього суд може застосувати або змінити йому запобіжний захід на більш су­ворий.
  • Участь захисника у судовому розгляді

    Захисник має право брати участь у розгляді будь-якої спра­ви. Як захисники у судовому розгляді справи допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні (адвокати), інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особис­то чи за дорученням юридичної особи, а також можуть бути до­пущені й близькі родичі, опікуни, піклувальники підсудного (останні - у випадках та порядку, передбачених законом). Порядок запрошення захисника підсудним, його родичами чи на його прохання судом, а також призначення захисника, якщо закон передбачає його обов'язкову участь, передбачений ст. 47 КПК України. У випадку, коли участь захисника за законом є обов'язко­вою, або, коли його запрошено за угодою з ним, суд не має пра­ва розглядати справу без участі захисника. У разі неможливос­ті явки запрошеного захисника протягом 72 годин суд має пра­во запропонувати підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не може з'явитися для участі в справі про­тягом 24 годин, а також у випадку, коли підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, суд своєю ухва­лою призначає підсудному іншого захисника. Отже, у разі не­явки захисника в судове засідання, суд приймає одну з таких ухвал:

  • відкласти розгляд справи для запрошення підсудним іншого захисника;
  • призначити підсудному іншого захисника. Відсторонення захисника від участі в судовому розгляді
  • справи може мати місце лише за ініціативою підсудного, якщо він заявляє про те, що відмовляється від участі захисника.

    Участь у справі потерпілого, цивільного позивача, ци­вільного відповідача та інших представників

    Усі названі особи в судовому засіданні захищають свої інте­реси або як представники захищають права і законні інтереси інших осіб, для чого вони наділені рівними процесуальними можливостями. Потерпілий в судовому розгляді є стороною обвинувачення. Він підтримує обвинувачення у справах публічного і справах приватно-публічного обвинувачення разом з державним обви­нувачем, а у справах приватного обвинувачення - самостійно. Судовий розгляд справ зазвичай відбувається за участю по­терпілого або його представника. Неявка без поважних причин потерпілого у справі приватного обвинувачення тягне за собою закриття справи за відсутністю складу злочину. Якщо в судове засідання, в якому розглядається справа пуб­лічного або приватно-публічного обвинувачення, не з'явився потерпілий, суд вирішує питання, чи можливо в його відсутнос­ті дослідити всі обставини справи (наприклад, чи потрібно допитати і оцінити його показання) і захистити його права та законні інтереси, і залежно від цього вирішує питання щодо необхідності участі потерпілого в судовому засіданні. Неявка в судове засідання цивільного позивача або його представника не є перешкодою для розгляду справи в судовому засіданні. Але в такому випадку суд не розглядає цивільного позову. За цивільним позивачем зберігається право заявити ци­вільний позов у порядку цивільного судочинства після набран­ня вироком законної сили. Якщо від цивільного позивача надійшло відповідне клопо­тання, суд може розглянути цивільний позов у його відсут­ності. У випадку, коли цивільний позов заявлений підприєм­ством, установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов й у випадку неявки цивільного позивача або його пред­ставника. Неявка цивільного відповідача або його представника не пе­решкоджає судовому розгляду цивільного позову. Крім суду і зазначених осіб, в судовому розгляді беруть участь й інші особи, які виконують допоміжну функцію, пов'язану з до­казуванням (свідки, експерти та ін.).

    Розпорядок судового засідання

    Розпорядок судового засідання, його регламент- це зовнішня форма поведінки всіх учасників судового розгляду і присутніх у залі засідання осіб. Він встановлений для забезпечення пова­ги до суду і належного порядку під час судового засідання. Під­тримання і забезпечення розпорядку в судовому засіданні за­кон покладає на головуючого. Всі учасники судового розгляду, а також присутні в залі судового засідання повинні беззапереч­но виконувати розпорядження головуючого про додержання порядку в судовому засіданні (ст. 271 КПК України). Коли суд входить до залу судового засідання, всі присутні встають. Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають свої показання, роблять заяви стоячи. Відступ від цього правила може дозволити головуючий, якщо, наприклад, особі у зв'язку з фізичними вадами, старечою немічністю тощо важко стояти. Особи молодші за 16 років, коли вони не є підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до залу за­сідання.

