Проте історичну зумовленість окремих художніх творів і літературного процесу в цілому не слід розуміти надто спрощено, прямолінійно. Художня література — не пряма ілюстрація до історичних явищ. Було б помилкою розглядати характер творчості письменника лише як наслідок впливу на нього соціально-економічних умов суспільства. Історія мистецтва засвід­чує, що в одні і ті ж історичні епохи жили митці, які помітно відрізняються художнім осмисленням дійсності, актуальністю звучання їхніх творів. Пись­менник, змальовуючи конкретно-історичну епоху, разом з тим виявляє своє розуміння її, виражає погляди на життя, своє ставлення до змальованих явищ. А тому навіть твори на історичну тему, скажімо, «Захар Беркут» І.Франка, «Данило Галицький» М.Бажана та інші художні полотна не можна зводити до простого копіювання історичної дійсності. З цього погляду не слід підміню­вати, як це часто має місце в школі, оцінку письменником тієї чи іншої істо­ричної доби сумарною характеристикою певного часу, скажімо, епохи кріпос­ництва тощо. Аналіз повинен бути спрямований так, щоб за текстом худож­нього твору учні відчули автора, його ставлення до зображених явищ, висловлення ним своїх ідеалів, розуміння прогресивних тенденцій часу. Спів­відношення історичних фактів з відображеними у творі явищами життя допоможе учням з’ясувати авторську позицію, способи типізації письмен­ником дійсності, своєрідність бачення ним світу.

Історичний підхід до аналізу художнього твору формується в учнів поступово і пронизує весь шкільний курс літератури. Вже в п’ятому класі вони вчаться бачити певну зумовленість художніх явищ. У старших класах принцип історизму осмислюється в теоретичному і практичному плані глиб­ше й повніше. Найсприятливішим ґрунтом для теоретичного осмислення принципу історизму є: оглядові теми, завдяки яким учні простежують харак­тер розвитку літературного процесу в певних хронологічних рамках; моно­графічні теми, на основі яких складається уявлення про тісний взаємозв’язок письменника з часом, історичною епохою; твори про історичне минуле, ос­кільки тема «письменник і дійсність» тут знаходить свій найголовніший — безпосередній, а не опосередкований вияв.

Аналіз художнього твору ґрунтується на єдності думки і почуття. Ху­дожні образи повинні бути сприйняті не лише розумом, а й серцем. Сприй­няття художнього твору вимагає від читача емоційного резонансу, певного відгомону в його душі. Тільки на цій основі художні образи набувають вели­кої сили, можуть викликати у дітей відповідне естетичне ставлення, що вияв­ляється через почуття радості, захоплення, суму, осуду, гніву тощо.

Емоційність — важливий стимулятор психічних процесів мислення. “Твір мистецтва з світом його образів, ідей, думок, — підкреслює відомий психолог П.Якобсон, — залишається мертвим для людини, якщо вона на нього дивить­ся з байдужістю, якщо він нічого не говорить її «розуму і серцю...». Але коли людина схвилювалась тим відображенням життя, яке передане у витворі художника, тоді виникає вже інший досвід пізнання. Це — пізнання, що втягує в його процес всю особистість людини, залишаючи серйозний слід у її душі".' Поза емоційним резонансом не може бути яскравих уявлень, глибокого розу­міння художньої літератури. А тому й необхідно, щоб картини, змальовані письменником, постали перед учнями у всій повноті і художній силі, щоб образи-персонажі були сприйняті, як живі люди з їх життєвими турботами, радощами, горем.

Емоційність аналізу диктує і певну тональність уроку, яка залежить від характеру матеріалу, що розглядається. Аналізуючи оповідання Марка Вовчка «Горпина», необхідно, щоб учні відчули горе матері, зрозуміли її психічний стан. А вивчення гуморески Остапа Вишні «Якби моя бабуся встали» повинне викликати у дітей веселий настрій, доброзичливе ставлення до затурканої життям бабусі.

