Теоретико-методические основы изучения важнейших величин в курсе математики начальной школы

ПЛАН

1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики І-ІV класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).

2. Теоретико-методичні основи вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.

3. Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними.

4. Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.

5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.

6. Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.

7. Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами.

4) використання набору монет для вивчення десяткового складу чисел другого десятка; 5) вправи, дидактичним призначенням яких є ознайомлення школярів з ціною різноманітних предметів; 6) розв'язування простих текстових задач трьох видів: а) на визначення вартості за відомими ціною і кількістю (щоб знайти вартість потрібно ціну помножити на кількість); б) на визначення ціни за відомими вартістю та кількістю (щоб знайти ціну потрібно вартість поділити на кількість); в) на визначення кількості за відомими вартістю та ціною (щоб знайти кількість потрібно вартість поділити на ціну); 7) розв'язування простих задач на різницеве чи кратне порівняння, пов’язаних з ціною або вартістю, наприклад: “Ціна однієї ляльки 9 грн., а одного ведмедика – 7 грн. На скільки лялька дорожча за ведмедика?”; 8) вправи на перетворення складених іменованих чисел у прості і навпаки, наприклад: 9 грн. 12 к. = 912 к., 517 к. = 5 грн.17 к.; 9) розв'язування типових складених задач на знаходження четвертого пропорційного, невідомого за двома різницями, на складне правило трьох, наприклад: “Якщо дівчинка купить 4 цукерки, то в неї залишиться 24 к., якщо вона купить 6 цукерок, то в неї залишиться лише 12 к. Скільки коштує одна цукерка?»; 10) розв'язування задач з ціною, вартістю та кількістю з буквеними даними, наприклад: “За 5 блокнотів заплатили а гривень. Скільки коштує один блокнот? Скільки треба заплатити за к таких блокнотів?”; 11) розв'язування складених текстових задач з типовим конкретним змістом і сюжетом, наприклад: «Учень купив 12 цукерок по 10 к. кожна, і кілька стержнів по 8 к. кожний. За всю покупку він заплатив 2 грн. Скільки стержнів купив учень?»; 12) вправи на складання задач за виразом, таблицею, схемою, малюнком тощо, наприклад: «За виразом (100-73):9 склади задачу. Коротко запиши і розв’яжи»; 13) розв'язування вправ виду: «За даними таблиці дізнайся, скільки купили метрів крепдешину» (див. таблицю № 12);

Ціна Кількість метрів Вартість
Штапель 3 грн. 6 м 270 грн.
Крепдешин 63 грн. ?

Таблиця № 12.

14) вправи на порівняння величин, виражених в одиницях вимірювання ціни, наприклад: порівняй величини: 1510 к. і 15 грн. 10 к.; 15) вправи на додавання, віднімання, множення і ділення іменованих чисел, наприклад:

4 грн. 75 к. + 9 грн. 09 к., 12 грн. 70 к. – 8 грн. 07 к., 5 грн. 75 к. 4,

1 грн. 25 к. : 5( ці види вправ виконують так само, як і дії з іменованими числами, вираженими мірами довжини).


6. Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу

Процес формування уявлення про час є складним. Час – величина не матеріальна, час йде то швидше, то повільніше залежно від того чим заповнений той чи інший проміжок часу. Час не можна зупинити, а тому діти не можуть реально побачити одиниці вимірювання часу так, як це відбувалося при вивченні довжини, площі, місткості тощо при виконанні практичних чи лабораторних робіт, а тому їх провести не можливо.

Завдання, які ставляться щодо розгляду цього матеріалу в початковому курсі математики: : 1) сформувати у молодших школярів розуміння того, що час є однією з величин, яка широко використовується у науковій і практичній діяльності людини; 2) довести до свідомості дітей той факт, що час вимірюється з допомогою спеціальних пристроїв, які називаються годинниками; 3) добитися сформованості в учнів певних конкретних уявлень про одиниці вимірювання часу (століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда); 4) допомогти дітям засвоїти напам’ять таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році; 5) навчити учнів перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати арифметичні дії над ними (додавати й віднімати їх, множити чи ділити на натуральне число); 6) сформувати уміння визначати час за годинником, тривалість події за моделлю годинника чи за табелем-календарем; 7) навчити учнів розв'язувати всі види задач, пов’язаних з часом.

