Педагогічний процес у сучасній школі повинен будуватися на такій осно­ві, щоб забезпечувати школяреві активну позицію суб’єкта дії. Навчання тільки тоді може бути повноцінним і ефективним, коли забезпечується всебіч­ний вплив на школяра, на різні сфери його свідомості, перетворюючись на засіб гармонійного розвитку людини, а тому одне з важливих завдань вивчення літератури в школі — урізноманітнення навчального процесу, включення учнів у різні види діяльності, що сприяють формуванню позитив­них якостей, забезпечують набуття літературних знань, необхідних умінь та навичок. Включення учнів у різноманітні види діяльності диктується, по- перше, вже тим, що вони знайомляться з різною за змістом і характером навчальною інформацією (конкретні факти, художні образи, поняття, наукові теорії тощо). По-друге, чим різноманітнішою є діяльність учнів, тим краще забезпечується багатогранний вплив на різні сфери їхньої свідомості.

Навчання за своєю природою — творчий процес, а будь яка творча діяль­ність вимагає постійного напруження духовних сил дитини. Діяльність — основа детермінації психічного і духовного розвитку. Тільки в діяльності можуть бути розвинені здібності людини, її унікальні можливості як соціаль­ного індивіда, як особистості. Тільки в діяльності загартовується воля. Не можна не погодитись з А.Дістервегом, що “розвиток і освіта жодній людині не можуть бути дані чи повідомлені. Кожен, хто бажає до них прилучитись, повинен досягти цього власного діяльністю, власними силами, власного напругою. Ззовні він може одержати тільки збудження... А тому самодіяль­ ність — засіб і, одночасно, результат освіти.” І далі: “Те, що людина не набула шляхом своєї самостійності — не її.”

Під діяльністю розуміють як внутрішню (психічну), так і зовнішню (фізичну) активність людини, яка регулюється свідомою метою. Теорія нав­чальної діяльності як цільна наукова концепція обґрунтовувалась Д.Елько- ніним ще на початку 60-х років. Пізніше вона знайшла свій подальший роз­виток у працях В.Давидова, А.Маркової, О.Леонтьєва, Л.Фрідмана та інших відомих психологів. У світлі цієї теорії були розроблені окремі положення, принципи організації навчального процесу. Д.Ельконін конкретизує поняття навчальна діяльність учнів. “Навчальна діяльність, — відзначає він, — перш за все є така діяльність, в результаті якої відбуваються зміни в самому уч­неві.” В цьому полягає її основна особливість. Він розглядає процес форму­вання навчальної діяльності учнів як постійне збагачення їх новими вміннями і можливостями, в результаті чого має місце поступова передача “окремих елементів цієї діяльності самому учневі для самостійного її здійснення без втручання вчителя.”

Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку літератури, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Вчитель пови­нен прагнути дати учневі не лише певну суму знань, а й навчити їх мислити, стимулювати розвиток пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно набувати знання, спостерігати, досліджувати літературні факти і явища. “Ідеалом розвиваючого навчання є особистість не з енциклопе­дично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними розвинутими потребами дальшого пізнання та само­стійної дії, з добрими орієнтувальними навичками і творчими здібностями.” Отже, не можна обмежуватися лише інформаційними методами навчання. Слід створювати на уроці проблемні ситуації, вводити учнів у атмосферу пошуку.

Необхідність активного включення учнів у навчальний процес зумовлю­ється також потребами виховання.

“Одним з небезпечних джерел морального інфантилізму, — у свій час писав В.Сухомлинський, — є те, що знання беруться у готовому вигляді, а основна розумова діяльність при цьому — заучування. Запобігання цій небез­пеці — у добуванні знань. Навчання стає працею за тієї умови, коли учень самостійно добуває знання.” Це необхідно не лише для міцності знань. Само­стійне добування знань породжує зрілість думки. Зріла думка — це пере­творення знань у переконання, ідейна стійкість, вірність переконанням, готов­ність захищати, обстоювати їх, боротись за них.

