У зв’язку з широким розвитком телебачення вчителі стали використову­вати на уроках фрагменти театральних вистав, записаних на магнітофонну плівку, Але такі магнітофільми далеко не завжди дають хороший ефект. Мовлення актора, вирване з загального контексту тих компонентів зорового ряду, що доповнюють гру, витрачає свою переконливість і доказовість. Сце­нічне мистецтво має свої закони, на які не може не зважати вчитель-словесник. На сцені навіть мовчання актора може сприйматися як дія.

Через слухове сприймання можна передати весь світ почуттів, але засоби передачі повинні випливати зі специфіки мистецтва. Часом учитель зверта­ється до грамзаписів, коли вперше знайомить учнів з віршами, з прозовими творами. Але не слід забувати, що яким би талановитим не було читання в грамзаписі, воно позбавлене багатьох зовнішніх атрибутів впливу на слуха­ча, через які передається відповідний настрій, встановлюється безпосередній контакт з учнями. Тому мають рацію ті дослідники, які твердять, що навіть посереднє читання вчителем літературного твору більше діє на учня, ніж першокласне художнє читання майстра сцени в грамзаписі. Але це не зна­чить, що вчителі повинні нехтувати грамзаписом. Мова йде не про небажа­ність використання грамзапису взагалі, а про перевагу під час першої зустрічі учнів з твором безпосереднього спілкування з ними вчителя.

Ліричні твори здебільшого невеликі за розміром. У школі вивчається ба­гато таких поезій, читання яких займає менше однієї хвилини. Природно, що вони часом поверхово сприймаються, а отже, і недостатньо осмислюються дітьми. За музикою мови губиться для них той глибокий зміст, який захований у творі. А тому ліричний вірш часто вимагає неодноразового читання.

На уроках нерідко практикується читання вірша кількома учнями за строфами. Таке читання не забезпечує потрібної емоційності, глибокого про­никнення у текст, мало важить у вихованні навичок аналізу роботи над художніми творами.

У середніх класах поширене так зване коментоване читання. Коментува­тися може або весь твір, або якась його частина, наприклад, вступ до твору М.Коцюбинського “Дорогою ціною”. Вимагають коментування окремі факти, вирази твору, окремі слова тощо. Ось, наприклад, початок “Думи про Самійла Кішку”, де дається докладний і досить точний опис турецької галери:

Ой із города із Трапезонта виступала галера,

Трьома цвітами процвітана, мальована.

Ой першим цвітом процвітана —

Злато-синіми киндяками побивана,

А другим цвітом процвітана —

Г арматами рештована,

Третім цвітом процвітана —

Турецькою білою габою покровена.

Хіба учень зможе зрозуміти цей текст без потрібних коментарів? Насам­перед можна показати на карті місто Трабзон, розташоване на півострові Мала Азія, звідки, як йдеться в тексті думи, вирушала галера у Козлов (тепер Євпаторія). По-друге, необхідно пояснити, що таке галера і яку роль виконувала вона у турецькому флоті, як була споруджена, чому в багатьох мовах галера означає каторга.

Коментоване читання має місце і на уроках літератури в старших кла­сах. Далеко не кожен восьмикласник може пояснити такі рядки з “Енеїди” І.Котляревського:

Тут всякі були цехмістри,

І ратмани, і бургомістри,

Судці, підсудки, писарі...

Або:

Се все десятські та соцькії,

Начальники, п’явки людськії,

І всі прокляті писарі,

Ісправники все ваканцьові,

Судці і стряпчі безтолкові,

Повірені, секретарі.

Знайомлячи учнів з поемою Т.Шевченка “Єретик”, учитель пояснить такі слова і вирази, як булла, конглав, антипапа, автодафе, Віфліємська каплиця, Авіньйон, Констанцький єретикі багато інших, він дасть історичні коментарі до власних назв Шафарик, Атілла, старий Жижка з Таборова тощо. У поемі Шевченка “Гайдамаки” подібних пояснень вимагають понад 60 слів і виразів.

До коментованого читання вчителі вдаються під час вивчення драматич­них творів. Читаючи першу дію комедії І.Карпенка-Карого “Хазяїн”, учитель з’ясує значення слів фактор, економ, шахмейстер, родовий пан, жалування, салаган, валова виручка, кредитор, баланс, вексель, постоялий двір, оброчна земля, аренда, артіль, торги, земський банк, орден Станіслава 2-ї степені, фрікасей ін. Нові слова і вирази, що нерідко мають багатозначний характер, вимагають ґрунтовної роботи над ними. Без цього не буде розширюватися словниковий запас дітей. Якщо слово не увійшло в активний словниковий запас, воно швидко забувається, навіть за умови, коли учень неодноразово зустрічався з ним у тексті. Саме тому учні можуть давати нічим не обґрунто­вані пояснення, які викликають лише здивування, наприклад: плахта — “це плаття”, “це українська кофта і спідниця”, “це хустина”; паламар — “це значить ходити у багатих пасти гуси чи череду”, “це пастух”, “це неграмот­ний”; каламар — “це портфель учня”.

Учнів потрібно вчити самостійно користуватися словниками, зокрема і тлумачними, не залишати поза увагою виноски у підручнику, хрестоматії, де розкривається значення окремих слів і виразів. У школі повинна вестись систематична робота над розширенням словникового запасу учнів.

Існують різні способи пояснення незрозумілих слів.

Найпоширеніші з них такі:

Описове пояснення лексичного значення слова, наприклад: фойє— це приміщення, зал у театрі, кінотеатрі, в цирку, де можуть перебувати глядачі перед початком вистави, а також під час антракту. Користуючись описовим поясненням з допомогою історичних коментарів можна розкривати поход­ження слів, виразів тощо.

Підбір синонімів: імпульсивний,неврівноважений; хуга,хурделиця, завія, віхола, завірюха, хуртовина, заметіль.

Переклад на іншу мову: “марно пролетять його найкращі літа” — значить “зря, попусту”.

Розгляд морфологічної будови слова: боєпостачання— від слів бій і постачати; прем’єра— від французького слова перша вистава, що йде пер­ший раз в театрі, цирку тощо.

Можуть даватися коментарі перед читанням (іноді після читання) окре­мих яв, картин. Відсутність “підказувань з боку автора” зобов’язує вчителя прокоментувати певні вчинки героїв, акцентувати увагу на авторських ремарках тощо. Щоб учні, наприклад, збагнули зміст розмови Маюфеса і Пузиря (ява VI), бажано детальніше розповісти, в чому смисл тієї афери, що була запропонована Пузиреві.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 11

Бесплатная работа

Закрыть

Чтение произведения и его виды

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.