Особенности формирования жизненной компетентности детей в условиях сельского дошкольного образовательного учреждения

Зміст

Вступ 

Теоретичний аналіз проблеми формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку 

Аналіз досвіду роботи Городоцького ДНЗ «Сонечко» 

Авторська система роботи з формування життєвої компетентності дітей в умовах сільського дошкільного навчального закладу 

Висновки 

Список використаної літератури

По-перше, це - створення емоційно-позитивного та виховуючого середовища, спрямованого на розвиток оптимістичного світосприйняття (Л.Князева, Ф. Левін-Щиріна, О. Сухомлинська). Але, активного виховного потенціалу таке середовище набуває лише за умов поєднання у виховному просторі національних та загальнолюдських цінностей, народних і родинних традицій. Великого значення набуває його змістовне наповнення: театралізовані вистави духовно-морального змісту, ситуації морального вибору, ситуації-провокації, заняття Добра і Краси, ігри моральної спрямованості («Птах вдячності», «Сонячні діти», «Тільки добре») тощо.

По-друге, це - особистість самого вихователя (О. Запорожець, Я. Неверович, В. Нечаєва, Т. Поніманська). Довірливі приязні відносини з педагогом сприятимуть засвоєнню дитиною знань, вмінь та навичок морально-ціннісної складової. В дошкільному віці приклад дорослого, його поведінка, ставлення до соціальних явищ, інтерес до дітей, доброзичливість у взаєминах з людьми відіграють значну роль. Його особисте ставлення до норм, правил поведінки і духовні-моральні цінності, прояви доброзичливості, толерантності тісно пов’язані з набуттям їх дитиною.

Пізнавальна складова пов’язана з підготовкою дошкільника до майбутнього навчання і тому посідає важливе місце у формуванні його життєвої компетентності.

По-перше, вона спрямована на набуття навичок діяльності відносно інформації: пошук, аналіз, відбір необхідної інформації, її перетворення і збереження [9]. Але, створюючи умови для цього, слід враховувати сучасний ритм оновлення інформації. Одного засвоєння теоретичних знань виявляється недостатньо, тому що це не гарантує набуття дітьми вмінь вирішувати різні ситуації, з якими вони будуть стикатися в практичній діяльності, в житті. Тому другим важливим аспектом пізнавальної діяльності постає розвиток у дитини вміння та бажання пізнавати нове, аналізувати, оцінювати його, будувати нові взаємозв’язки між новим і раніше засвоєним, використовувати на практиці нові знання, діяти в нестандартних ситуаціях. Крім того, знання та навички, що входять до морально-ціннісної складової життєвої компетентності дитини, слугують підґрунтям для розвитку певних вмінь пізнавальної складової, а саме: вміння критично ставитись до дій інших і до власної діяльності, використовувати нові способи та шляхи вирішення різних життєвих ситуацій, творчо підходити до реалізації власних задумів, прагнути до самореалізації.

Створюючи умови, спрямовані на розвиток пізнавальної складової життєвої компетентності дошкільників, педагог може враховувати особливості протікання їх психічних процесів. Навчально-виховна робота в цьому напрямку відрізняється емоційною насиченістю змісту завдань, стимулюванням інтелектуальних почуттів дитини, а саме: здивування, захопленості, зацікавленості, пізнавального інтересу [1].

Позитивне значення для розвитку пізнавальної складової надають такі форми роботи з дітьми, як: читання казок, оповідань соціальної тематики, використання під час режимних моментів в дошкільному закладі прислів’їв, віршів та бесід, спостереження в природі, перегляд творів мистецтва, прослуховування музичних класичних творів.

Важливого значення у становленні життєвої компетентності дитини дошкільного віку набуває розвиток соціально-комунікативної складової. В першу чергу, вона пов’язана з соціальним становленням особистості, набуттям нею соціального досвіду, що має важливе значення для вирішення дошкільниками різних життєвих ситуацій, вміння жити у соціумі і встановлювати у ньому гармонійні взаємовідносини. Джерелами соціальної обізнаності виступають власні дії дитини, її переживання і роздуми стосовно певних явищ, оцінка своїх вчинків і вчинків оточуючих людей, літературних персонажів тощо.

