ЗМІСТ

Вступ

Теоретичне дослідження проблеми розвитку креативності в дошкільному віці

Аналіз досвіду днз з питань розвитку креативності у дітей дошкільного віку

Авторська система роботи з формування креативного розвитку у процесі роботи з дітьми

Висновки

Список використаної літератури

ВИСНОВКИ

Розвиток творчої, креативної особистості дитини – одне з пріоритетних завдань дошкільного навчального закладу. Креативна, творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для такої особистості творча, креативна діяльність є життєвою потребою, її здібності пов’язані із створенням нового, оригінального продукту.

Креативній, творчо спрямованій активності дошкільника притаманні: активність у мисленні, ініціативність, наявність певних нахилів, здібностей, інтересів, творчої уяви; небайдуже ставлення до навколишньої дійсності, здатність помічати, переживати, творити нове, сумніватися й шукати шляхи рішень, отримувати задоволення від результату й самого процесу творення; достатній рівень життєвої компетентності.

Становлення творчої особистості, розвиток її креативних здібностей у дітей залежить від гармонійного поєднання природних задатків, вагомих для конкретної дитини, мотивів діяльності та сприятливого розвивального середовища. Важливим чинником успіху є також виховання морально-вольових якостей, розвиток емоційної сфери та набуття дошкільниками певних знань, умінь, навичок, які необхідні для проявлення творчого потенціалу. Саме знання, уміння та навички – основа розвитку творчої, креативної уяви, фантазії, втілення дитячої творчості.

Дитина дошкільного віку у процесі своєї діяльності активно діє і відкриває щось нове для себе, пізнає довкілля, водночас спостереження та аналіз вихователем творчих проявів дитини виявляються багатющим матеріалом для вивчення відчуття її духовного, фізичного, психічного станів та внутрішнього світу.

Пріоритетними напрямками роботи вихователя з дітьми щодо розвитку креативних, творчих здібностей дошкільника є: оновлення змісту навчально-виховного процесу, що полягає у створенні належних умов забезпечення розвивального середовища, своєчасному виявленні природних задатків, нахилів і здібностей дитини; інтеграції родинного та суспільного дошкільного виховання, на засадах національної культури та загальнолюдських цінностей; формування готовності вихователя до інноваційної діяльності; використання сучасних досягнень психологічних і педагогічних культур, надбань світового досвіду.

Досвід роботи з дітьми дошкільного віку показує, що в дитячій творчості часто виникає суперечність між радісними, цікавими, часто неочікуваними переживаннями, що викликані сприйманням навколишнього світу й можливостями відображення цих почуттів. Для розвитку творчості вихователь повинен пропонувати дітям різні види діяльності: малювання, ліплення, конструювання, співи, музично-ритмічні рухи, театралізовану діяльність, експериментування.

Творчо спрямованій активності дошкільника притаманні: активність у мисленні, ініціативність, наявність певних нахилів, здібностей, інтересів, творчої уяви; творити нове, сумніватися й шукати шляхи рішень, отримувати задоволення від результату й самого процесу творення.

Організація взаємодії дошкільнят з об'єктами природи у довкіллі потребує аналізу й урахування основних закономірностей їхньої пошуково- дослідницької діяльності.

Пошуково-дослідницька діяльність виконує такі основні пізнавальній функції, як демонстрація зв'язків, недоступних для органів чуття дитини, та проникнення в саму сутність явищ природи.

Головні аспекти пошуково-дослідницької діяльності зумовлюють потребу чітко визначити її зміст у різних вікових групах в обсязі нині діючих програм.

Визначені програмою «Я у світі» завдання - формувати у дошкільників реалістичні уявлення про об'єкти живої і неживої природи, підводити до усвідомлення взаємозалежності і причинності явищ - розв'язуються під час безпосередніх спостережень, а також самостійних дій дітей з різними предметами. При цьому використовуються методи і прийоми, які спонукають вихованців до активної розумової діяльності: висування і ускладнення пізнавальних завдань, а також організація елементарної пошукової діяльності в процесі засвоєння знань про природу і деякі матеріали.

Досліди, які проводяться на заняттях, дають широкі знання про природні об'єкти і явища, задовольняють допитливість дитини.

Прості, доступні дітям досліди мають місце не лише на заняттях та під час цільових екскурсій, а й на прогулянках, у процесі трудової і побутової діяльності.

Треба застосовувати різноманітні прийоми: обстеження, практичні дії з предметами, запитання пошукового характеру, розповіді свої і дітей, пояснення і показ, художнє слово, розглядання ілюстративного матеріалу, замальовування спостережуваних явищ і об'єктів. Усе це не лише привчає вихованців виконувати вказівки, а й спонукає їх самостійно аналізувати явища, віднаходити причини й зв'язки, робити певні висновки.

Досліди сприяють розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно- наслідкові зв'язки, які важко виявити під час спостережень.

Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, навіть, якщо сумніваються в істинності своїх суджень. Однак дорослий часто виявляє нетерпимість, коли дитина міркує хибно. Відразу дає відповідь сам або звертається до іншої дитини. Правильних відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками і припущеннями.

Досліди сприяють формуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності, усвідомленню причинно-наслідкових зв'язків.

Діти із задоволенням беруть участь у дослідах, які розвивають пам'ять, увагу, вчать логічно мислити.

Практичний експеримент, проведений хоча б раз, дає набагато більше користі, ніж багаторазове повторення теорії. Саме наочність розширює можливості навчання.

Експериментуючи, дитина дістає змогу «почаклувати», пропустити враження крізь себе. Вона стає свідком дивовижних перетворень звичайних речей, починає інакше ставитися до них, поповнює власну скарбничку життєвого досвіду. Проведення досліду сприяє формуванню креативності, поліпшує комунікабельність, підвищує компетентність.

При побудові роботи з дітьми з метою креативного розвитку ми спираємося на дидактичні принципи:

– урахування вікових та індивідуальних особливостей кожної дитини;

– виховання в діяльності;

– стимулювання дитини до саморозвитку;

– природовідповідності;

– взаємозв’язок навчання та розвитку;

– співробітництво;

– індивідуальний підхід.

Отже, модернізація та реформування системи освіти висуває сьогодні розвиток творчої, креативної особистості дитини як одне з пріоритетних завдань національного виховання. Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності, завдяки певним індивідуальним та особистим рисам, залежить розвиток нації і держави.

Дошкільна освіта – первинна складова у системі безперервної освіти в Україні. В умовах оновлення суспільства, відродження національної культури орієнтація на творчий, креативний розвиток особистості є головною засадою сучасного виховання та освіти, що в свою чергу орієнтує на підвищення ролі завдань розвитку творчого, креативного потенціалу дитини як засобу формування її духовного світу, національної свідомості, морально-етичних ідеалів.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 51

Бесплатная работа

Закрыть

Педагогические условия развития креативности в дошкольном возрасте

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.