Турбота про виховання всебічно розвиненої особистості вимагає великої уваги до формування переконань. Ідейні, політичні переконання не задаються додому за підручником, не заучуються і не викладаються у відповідях, не оцінюються балами. Вони живуть — у думках, вчинках, діяльності, взаєми­нах. А тому необхідно створювати в школі таку психологічну атмосферу, яка змушує учня активно працювати, творчо мислити.

Тільки тоді, коли учні є активними учасниками процесу пізнання, суб’єк­тами своєї власної діяльності, а не лише об’єктам впливу, — лише за цієї умови вони можуть виявити свої духовні можливості, найповніше реалізу­вати себе як творчу особистість. Необхідно створювати на уроках сприятли­ві умови для внутрішньої духовної свободи, психологічної розкутості, для забезпечення активного включення учня в діяльність з власної ініціативи, де найповніше виявляються потреби учнів у пізнанні, творчості, самовираженні, комунікативній активності, естетичній насолоді. Все це надасть навчальній діяльності особистісного смислу, і урок літератури сприйматиметься вже як спільна справа вчителя і учнів, у якій кожен учень повинен брати посильну участь, бо від цього залежатиме і результат уроку. Якщо учні не залучаються до навчального процесу, в них формується своєрідне ставлення до нього як до якоїсь зовнішньої чужої сили.

Необхідність максимального включення учнів у різноманітні види нав­чальної діяльності відповідає природним потребам дітей. Ось одна з типо­вих відповідей десятикласників на запропоновану їм анкету: “Що необхідно було б, на вашу думку, зробити в школі, щоб учні виявляли до навчання більший інтерес?”, “Хотілося б, щоб нам не тільки давали поради, але щоб із нами радилися, щоб нас не тільки організовували, а й робили організато­рами, щоб нас не тільки примушували, а й переконували серйозно вчитись.”

Таким чином, є такі навчальні ситуації на уроках, де на першому плані є діяльність учителя (розповідь, лекція, читання і коментування художнього тексту, розтлумачення певних понять, пояснення способів дій тощо) і, нав­паки, в інших випадках найголовнішою стає діяльність учнів (робота з під­ручником, виголошення доповідей, рефератів учнів, виконання письмових робіт і т.п.). Нерідко на уроках сполучається і діяльність вчителя, і діяльність учнів (бесіда, диспут, семінарське заняття тощо).Які ж переваги і обмежені можливості має бесіда як метод навчання та самостійна робота дітей?

Спираючись на вже відоме учням, їхній практичний досвід, за допомогою запитань можна підвести до потрібних узагальнень. Цінність бесіди насам­перед у тому, що саме в ході її швидко й оперативно виявляється ступінь розуміння окремими учнями та класу в цілому навчального матеріалу, міру сформованості вмінь і навичок. Особлива роль у цьому плані належить бесіді евристичного характеру.

“У бесідах з учнями, — відзначав К.Ушинський, — необхідно мати на увазі дві мети і не захоплюватися жодною з них настільки, щоб забути про іншу. Перша мета, формальна, полягає у розвитку розумових здібностей учня, його спостережливості, пам’яті, уяви, фантазії та розуму. Друга мета — матеріальна, тобто зміст. Без змісту розум — мильна бульбашка. Щоб досягти другої мети разом з першою, насамперед потрібен розумний вибір предметів для спостереження, уявлень і міркувань.”

На відміну від лекції бесіда відкриває великі можливості для індивідуаль­ної роботи з учнями, виявлення їх безпосередніх читацьких реакцій, рівня розу­міння твору. У процесі бесіди здійснюється безпосередній зв’язок учителя й учнів. Бесіда виховує у дітей активність, самостійність, уміння зіставляти і узагальнювати факти, аргументувати свої твердження. Живе спілкування вчителя з учнями сприяє розвитку мовлення у дітей. Проте і бесіда, якщо навіть учитель дотримуватиметься всіх вимог, що ставляться до неї, не має права на універсалізацію. Матеріал, який зовсім не знайомий учням або мало знайомий, учитель не може подати методом бесіди. Активність виникає лише на базі знань, тому не завжди можна вести роботу “устами дітей.” До того ж ігнорування живого слова вчителя також негативно відбивається на навчальному процесі.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 25

Бесплатная работа

Закрыть

Методы обучения на уроках литературы

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.