Але соціальний досвід пов’язаний не лише з оволодінням готовими знаннями, поняттями, навичками, зразками поведінки, а також включає все різноманіття засобів та способів комунікації, їх використання в різних обставинах діяльності та спілкування. На взаємозв’язок становлення соціальної обізнаності з комунікативним розвитком дитини вказують дослідниці Н. Голованова, Т. Піроженко, Г. Степанова [1; 5]. Аналіз їх досліджень дозволив виділити головні вміння, що свідчать про розвиток життєвої компетентності дошкільника і відносяться до її соціально- комунікативної складової. Серед них: вміння встановлювати комунікативну взаємодію, грамотно будувати діалог, вміти відстоювати власну думку, вислуховувати співбесідника, організовувати спільну діяльність, працювати в колективі, приймати рішення, враховуючи позиції інших членів команди, вирішувати конфліктні ситуації, що виникають.

Важливою умовою розвитку цих вмінь постає активність самих вихованців, їх спрямованість на діалог, встановлення нових контактів. Педагогу з цією метою слід звертати увагу на діалогізацію навчально-виховного процесу, створення проблемних особистісно спрямованих, комунікативних ситуацій спілкування. Наші дослідження доводять ефективність формування комунікативної сфери дошкільника шляхом використання в навчально-виховному процесі імітаційно-ігрових та творчих вправ комунікативного характеру, дидактичних та рухливих ігор, етюдів («Усмішка по колу», «Я керую своїм настроєм», «Дзеркало»).

На виділення в структурі життєвої компетентності дитини дошкільного віку психофізичної складової вплинуло зниження показників психічного та фізичного здоров’я сучасних дітей, що вказує на необхідність пошуку нових форм та засобів роботи з їх зміцнення. Так, дослідниця О. Кононко відзначає, що важливою умовою особистісного становлення дошкільника є його фізичне і психічне здоров’я, адже тільки здорова особистість живе повноцінним життям, реалізує свої потенційні можливості ціннісно ставиться до себе і оточуючих тощо [3].

Головного значення при цьому, на нашу думку, набувають не високі фізичні показники дитини, а її спрямованість на власний фізичний, духовний саморозвиток, формування навичок збереження здоров’я.

Аналіз досліджень, присвячених вивченню розвитку психофізичної сфери дітей дошкільного віку, їх особистісного самовдосконалення (О.Богінич, О. Кононко, Т. Поніманська, А. Хуторський) дозволив визначити змістовне наповнення психофізичної складової життєвої компетентності дошкільника. Передусім, це знання про своє тіло та розвиток, вміння та навички гігієнічного, валеологічного, фізичного спрямування, вміння та бажання організовувати свій активний відпочинок за допомогою різних видів рухової діяльності, підбирати індивідуальні засоби та методи розвитку своїх фізичних якостей. Суттєвого значення набувають певні знання з безпеки життєдіяльності, формування психологічної освіченості та статево-рольової обізнаності [3; 4; 7].

Серед умов, що сприяють розвитку вмінь та навичок психофізичної складової, актуальним залишається створення емоційно-позитивної атмосфери для постійного позитивного настрою у дітей, позбавлення від пригнічуючих нервову систему чинників; наявність матеріальних умов (дотримання санітарно-гігієнічних норм, наявність обладнаної фізкультурної зали, майданчика зі спортивним інвентарем, іграшками відповідно віку дітей, кутків психологічного розвантаження тощо); дотримання режиму з чергуванням активної діяльності та відпочинку. Значну увагу, на нашу думку, слід приділити також фізкультурно-оздоровчій роботі, що організовується в тісному взаємозв’язку з валеологічним та екологічним вихованням.

Відповідно до Базового компонента компетентність дошкільника оцінюється за формами його активності (фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньої, креативної), у сферах життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам» та основних видах діяльності (предметно-практичній, пізнавальній, комунікативній).

Компетентність ставить високі вимоги до: самостійності дитини, її вміння брати на себе відповідальність; здатність діяти конструктивно, раціонально, гнучко, активно, творчо; надійності в партнерстві; вміння бути самою собою; оптимістичної самовіддачі життю: здатності поєднувати свою індивідуальність з умовами життя.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 55

Бесплатная работа

Закрыть

Особенности формирования жизненной компетентности детей в условиях сельского дошкольного образовательного учреждения

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.