Теоретико-методические основы изучения сложения и вычитания целых неотрицательных чисел в пределах ста

ПЛАН

1. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання.

2. Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.

3. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел.

4. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі «Сотня».

1. Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання

Робота над арифметичними діями в курсі математики початкових класів будується концентрично, а тому у кожному наступному концентрі використовують знання, уміння і навички, які сформувались у попередньому. Концентричність побудови початкового курсу математики при вивченні арифметичних дій проявляється в тому, що у кожному новому концентрі на новій числовій множині діти розширюють вже відомі знання і одержують нові.

За винятком концентру «Десяток», в якому діти розглядають лише усні обчислення, в кожному наступному концентрі розглядають і усні, і письмові прийоми обчислення. Характерною особливістю усних прийомів є те, що вони виконуються з вищих розрядів, без запису проміжних результатів і можуть виконуватися по-різному кожним обчислювачем. До письмових прийомів відносять ті, які виконуються всіма за певним алгоритмом, із записом проміжних результатів і розпочинаються з нижчих розрядів.

Вчитель при вивченні арифметичних дій повинен забезпечити:

1) розкриття конкретного смислу кожної арифметичної дії та навчити учнів правильно добирати потрібну арифметичну дію при розв’язуванні текстових задач;

2) ознайомлення дітей на доступному для кожного школяра рівні й у доступній для нього формі з властивостями арифметичних дій і навчити застосовувати їх як теоретичну основу обчислювальних прийомів, як засіб раціоналізації обчислень;

3) засвоєння зв’язків, які існують між діями, та навчити застосовувати відповідні знання при обчисленнях, під час перевірки правильності виконаних обчислень, при розв’язуванні текстових задач на знаходження невідомих компонентів арифметичних дій, при розв’язуванні рівнянь;

4) свідоме та стійке засвоєння дітьми основних прийомів усних і письмових обчислень і сформованість умінь добирати такі прийоми обчислень, які найбільше відповідають особливостям кожного конкретного прикладу;

5) прищеплення школярам свідомі та стійкі навички швидких і правильних обчислень.

Додавання і віднімання

Теоретичною основою вивчення цих дій і розкриття їхнього конкретного смислу є операції об’єднання і різниці (вилучення частини даної множини) множин. Розглядаючи різноманітні предметні множини, діти із двох множин утворюють третю або вилучають частину елементів заданої множини, а потім встановлюють за відомими чисельностями двох множин чисельність новоутворених множин. Як відомо, операція об'єднання двох множин володіє переставною та сполучною властивістю, що створює умови для ознайомлення молодших школярів з відповідними законами додавання.

Існує 3 етапи при розгляді будь-якого питання:

1.Підготовчий. 2.Ознайомлення. 3.Закріплення.

Підготовча робота до ознайомлення дітей з діями додавання і віднімання розпочинається з перших уроків математики в першому класі та завершується з введенням відповідної дії. Мета цього етапу полягає у створенні відповідного підґрунтя для успішного усвідомлення конкретного смислу цих дій та оволодіння відповідними знаннями, уміннями і навичками, тобто в актуалізації опорних знань. Для досягнення поставлених завдань повинна використовуватися, як свідчить аналіз підручників і методичних посібників, така система вправ: 1) практичні вправи на об’єднання предметних множин і на вилучення частини з даної множини з наступним визначенням чисельності утвореної нової множини (використання наочності при виконанні цих вправ дозволяє дітям побачити як чисельність даних множин, так і чисельність новоутвореної множини); 2) вправи, пов’язані з лічбою предметів скінченних множин; 3) вправи на встановлення відповідності між числом і відповідною кількістю предметів, між кількістю предметів і відповідним числом; 4) вправи на визначення попереднього і наступного числа; 5) вправи на запис результатів предметних дій з наочністю з наступним виставленням відповідних карток на набірному полотні; 6) розв’язування задач на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць, для практичної ілюстрації яких використовується відповідна предметна чи умовна наочність.

При ознайомленні дітей з діями додавання і віднімання виділяють наступні етапи:

1.Знаходження суми(різниці) двох предметних множин перелічуванням предметів

2.Початкове ознайомлення з діями додавання і віднімання, їх символікою та термінологією, зв’язком між ними.

3.Додавання і віднімання в межах числа, що розглядаються і які виконуються на предметній основі, чи на основі знання складу чисел.

4.Складання і заучування напам’ять таблиць додавання і віднімання в межах 10 з наступним застосуванням цих знань для обчислення значень числових виразів на 2 дії.

5.Ознайомлення з прийомами додавання і віднімання частинами (групами) та переставною властивістю додавання.

Початкове ознайомлення з дією додавання відбувається перед вивченням чисел 6-10, а з дією віднімання – після вивчення числа 10. Такий розрив створено для того, щоб усунути зайві труднощі та полегшити дітям засвоєння відповідних термінів і символів.

Теоретичною основою дії додавання – об’єднання двох скінчених множин, які не мають спільних елементів та знаходження чисельності утвореної множини, якщо відомо чисельність двох перших множин. Наприклад: було 3 білих зірочки і 2 жовтих. Скільки всього зірочок?

В математиці можна записати це прикладом: 3+2 =5.

Способи читання прикладу:

1. До 3 додати 2 дорівнює 5 (до числа 3 додати число 2 дорівнює 5) – за назвою дії.

2. 3 плюс 2 дорівнює 5 – за назвою знака.

3. Перший доданок - 3, другий доданок - 2, сума - 5 – за назвою компонентів дії.

4. Сума чисел 3 і 2 дорівнює 5 – за назвою виразу.

5. 3 збільшити на 2 дорівнює 5 – за зміною кількості.

Через декілька уроків ознайомлення із дією віднімання. Підготовча робота є аналогічною до додавання.

Теоретичною основою дії віднімання є знаходження потужності різниці двох множин , якщо друга є підмножиною першої.

При ознайомлення з дією віднімання використовують різнорідні множини.

Способи читання

1.Від 6 відняти 4 дорівнює 2 - за назвою дії.

2.6 мінус 4 дорівнює 2 – за назвою знака.

3.Зменшуване - 6, від’ємник - 4, різниця - 2 - за назвою компонентів дії.

4.Різниця чисел 6 і 4 дорівнює 2 – за назвою виразу.

5.6 зменшити на 4 дорівнює 2 – за зміною кількості.

Формування уявлень про дії додавання та віднімання відбуваються при розгляді таких вправ: 1)розгляд та вивчення напам’ять випадків додавання, пов’язаних з утворенням чисел, наприклад: 5+1, 6+1 тощо; 2) на розкладання чисел на суму двох доданків та на читання прикладів, наприклад: п’ять дорівнює 3 плюс 2, п’ять – це 3 і 2, п’ять складається з 3 і 2; 3) на читання прикладів різними відомими на даний час способами; 4) на списування, обчислення та читання прикладів з дошки чи підручника. 

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Теоретико-методические основы изучения сложения и вычитания целых неотрицательных чисел в пределах ста

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.