Емоційність у викладанні літератури, що супроводить сприймання ху­дожнього твору, — важливий фактор морального виховання учнів. Збагачен­ня морального світу дитини вимагає керівництва “процесом емоційних переживань, що супроводжують сприймання художніх творів, — зазначає Н.Мещерякова. — Тоді сприймання ідеї, характеру літературного героя буде результатом не лише логічних висновків учнів, а насамперед великої душев­ної роботи, у процесі якої вони збагачуються досвідом моральної поведінки інших людей, відчувають живий емоційний відгук на виражені в художньому творі почуття і думки, виробляють оцінку й своєї поведінки”.

Емоційність аналізу великою мірою залежить від первинного сприймання твору, від уміння вчителя володіти прийомами впливу на слухачів, доносити до них красу і силу художніх творів, від культури його мовлення, від здатнос­ті вчителя й учнів емоційно сприймати художню літературу.

Емоційність як необхідний компонент повноцінного сприймання мистец­тва учнями досягається за допомогою багатьох засобів: художнього читання твору чи окремих епізодів; емоційно-образної розповіді вчителя чи учнів; переказу твору з широким використанням його образної системи, розкриттям внутрішнього світу героїв, їх думок і почуттів. Невиразне читання твору, суха, казенна розповідь про твір не можуть викликати у дітей потрібних емоцій.

Якщо твір не захопив учнів у процесі першого знайомства з ним, вчителю важко добитися глибокого інтересу до нього під час аналізу. Чуттєве сприй­мання — це та емоційна основа, без якої не можна виробити у дітей власної думки про твір, допомогти їм проникнути у творчу лабораторію митця. Без чуттєвого сприймання неможливе естетичне освоєння мистецтва, реалізація виховної спрямованості аналізу, вироблення певного спектру ставлень до зображеного митцем.

Вивчення твору учнями Грунтується і на дидактичних принципах аналізу.

Уроки, на яких аналізуються художні твори, повинні забезпечувати розвиток учнів, формувати у них потрібні вміння і навички (наприклад, уміння відтво­рювати змальовані письменником картини, виявляти авторську позицію, бачити взаємодію всіх елементів художньої структури твору, через які вира­жається позиція письменника тощо).

Керуватися дидактичними принципами аналізу — значить враховувати особливості сприймання учнями літератури, пізнавальні можливості дітей, характер їх літературного розвитку, наявність необхідних умінь і навичок, а також ті дидактичні завдання, які потрібно розв’язувати на уроці, тобто йти в зоні найближчого розвитку учнів. На кожному етапі вивчення літерату­ри аналіз художнього твору відзначається різною повнотою. Він завжди будується на літературній основі, а рівень знань теорії літератури в учнів різних класів не однаковий. Та й завдання вивчення літератури у старших і середніх класах не одні й ті ж. У п’ятому класі вивчення художніх творів наближається до пояснювального читання, що має місце в початковій школі. Тим самим забезпечується взаємозв’язок між першим і другим етапами літера­турної освіти. У середніх класах художній твір аналізується як окреме явище літератури, у старших — література вивчається на фоні літературного проце­су. Тому виникає необхідність показати місце літературного твору в контекс­ті творчості письменника, історії літератури, розглянути його під кутом зору традицій і новаторства, щоб учні зрозуміли основні закономірності розвитку літературних явищ, ті основні принципи, тенденції естетичного освоєння дійсності, які характерні для письменників певної епохи.


Список літератури

Капська А.Й. Виразне читання на уроках літератури в 4-7 класах. - К: Рад. школа, 1980. - 120 с.

Маранцман В.Г. Анализ литературного произведения и читательское восприятие школьников. -Л.: ЛГПИ.-176с.

Пелипейко І.А. Вивчення ліричних творів у 8-10 класах. - К.: Рад. школа, 1982. - 141 с.

Сафонова А.М. Проблемные задания на уроках русской литературы. - К.: Рад. школа, 1977. - 152 с.

Худаш Л.С. Підвищення ефективності уроку з літератури. - К.: Рад. школа, 1974. - 141 с.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 9

Бесплатная работа

Закрыть

Принципы анализа художественного произведения

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.