Знання, уміння та навички про час та його вимірювання формуються як на основі власних спостережень і практичної діяльності школярів, так й при виконанні спеціальних завдань. Для формування часових уявлень необхідно використовувати принаймні наступну систему вправ: 1) відповіді на запитання виду: що триває довше урок чи перерва? Рік чи місяць?; 2) завдання на порівняння віку людей чи на порівняння тривалості подій; 3) практичні вправи з моделями годинника чи з табелем-календарем; 4) завдання на перетворення іменованих чисел; 5) арифметичні дії над іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання часу; 6) розв'язування простих та складених задач на час.

При ознайомленні учнів з кожною одиницею вимірювання часу вчитель повинен добитися сформованості конкретних уявлень про неї, запам’ятовування співвідношень між відповідними одиницями часу. При ознайомленні учнів з такими одиницями вимірювання часу як секунда, година, хвилина, доба необхідно використовувати модель циферблата годинника, а при ознайомленні з тижнем, місяцем, роком – табель-календар. Вивчення мір часу буде проводитися успішніше, якщо пов’язувати пояснення нового матеріалу, формування реальних уявлень про одиниці вимірювання часу та виявлення їхньої сутності з природними явищами.

Оскільки учні на уроках природознавства дістали уявлення про сонячну систему та обертання Землі навколо Сонця, то ознайомлення з деякими одиницями вимірювання часу може відбуватися за таким зразком: такі одиниці вимірювання часу як рік, місяць, доба, година пов'язані з рухом нашої планети Земля навколо Сонця чи Місяця навколо Землі або з обертанням Землі навколо власної осі. Земля обходить (робить один повний оберт) навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 годин. З давніх часів для зручності літочислення було прийнято перших три роки називати простими та вважати, що кожний з них містить по 365 днів. Кожний четвертий рік називають високосним, вважаючи, що він містить 366 днів. Це пов’язано з тим, що за чотири роки набігає нова доба (6 год.4=24 год.).

За час, коли Земля обходить навколо Сонця один раз, тобто за 1 рік, Місяць обертається навколо Землі 12 разів, тому рік поділяється на 12 проміжків (місяців). Проміжок обертання Землі навколо своєї осі, називають добою. Доба поділяється на 24 рівні частини – години, тобто 1 година дорівнює доби. Місяць поділяється на тижні. В кожному місяці є чотири повні тижні. І це число прийнято вважати співвідношенням між місяцем і тижнем, бо здебільшого, майже, усі місяці мають понад чотири тижні. Тиждень поділяється на 7 днів або 7 діб. Кожен день має свою назву, перший день – це неділя, нічого не роблять; понеділок – перший; вівторок – другий; середа – середина; четвер – четвертий; п'ятниця – п'ятий; субота – вихідний. Під час пояснення вчитель ілюструє відповідну інформацію за допомогою моделі телурія (при наявності його у школі!). Цей прилад слугує засобом ілюстрації руху Землі навколо Сонця, та руху Місяця навколо Землі. Телурій являє собою штатив, на якому закріплена лампочка, що моделює Сонце, а на "рукаві" закріплено глобус. Рухом "рукава" з глобусом навколо лампочки (Сонця) легко проілюструвати проміжки обертання Землі та Місяця. За допомогою телурія показуємо зміну пір року, зміну фаз місяця та зміни дня і ночі.

Для того, щоб учні розпізнавали, який рік простий, а який високосний, вчитель навчає їх впізнавати це за порядковим номером року. Якщо дві останні цифри числа, що позначає рік утворюють число, що ділиться на чотири, то такий рік – високосний. Так, наприклад 1928, 1936, 2000 високосні, бо 28:4=7, 36:4=9, 00:4=0 тощо. Роки 1913, 1999, 2003 є не високосними, бо числа 13, 99 і 03 не діляться без остачі на 4. Для того, щоб полегшити учням запам'ятовування кількості днів у місяці, можна запропонувати деяким школярам запам'ятати слово кві-чер-ве-ли, де кожен склад є початком місяця з тридцятьма днями. Для інших учнів корисно повідомити, що за допомогою кісточок руки також можна визначити кількість днів у місяці. Кісточці відповідає місяць з 31 днем, а ямочці – 30 днів. Відлік проводиться з ліва на право при природному розташуванні рук.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 25

Бесплатная работа

Закрыть

Теоретико-методические основы изучения важнейших величин в курсе математики начальной школы

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.