План

1. Поняття про метод та прийом навчання. Класифікація методів трудового навчання.

2. Методи викладання (методи роботи вчителя).

3. Методи учіння (методи навчальної роботи учнів):

3.1. Спостереження.

3.2. Лабораторні і виробничі досліди.

3.3. Вправи.

3.4. Самостійна робота учнів.

3.5. Вирішення виробничо-технічних задач.

4. Умови відбору методів трудового навчання.

5. Поняття про пасивні, активні та інтерактивні методи навчання.

Для трудового навчання найприйнятнішою є класифікація методів за способами діяльності учнів та вчителя. Пояснюється це тим, що під час навчання цьому предмету особливо чітко виступають три взаємопов’язаних процеси – самостійна практична діяльність учнів, керівна діяльність вчителя та їх спільна взаємопов’язана діяльність. Відповідно й методи трудового навчання можливо поділити на три групи: методи самостійної роботи учнів під керівництвом вчителя – методи учіння, методи викладання – викладення навчального матеріалу, навчальна демонстрація об’єктів, процесів, що вивчаються та їх зображень, керівництво працею учнів і т.д. і методи спільної діяльності вчителя і учнів – методи взаємодії (інтерактивні).

І. Методи учіння:

1. Спостереження.

2. Лабораторні і виробничі досліди.

3. Вправи (розумові, рухові, комбіновані).

4. Самостійна робота учнів.

5. Вирішення задач (технічних, технологічних, економічних).

ІІ. Методи викладання:

1. Усний виклад навчального матеріалу (пояснення принципу дії та будови знарядь праці, наукової суті технологічних процесів і т.д., розповідь про професії, виробництво і т.д.).

2. Бесіда (з метою перевірки знань та повідомлення учням нових знань).

3. Навчальна демонстрація (показ зразків матеріалів, механізмів, машин і т.д., що вивчаються, а також навчально-наочних посібників, кінофільмів, діафільмів та діапозитивів).

4. Методи перевірки та оцінювання знань, вмінь і навичок учнів (усні опитування, практичні контрольні роботи, залікові роботи, кваліфікаційні іспити і т.д.).

ІІІ. Методи взаємодії (інтерактивні):

1. Методи кооперативного навчання.

2. Методи колективно-групового навчання.

3. Методи ситуативного моделювання.

4. Методи опрацювання дискусійних питань.

5. Методи викладання (методи роботи вчителя).

Поділ методів викладання на окремі методи наведено на мал.. 3.2.2.

Мал. 3.2.2. Класифікація методів викладання.

Розглянемо детальніше вказані методи викладання.

Поясненняце детальне викладення навчального матеріалу з аналізом фактів, приведенням доказів, формулюванням висновків.

Цей метод застосовується при вивченні теоретичного матеріалу чи практичної діяльності учнів в тому випадку, коли матеріал важкий для засвоєння. Пояснення проводять в строгій логічній послідовності. Перед учнями ставлять запитання, проблему, яку потім вирішують послідовними логічними доказами. Вагоме значення мають чіткість мовлення, його темп, образ мовлення.

Наприклад, при вивченні нового матеріалу, вчитель пояснює групу нових термінів. На початку уроку він може пояснити принцип дії приладу, який на уроці буде використовуватися вперше або технологію виконання тієї чи іншої операції

Розповідь як метод усного викладу навчального матеріалу при порівняно невеликих витратах навчального часу широко використовується вчителем для пояснення учням теоретичних відомостей, наприклад, про будову та принцип дії контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, механізмів, апаратів, знарядь, машин та інших засобів промислової і сільськогосподарської праці; про природничонаукові закономірності, на яких базуються виробничі процеси, що вивчаються; про біологічні особливості сільськогосподарських культур і тварин як наукової основи технології їх вирощування.

З метою політехнічного спрямування трудового навчання під час пояснення навчального матеріалу вчитель використовує вивчені учнями фізичні, хімічні, біологічні закономірності, які лежать в основі виробничого процесу, що розглядається, дії того чи іншого знаряддя праці – механізму, машини.

Так, розповідаючи про біологічні особливості сільськогосподарських культур, вчитель розкриває закономірності відношення кожної культури, що вивчається до тепла, світла, вологи, ґрунту, поживних речовин, пояснює, як ці закономірності використовуються для регулювання росту і розвитку рослин з метою отримання найвищого врожаю. Завдяки такому викладенню матеріалу учні глибше осмислюють зв’язки між організмом рослин та умовами навколишнього середовища, значення тих чи інших агротехнічних приймів і робіт, спрямованих на створення рослинам найсприятливіших умов для підвищення врожайності. Одночасно в них послідовно формуються матеріалістичні погляди і переконання.

З метою політехнічної освіти вчитель не повинен обмежуватися лише поясненням суті фізичних, хімічних і біологічних закономірностей, на яких базуються технологічні процеси. Необхідно звернути увагу учнів на сукупність закономірностей, на те, що їх дія розповсюджується на широкий загал різноманітних технологічних процесів і технічних об’єктів.

Так, на закономірностях руху вологи у ґрунті базуються різноманітні виробничі процеси її обробки: ранньовесняне боронування, культивація міжрядь та прикатування, тобто ущільнення ґрунту. Боронування та культивація проводяться для зменшення випаровування вологи внаслідок порушення ґрунтових капілярів, по яких волога підіймається до самої поверхні ґрунту і випаровується. Прикатування сприяє відновленню капілярів у ґрунті і підняттю вологи до насіння, для його швидшого проростання.

Методом розповіді знання подаються учням у готовому вигляді, що вимагає лише розуміння матеріалу та його запам’ятовування, а не самостійної, активної, творчої роботи. Розуміння учнями викладеного навчального матеріалу перевіряється по закінченню розповіді. До розповіді необхідно ретельно готуватися, намітити план розповіді, зазначити місця де варто задати питання.

На заключних заняттях у старших класах використовується лекція. Лекція – це та ж розповідь, лише триваліша за часом і під час неї повідомляється достатньо великий за обсягом матеріал з огляду фактів, поясненню, узагальненню та висновкам з важливих теоретичних проблем. Супроводжується демонстрацією натуральних об’єктів, наочних посібників, кінофільмів, а також рисунків і схем на класній дошці.Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки, з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях.

Лекція має містити такі елементи:

- вступ, де дається мотивація навчання, чітке формулювання теми лекції та постановка завдання;

- викладення в логічній послідовності окремих частин лекції;

- висновки, що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею;

- конкретне завдання на самостійну роботу;

- відповіді на запитання.

Основні вимоги до лекції:

- високий теоретичний рівень інформації, посилання на законодавчі та нормативні акти, на нові досягнення відповідної галузі науки;

- розкриття наукових засад курсу;

- зв’язок теорії з практикою, зосередження уваги студентів на питаннях, які вирішуються у світлі сучасних вимог;

- рекомендації до поглибленого самостійного вивчення питань, необхідних для практичної роботи.

- більш строгою структурою;

- логікою викладу навчального матеріалу;

- великим обсягом інформації, яка повідомляється;

- системним характером викладу знань.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 65

Бесплатная работа

Закрыть

Методы трудового обучения

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.