Особенности применения Карточки дезадаптированного поведения детей в учебном процессе
Зміст
Вступ 3
Розділ I. Теоретико-методологічні особливості шкільної дезадаптації 5
1.1. Шкільна дезадаптація, як психологічна проблема школи 5
1.2 Рівні адаптації дітей до школи та форми дезадаптації 13
1.3. Методопсихологічні засади діагностики і корекції шкільної дезадаптації 22
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження шкільної адаптації дітей 28
2.1. Розв'язання проблеми шкільної дезадаптації та застосування ” Картки дезадаптованої поведінки дітей” у навчальному процесі. 28
2.2. Динаміки показників шкільної дезадаптації в результаті психокорекційної роботи. 43
Висновок 50
Список використаної літератури 52
Додатки 56
Вступ
Все більш актуальним стає завдання охорони здоров'я учнів, створення адаптивної освіти для дітей з труднощами в навчанні, профілактики виникнення і розвитку шкільної тривожності і адаптації.
У даний час збільшилося число тривожних, дезадаптованих дітей з девіантною поведінкою, емоційною нестійкістю, агресивних.
Проблемі тривожності і адаптації присвячена значна кількість досліджень в психології, медицині, фізіології, філософії, соціології. В останнє десятиріччя інтерес психологів до вивчення тривожності і адаптації істотно посилився у зв'язку з різкими змінами в житті суспільства, що породжують невизначеність і непередбачуваність, і як наслідок, переживання емоційної напруженості, тривоги.
Під шкільною дезадаптацією розуміють утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, викривлень в особистісному розвитку. Нерідко симптоми дезадаптації зовні не проявляються, але дитина досить боляче переживає всі шкільні проблеми (це супроводжується тривогою, відсутністю апетиту та розладом сну), тобто в неї спостерігаються реакції як активного,, так і пасивного протесту. Це може виявитися у настороженості, невпевненості, плаксивості без причин.
Над проблемою адаптації працювали такі психологи як: З.Фрейд, К.Хорні, К.Роджерс, А.Петровський, А.Прихожан, Ю.Александровський, А.Лічко, Н.Лусканова і багато інших.
Найбільші труднощі в адаптації зазнають діти, у яких є проблеми в особистісномурозвитку, саме для них створюються класи корекційно-розвиваючого навчання. Мета організації КРН – компенсація недоліків сімейного виховання, усунення порушення їх працездатності і довільної регуляції діяльності.
Однак, в науковій літературі недостатньо досліджена проблема впливу тривожності на адаптацію в класах корекційного навчання.
Метою роботи є дослідження зв'язоку тривожності і шкільної дезадаптації учнів в початкових класах.
Об'єкт дослідження – діти молодшого шкільного віку з різним рівнем тривожності і шкільної адаптації, що навчаються в початкових класах.
Предмет дослідження – характер зв'язку між особовою і ситуативною тривожністю і показниками шкільної дезадаптації у молодших школярів, що навчаються в умовахзагальноосвітньої школи.
Методи дослідження: спотереження, бесіда, діагностичний експеримент (формуючий і контрольний), психокорекційні методи, методи статистичної обробки експериментальних даних.