Профессиограмма Парикмахер
Професіограма «Перукар»
| 1. Соціально – економічна характеристика професії | |
| Галузь народного господарства | Сфера обслуговування |
| Потреба в кадрах | По необхідності |
| Географія професій | Повсюдно поширена |
| Тип підприємства чи організації | Будинки побуту, салони-перукарні, салони краси |
| Тип первинного колективу | Бригада або індивідуальна праця |
| 2. Виробнича характеристика професії | |
| Місце робити | Мікроклімат побутового типу |
| Знаряддя праці | Ножиці, гребінці, бігуді, фен, електрощипці, хімічні розчинники, пульверизатор, електробритва, машинка для стрижки волосся, бороди, вусів, шампуні, лаки, барвники і т.д. |
| Предмет праці | Людина |
| Мета праці | За допомогою зачіски створити певний художній образ людини, виходячи з її зовнішніх даних, вплинути на позитивні емоції клієнта |
| Основні виробничі операції | Різні види стрижок (чоловічі, жіночі, дитячі), гоління, фарбування волосся, миття голови, завивання, укладка волосся і т.д. |
| Професіональне знання, уміння, навички | Повинен знати: будову, властивості шкіри та волосся; правила, способи та прийоми виконання робіт; рецептуру фарб та хімічних сумішей; особливості впливу їх на шкіру та волосся; правила санітарії та гігієни; направлення вітчизняної та зарубіжної моди Повинен вміти: виконувати стрижки та зачісувати волосся у відповідності до направлення моди та враховуючи особливості обличчя дорослих та дітей, робити укладку та завивати волосся, робити перманент (завивка хімічним або електричним способом), виконувати масаж обличчя та миття голови, виконувати гоління з урахуванням властивостей шкіри клієнта, готувати фарби та хімічні розчини, фарбувати волосся в різні кольори та відтінки, накладати на обличчя компреси, виконувати роботи з перуками, шиньйонами та ін.; застосовувати індивідуальний підхід до конкретної людини |
| 3. Санітарно-гігієнічна характеристика професій | |
| Ступінь ваги і напруженості праці | Праця середньої ваги |
| Обмеження по статі і віку | Немає |
| Змінність | Дві зміни |
| Режим праці і відпочинку | 8-годинний робочий день |
| Завантаженість аналізаторів | Руховий, зоровий і тактильний аналізатори |
| Несприятливі фактори | Стояча робота, примушений швидкий темп; робота з хімікатами |
| Медичні протипоказання | Захворювання опорно-рухового апарату, епілепсія, різко виражені неврози, захворювання шкіри, хронічні інфекційні захворювання |
| 4. Вимоги професії до індивідуально психологічних особливостей фахівця | |
| Нейродинаміка | Підвищенні вимоги до рухливості і стабільності нервової системи |
| Психомоторика | Розвита моторика рук (особливо кисті), пальці рук |
| Сенсорно-перцептивна сфера | Розвинене зорове сприйняття та окомір |
| Пам'ять | Образна, оперативна, рухова пам'ять |
| Увага | Концентрація уваги, переключення і розподіл уваги |
| Мислення | Словесно-логічне мислення |
| Інтелект | Словесний та загальний інтелект в межах норми |
| Емоційно-вольова сфера | Емоційна стабільність, вольова регуляція емоційного стану |
| Риси характеру | Доброзичливість, коректність, уважність, витримка, добросовісність |
Професіограма «Перукар (перукар-модельєр)»
Загальна характеристика професії
Вибір зачіски для кожної людини питання делікатне і в той же час важливе. Від його вирішення залежить зовнішній вигляд людини.
За своїм характером і родом діяльності перукар (перукар-модельєр) – це творець моди. Він розробляє моделі зачісок з урахуванням поглядів людей на моду, їх загального стилю.
Витоки перукарського мистецтва беруть свій початок з глибокої стародавності. Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачісками. Проходили століття, поступово людина вносила в створювані нею предмети, у тому числі в зачіску, свої уявлення про красу, що відбивають і її індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивий конкретній епосі. Але одяг і зачіска являються також явищами утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов'язані із природними умовами країни й положенням людини в суспільстві.
