Педагогические условия формирования системных знаний дошкольников о природе
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ЗАСОБАМИ ПРИРОДИ 5
1.1. Видатні педагоги про роль природи у вихованні дітей 5
1.2. Основні завдання ознайомлення дошкільників з природою 6
1.3. Напрями та методи роботи з формування природничо-екологічної компетентності дошкільників 13
РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ ДОШКІЛЬНИКІВ ПРО ПРИРОДУ 21
2.1. Методика ознайомлення дошкільників з природою засобами казки природознавчого змісту 21
2.2. Особливості використання дидактичних ігор у формуванні системних знань про природу в дошкільників 25
2.4. Організація педагогічного експерименту та аналіз його результатів 34
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 42
ДОДАТКИ 44
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Проблема формування системних знань про природу у дітей дошкільного віку набула актуальності тоді, коли у суспільну свідомість увійшло розуміння взаємозв'язку людини і природи, їхньої взаємозалежності та взаємообумовленості існування. Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.
Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування.
Основою формування свідомого ставлення до природи є знання про неї. Допомогти дитині усвідомити себе активним суб’єктом природи — це одне з головних завдань із ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи. Серед багатьох напрямів ознайомлення дошкільнят з природою важливим є формування в дитини цілісної картини навколишнього світу. Малюки засвоюють знання про існуючі зв’язки в природі і залежності між ними, у них формуються екологічні уявлення, діти усвідомлюють вплив діяльності людини на природу. На основі цих знань виховуються гуманні почуття, формується практичний позитивний досвід спілкування з природою. Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Світ природи сповнений дивовижних барв, чудових звуків, досконалих рухів і форм.
Питаннями сприйняття дітьми дошкільного віку довкілля, зокрема світу природи, займалися такі видатні педагоги, як Я.А.Коменський, Ф.Фребель, К.Ушинський, В.Сухомлинський, Н.Лисенко, З.Плохій та ін. Серед сучасників можемо виділи таких педагогів: Т.Байбара, Н.Бібік, М.Вашуленко, І.Ґудзик, О.Савченко, О.Хорошковська та ін.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Об’єктом дослідження є процес ознайомлення дітей дошкільного віку з природою.
Предмет дослідження - педагогічні умови формування системних знань дошкільників про природу.
Мета курсової роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов та основних методів формування системних знань дошкільників про природу в умовах дошкільного навчального закладу.
Реалізація мети курсової роботи здійснюється за допомогою таких завдань:
- дослідити психолого-педагогічну та методичну літературу з теми дослідження;
- визначити основні завдання ознайомлення дошкільників з природою;
- охарактеризувати напрями та методи роботи з формування природничо-екологічної компетентності дошкільників;
- розкрити ефективні методи роботи з дошкільниками у формуванні системних знань про природу;
- провести педагогічний експеримент та зробити відповідні висновки.
При написанні роботи ми використовували такі методи дослідження: аналіз наукової літератури; спостереження; бесіда; вивчення передового педагогічного досвіду; теоретичне узагальнення; педагогічний експеримент, методи статистичної обробки даних.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.