    Межі судового розгляду справи

    Кримінально-процесуальний кодекс встановлює, що роз­гляд кримінальної справи проводиться тільки відносно підсуд­них і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Тому межі судового розгляду справи (публічного і приватно-публіч­ного обвинувачення) визначаються постановою судді про при­значення справи до судового розгляду, обвинувальним вис­новком або постановою прокурора про зміну обвинувачення, винесеною в судовому розгляді, а справи приватного обвину­вачення - скаргою потерпілого. Якщо прокурор відмовився від обвинувачення чи змінив його в бік пом'якшення, а потерпілий чи його представник продовжують підтримувати пред'явлене обвинувачення, межі судового розгляду визначаються цим об­винуваченням. Якщо в судовому розгляді справи встановлено дані, що під­судний вчинив ще й інший злочин, за яким обвинувачення не було йому пред'явлено, суд не може визнати його винним і в цьому злочині, оскільки цим буде порушено право на захист, і не може ініціювати притягнення підсудного до кримінальної відповідальності за цей злочин. Питання про притягнення підсудного до кримінальної від­повідальності за новий злочин під час судового розгляду спра­ви можуть порушити відповідним клопотанням прокурор, по­терпілий чи його представник. Якщо суд задовольнить таке клопотання, він виносить ухвалу (постанову), якою повідомляє прокурора про вчинення цього злочину, не порушуючи справу за цей злочин, оскільки суд у кримінальному процесі не вико­нує функцію обвинувачення. У разі, коли інший злочин і злочин, у вчиненні якого обвину­вачується підсудний, тісно пов'язані і окремий розгляд справ щодо них неможливий, тому що такий розгляд негативно впли­не на всебічність і повноту розгляду справи, суд повертає спра­ву разом з своєю ухвалою (постановою) для додаткового роз­слідування. За відсутністю тісного зв'язку між злочинами суд, не зупиняючи розгляду справи, направляє прокуророві ухвалу (постанову) про вчинення злочину. Під час судового розгляду можуть бути встановлені обстави­ни, які свідчать про необхідність зміни обвинувачення. Зміну обвинувачення під час судового розгляду передбачено законом (ст. 277 КПК України), як виняток із загального пра­вила розгляду справи в суді за пред'явленим обвинуваченням і можливістю зміни обвинувачення у вироку на більш м'яке і та­ке, що істотно не відрізняється від того обвинувачення, яке роз­глядалося в судовому засіданні. Зміна обвинувачення в судовому розгляді може мати місце як на менш тяжке, так і на більш тяжке. Зміна обвинувачення не допускається, якщо нею будуть порушені правила про під­судність (справа стане підсудною суду вищого рівня) або обо­в'язковість проведення досудового слідства (наприклад, внаслі­док зміни кваліфікації злочину, на таку, за якої проведення до­судового слідства є обов'язковим). Під час судового розгляду зміна обвинувачення може мати місце лише за ініціативою прокурора. Прийшовши до переко нання, що пред'явлене обвинувачення слід змінити, прокурор до закінчення судового слідства виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Він оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захисникові і законному представникові, потерпілому, ци­вільному позивачеві, цивільному відповідачеві і їх представни­кам. Ця постанова долучається до справи. Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосу­вання кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинува­чення, то суд роз'яснює потерпілому та його представникові їх право підтримувати обвинувачення у раніш пред'явленому об­сязі. Справа буде розглядатися судом у повному обсязі обвину­вачення, якщо потерпілий та його представник незгодні з по­становою прокурора. Прокурор, змінюючи обвинувачення на більш тяжке (на­приклад, йдеться про кваліфікацію злочину за нормою Особливої частини КК України, яка передбачає більш тяжке покарання), не може доповнювати обвинувачення новими епізодами зло­чинної діяльності або вказувати в своїй постанові нові злочини. Судова практика свідчить, що зміна обвинувачення може торка­тися виключно суб'єктивних властивостей злочину, тобто умис­лу, необережності, мотиву, цілі, а також кваліфікації злочину. Після зміни обвинувачення прокурором, незалежно від ха­рактеру змін, суд роз'яснює підсудному, що він буде захищати­ся від нового обвинувачення. Суд відкладає справу не менш як на 3 доби, надаючи підсудному, його захисникові і законному представникові можливість підготуватися до захисту проти но­вого обвинувачення. Якщо в судовому засіданні буде встановлено, що злочин вчи­нила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відпові­дальності, суд за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника, не зупиняючи провадження у справі, виносить мо­тивовану ухвалу (постанову), якою про вчинення цього злочину повідомляє прокурора. Якщо злочин, у вчиненні якого обвинува­чується підсудний, тісно пов'язаний із злочином іншої особи, суд повертає справу для додаткового розслідування. Вирішувати питання про повідомлення прокурора щодо вчинення злочину особою, не притягнутою до кримінальної відповідальності, або порушувати проти неї справу суд за власною ініціативою не мо­же. Виняток з цього правила встановлений для вирішення пи­тання про порушення кримінальної справи про притягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи переклад. Висновок про це суд може зробити лише під час постановления вироку чи іншого судового рішення, яке він виносить, закінчуючи провад­ження у справі, і своєю ухвалою (постановою) суд за власною іні­ціативою ставить перед прокурором питання про притягнення особи, яка дала завідомо неправдиві показання, висновок чи зро­била неправильний переклад, до кримінальної відповідальності.

    Характеристики работы

    Контрольная

    Количество страниц: 23

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Уголовный процесс 1

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.