Зміст

Вступ

Розділ 1. Психологічні особливості професійного самовизначення в юнацькому віці

1.1. Самовизначення

1.2. Юнацький вік

1.3 Психологічні особливості самовизначення в юнацькому віці

Висновок до 1-го розділу

Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників

2.1 Опис груп досліджуваних та методів дослідження

2.2 Результати діагностики

Висновок до 2-го розділу

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Потреба в сенсі життя - це необхідність усвідомлювати своє життя не як серію випадкових, розрізнених подій, а як цілісний процес, що має певну спрямованість, наступність і зміст.

К.Обуховський

Для хлопців та дівчат типовим є пошук сенсу життя. В юності, коли людина здійснює свідомий вибір свого життєвого шляху, потреба осягнути сенс свого життя набуває потужного орієнтувального призначення. Ставлення молодої людини до світу набуває особистісного забарвлення. Рефлексія власних особистісних якостей, прагнення самореалізації зумовлюють пошук юнаками цінностей, які визначають сенс існування. Проблема пошуку сенсу життя значною мірою зумовлює стан психологічного здоров'я юнака. За словами В.Франкла, відсутність сенсу життя вже в юності породжує стан "ноогенного неврозу" - почуття порожнечі, відчаю та безцільності існування. Психолог виокремлює цінності, в яких втілюється сенс життя:

Базові життєві цінності за Франклом

Рис. 1.4 Базові життєві цінності за Франклом

Приблизно в 17 років представники юнацтва переживають вікову кризу. Вона зазвичай протікає більш спокійно, ніж підліткова. Першочерговими причинами цієї кризи, за даними вітчизняних психологів, є складності самовизначення, особливо професійного. Нездатність молодої людини ідентифікувати себе з представником певної професії викликає тривожність, розчарованість та відчай.

Зарубіжні психологи беруть до уваги інші аспекти юнацького самовизначення як детермінацію кризи. Так, американський публіцист Г.Шихи схильна розглядати кризу сімнадцятирічних як "відрив від батьківських коренів". На думку психолога, набуваючи власних світоглядних цінностей, юнак переглядає та аналізує життєві орієнтації, культивовані в родині. Результатом цього аналізу молодої людини в кризі може бути:

Варіанти реагування юнака під час кризи 17-ти років

Рис. 1.5 Варіанти реагування юнака під час кризи 17-ти років

Поступово об'єднуючий батьків та юнаків родинний зв'язок послаблюється. В результаті в дорослих доньок та синів назріває бажання залишити "батьківське гніздо", і вони починають обривати емоційні зв'язки з домом, які в цей момент їх обтягують. Г.Шихи стверджує, що стрімкий відрив від батьківських коренів забезпечує подальший адекватний розвиток життєвого циклу дорослої людини. Якщо криза не розгортається в цьому віці, вона наступить пізніше і буде переживатись важче.

Висновок до 1-го розділу

Головним механізмом функціонування суб'єктного самовизначення особистості є механізм породження та прийняття смислу "Я - як суб'єкт активності" із наступною логікою здійснення: актуалізація мотивів смислоутворення; раціоналізація можливих смислів; поляризація протилежностей; переживання міри; самопізнання та саморозуміння; осмислення майбутнього потенційного "Я"; прийняття смислу перспективного "Я"; реалізація смислу; оцінка суперечностей мети та результату; негативне переживання втрати смислу "Я". Прийняття смислу "Я- як суб'єкт активності" - це позитивна оцінка нового зв'язку "Я" із соціальним оточенням, внутрішніх потенційних ресурсів із реальною ситуацією самореалізації.

Структуру процесу суб'єктного самовизначення особистості визначає структура мотиваційного вчинку: прийняття нового смислу "Я - як суб'єкт активності"; усвідомлення суперечностей ситуації саморозвитку "Я"; подолання залежності від ситуації шляхом зміни внутрішньої позиції самореалізації; боротьба мотивів; вибір мотивів самореалізації; самопокладання; формування психологічної готовності до суб'єктного самовизначення; уявне моделювання власного простору "Я" (особистісної та сутнісної сфер); оцінювання моделі шляхом рефлексії; усвідомлення наслідків помилкових кроків; вибір засобів реалізації самовизначення; уявне моделювання значущих умов самовизначення; вибір адекватних способів реалізації самовизначення; програмування дій; творча реалізація самовизначення в умовах свідомої саморегуляції; оцінювання наслідків вчинку шляхом рефлексії; корегування дій; післядія; моделювання якісно нової ситуації саморозвитку; зміна ситуації саморозвитку як перетворення відносин "Я - Світ"; усвідомлення нового особистісного смислу "Я - як суб'єкт активності". Протікання процесу суб'єктного самовизначення особистості можна вважати повноцінним, коли наявна життєва та часова перспектива співвідноситься з системою ціннісно-смислових орієнтацій соціуму і в ієрархії цінностей та смислів наближається до більш високого порядку. Суб'єктне самовизначення особистості визначає міру самореалізації особистості в реальному суспільстві.

Професійне самовизначення юнаків та дівча – процес прийняття рішення особистістю щодо вибору майбутньої трудової діяльності. Воно полягає в усвідомленні особистістю себе як суб’єкта конкретної професійної діяльності і передбачає самооцінку людиною індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста.


Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників

2.1 Опис груп досліджуваних та методів дослідження

В експериментальній частині нашої роботи ми вирішили вивчити психологічні особливості професійного самовизначення у старшокласників, а так само проаналізувати отримані дані.

Ми припустили, що старшокласники, що вибрали майбутню професію, відрізняються змінами у формуванні мотиваційної сфери та мають активну життєву позицію.

Експериментальна база нашого дослідження - середня загальноосвітня школа № 17, м. Рівне. У дослідженні брали участь 40 дітей у віці 15-16 років, учні 9, 10 і 11 класів.

На основі бесіди, на першому етапі дослідження, були обрані ті школярі, які вже вибрали майбутню професію - 20 чоловік. Ці школярі ввійшли до складу експериментальної групи. Там же були виявлені школярі, які ще не мають чіткого уявлення про свою майбутню професію, які увійшли до складу контрольної групи (20 осіб).

Результати дослідження представлені у Додатку 1.

У роботі були використані наступні експериментальні методики:

1. Для відбору на різні типи професій відповідно до класифікації типів професій - методика "Диференційно-діагностичний опитувальник" Климова (ДДО).

2. Для дослідження мотивації досягнення у підлітків - методика "Потреба в досягненні" А. А. Реана. Методика дозволяє з'ясувати, наскільки розвинена мотивація досягнення у підлітків, чи прагнуть вони досягти поставленої мети, або пасують перед життєвими труднощами.

3. Для дослідження мотивації спілкування підлітків - методика "Потреба у спілкуванні" А. Мехрабіана в модифікації М.Ш. Магомед-Емінова. Потреба у спілкуванні є провідною в підлітковому віці. Зниження цієї потреби тягне за собою соціальну дезадаптацію у дорослому суспільстві. Ось чому так важливо з'ясувати, наскільки товариські підлітки.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 55

Бесплатная работа

Закрыть

Особенности профессионального самоопределения учащихся 9-11-х классов

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.