Вивчення історії перукарського мистецтва має не тільки пізнавальний інтерес, але й практичну цінність, тому що деякі деталі можна використати й у цей час. Наприклад, цікаву форму зачісок створили вДревньому Єгипті. Для її виконання були потрібні послуги спеціально навчених рабів. Єгиптяни фарбували волосся хною, прикрашали зачіски декоративними елементами. Модним кольором волосся у Древній Греції вважався білявий.
Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці
Перукар-модельєр працює в перукарні або салоні. Робота має певні фізичні та психологічні навантаження. Доводиться працювати з різноманітними хімічними речовинами, тонізуючими препаратами, контактувати з людьми. Весь робочий процес проходить на ногах, тому великі навантаження припадають на опорно-руховий апарат. Значні навантаження несуть центральна нервова система, органи нюху, дотику і руху.
Основний зміст функціональних обов’язків
Перукар повинен знатиоснови психології спілкування, естетики, етики, бажано іноземну мову, будову та властивості шкіри волосся людини; основи санітарії та гігієни; основи професійної етики; склад та властивості матеріалів та парфумерно-косметичних засобів для виконання різних видів перукарських робіт; основи моделювання та композиції; технологію виготовлення пастижерних виробів та доповнень; напрямки розвитку світової моди в галузі перукарського мистецтва та декоративної косметики. Крім того необхідно знати правила санітарії і гігієни.
Перукар повинен уміти:виконувати стрижку і розчісування волосся, враховуючи напрямки моди і особливості обличчя дорослих та дітей; робити укладку і завивку волосся, перманент, мити голову, виконувати масаж обличчя, голити, враховуючи особливості шкіри клієнта; робити хімічні розчини та суміші для фарбування; фарбувати волосся в різні кольори та відтінки, знебарвлювати їх; виконувати роботи з перуками, шиньйонами, здійснювати індивідуальний підхід до людини, адже вміння знайти спільну мову з клієнтом, зрозуміти його смак – особливо важливе у роботі перукаря.
Знаряддя праці перукаря: ножиці (звичайні і філіровочні), філфровочний ніж, філіровочна бритва, щипці для завивки волосся, гребінці для кожного виду робіт, бігуді, фен, електрощипці, електробритва, машинка для стрижки волосся, бороди, вусів; шампуні, лаки, фарби, апарати для сушки волосся.
Вимоги професії до працівника
Успіх професійної діяльності за професією багато в чому залежить від наявності у фахівця відповідних знань в галузі хімії, біології, медицини, його естетичного смаку, розвиненого уявлення та фантазії.
Професійно важливі якості: гострота зору й слуху; пам'ять; акуратність; комунікативні й організаторські здібності; емоційно-вольова стійкість; увага.
Професія перукаря передбачає постійне спілкування з людьми. Комфортним і приємним це спілкування роблять не тільки професійні якості майстра, але і його комунікабельність, делікатність, терплячість. Уміння запобігти назріває конфлікт, піти назустріч побажанням людини з приводу особливостей укладання його волосся, навіть якщо вони не гармонують з його виглядом – все це важливі особистісні якості перукаря.
Заробіток та перспективи зайнятості
Заробітна плата перукаря визначається тарифними ставками, доплатами, додатковими винагородами та преміями за результатами та якістю роботи.
Оплата праці в перукарнях і салонах, що у приватній власності, здійснюється на підставі контракту.
Перукарі потрібні скрізь – і в місті, і на селі. Тому для тих, хто вибирає цю професію, завжди знайдеться можливість влаштуватися на роботу, відкрити свій салон, зайнятися індивідуальною трудовою діяльністю.
Список використаної літератури
1.Балл Г.О., Бастун М.В., Гордієнко В.І., Красильникова Г.В., Красильников С.Р. Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посіб. – Хмельницький: ТУП, 2011. – 330 с.
2.Баріхашвілі І.І. Психологічні основи профорієнтації і професійного самовизначення. Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 208 с.
3.Кожан Т.О. Професійна орієнтація: Навч. посіб. – К., 2009. – 214 с.
4.Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Теорія і практика професійного психологічного відбору: Навч. посіб. для слухачів та студ. ВНЗ. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 532 с.
5.Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / За наук. ред. Л.М. Карамушки. – К.: Фірма «ІНКОС», 2005. – 366 с.