Средства и методы физического воспитания в школе

Мета – корекція постави та інших дефектів організму.

б) Функціональна гімнастика

Мета - поліпшення функціонального стану організму.

в) Реабілітаційна гімнастика

Мета - прискорена реабілітація після травм і захворювань.

Навчально-розвиваючі види гімнастики

1. Базова гімнастика

а) Основна гімнастика

Мета її - забезпечити загальний фізичний розвиток, підвищити працездатність. Основна гімнастика є найбільш поширеним видом гімнастики. Вона забезпечує гармонійний фізичний розвиток і вдосконалення духовних якостей. Сприяє оволодінню основами рухів, координації, виховує моральні і вольові якості, є фундаментом для виконання нормативів державних тестів та базою для занять різними видами спорту.

2. Прикладна гімнастика

а) Професійно-прикладна гімнастика

Сприяє засвоєнню спеціальних рухів, вольових і фізичних якостей, формуванню професійних навичок, від яких залежить успішна професійна діяльність людини.

в) Спортивно-прикладна гімнастика

Широко використовується в навчально-тренувальному процесі у всіх видах спорту.

Спортивні види гімнастики

а) Спортивна гімнастика

Гімнасти, виконують вправи на таких приладах: хлопці – вільні вправи, вправи на коні-махи, на кільцях, в опорних стрибках, на брусах і турніку; дівчата – опорні стрибки, вправи на різновисоких брусах, колоді та вільні вправи.

б) Художня гімнастика

Вид рухової діяльності, який характеризується застосуванням великої кількості вправ, що виконуються з предметами (обручем, стрічкою, м’ячем, булавами, скакалкою) і без них.

в) Спортивна акробатика

Вид спорту, який характеризується великою різноманітністю вправ динамічного і статичного характеру.

г) Спортивна аеробіка

Вид спорту, призначений для фізично підготовлених учнів, який має свої програму, правила змагань. Під час виконання композицій реґламентуються їхні тривалість, темп, кількість елементів, склад учасників та ракурси виконання [10, с. 64-66].

На заняттях з фізичного виховання використовують різноманітні гімнастичні вправи, які поділяють на такі групи:

Стройові вправи – це способи сумісних дій у строю. Вони виконуються з метою: зручного розміщення учнів для розв’язання поставлених завдань; швидкого перешикування з одного місця в інше; виховання дисциплінованості, навичок колективних дій; формування гарної постави, стройової виправки; виховання почуття ритму і темпу.

Стройові вправи вивчаються у відповідності до стройового статуту Збройних Сил України і поділяються на: 1) стройові прийоми; 2) переміщення; 3) шикування і перешикування; 4) розмикання і змикання.

Загальнорозвиваючі вправи (ЗРВ) – це вправи, які застосовуються для загального розвитку всіх частин тіла і виконуються без предметів, з предметами: (палки, гантелі, обручі, скакалки, булави, лави), а також на приладах масового типу.

Загальнорозвиваючі вправи, як правило, складають у відповідні комплекси.

Фізичне навантаження при виконанні ЗРВ, залежно від контингенту учнів, можна дозувати добором вправ, кількістю їх повторень, інтенсивністю м’язового напруження, зміною вихідних положень тощо.

За допомогою загальнорозвиваючих вправ можна: вибірково впливати на окремі м’язові групи і на весь руховий апарат; розвивати потрібні рухові якості; формувати гарну поставу або виправляти окремі недоліки постави.

Вільні вправи – це поєднання загальнорозвиваючих, акробатичних і хореографічних вправ, а також елементів художньої гімнастики. Сполучення таких вправ можна виконувати різними частинами тіла (руками, ногами, тулубом - потоково та у вигляді комбінації). За допомогою вільних вправ успішно розвиваються і удосконалюються: координація рухів; почуття ритму; пластичність і виразність рухів; відчуття амплітуди, напрямку, швидкості, ступеня м’язового напруження.

Як і загальнорозвиваючі вправи, вільні вправи виконуються з предметами і без предметів. Предмети збільшують дію на організм і вимагають більш тонкої координації рухів.

Прикладні вправи – це вправи, які застосовуються в повсякденному житті. Основу прикладних вправ становлять природні рухи: ходьба, біг, стрибки, метання, подолання перешкод, лазіння і перелазіння, перенесення вантажу.

Прикладні вправи завжди виконуються з емоційним піднесенням, а тому їх можна включати в заняття з будь-яким контингентом. Вони є також добрим засобом для підвищення рівня фізичної підготовки.

Вправи на приладах - вони є вищим проявом фізичних можливостей учня і вимагають дуже тонкої координації рухів, великої фізичної сили, вміння орієнтуватись у складних положеннях, рішучості та сміливості.

Акробатичні вправи – це вправи, які об’єднують акробатичні стрибки і статичні акробатичні вправи. Прості за координацією і м’язовими зусиллями, їх можуть виконувати діти молодшого шкільного віку; а складні вправи, які вимагають високого ступеню розвитку фізичних можливостей, доступні лише спортсменам високої кваліфікації [2, с. 47].