Изучение раздела предложения в 3-м классе
Зміст
Вступ. 3
Розділ І. Значення і завдання вивчення розділу „Речення” в початкових класах 5
Розділ ІІ. Методика опрацювання речення у третьому класі 8
2.1. Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією. Ознайомлення з окличними реченнями. 8
2.2. Усвідомлення і засвоєння граматичної основи речення. Робота над засвоєнням понять про головні та другорядні члени речення. 14
2.3. Робота над засвоєнням умінь встановлювати зв’язок між словами у реченні 20
2.4. Види вправ з реченнями у третьому класі 22
Розділ ІІІ. Методика вивчення розділу „Речення” в третьому класі та її експериментальна перевірка. 28
Висновки. 33
Використана література. 35
Додатки. 37
Вступ
Навчання рідної мови в початковій школі спирається на такі загальнодидактичні принципи, як науковість, тлумачення мовних фактів, перспективність і наступність навчання, доступність і наочність викладу мовних явищ, усвідомленість засвоюваних учнями знань, зв'язок навчання з життям, активною мовленнєвою практикою учнів. З принципом перспективності тісно пов'язаний принцип науковості, метою якого також є подолання існуючих розбіжностей між шкільними навчальними програмами з мови і сучасною лінгвістичною наукою.
Одиницею зв'язного мовлення є речення. Саме воно, як зазначав В.Мельничайко, безпосередньо співвідноситься з процесом мислення і з процесом комунікації: одиниці інших рівнів мовної системи беруть участь у формуванні думки в її комунікативному вираженні тільки через синтаксис. Таким чином, формування поняття простого речення є дуже важливим у курсі 5вивчення української мови.
Саме поняття речення тісно пов'язане з поняттям словосполучення та синтаксичного зв'язку в реченні. Відомо, що матеріалом, з якого будується речення, є словосполучення. Тому засвоєння поняття словосполучення (без терміну) неодмінно вплине на формування в учнів уявлень про конструктивний склад речення. С. Дорошенко стверджував, що завдання початкового навчання полягає в тому, щоб навчити учнів правильно використовувати лексичне багатство мови, виробити чуття мови, яке проявляється насамперед в умінні сполучати слова, підготувати школярів до засвоєння теоретичних засобів про основні елементи синтаксу в середніх класах. Він, безсумнівно, мав рацію, оскільки недостатня увага вчителя на уроках формування знань про речення та інші синтаксичні поняття досить часто спричиняє масу грубих помилок як у письмових роботах учнів, так і в їхньому повсякденному мовленні.
Таким чином, актуальність даної проблеми полягає в тому, що між вивченням простого речення як одиниці синтаксису і розвитком зв'язного мовлення школярів існує нерозривний зв'язок, а, отже, вивчення простого речення дає можливість формувати навички й уміння правильно виражати, оформляти й висловлювати думки на початковому етапі навчання, а також формувати основу для подальшого вивчення синтаксису в середній школі.
Об'єктом дослідження є процес наступності і перспективності у формуванні поняття речення на уроках рідної мови у 3-му класі.
Предмет дослідження - зміст і система вправ для поступального формування поняття речення в учнів початкових класів.
Мета даного дослідження полягає в розробці методики наступності й перспективності при вивченні розділу „Речення” на уроках рідної мови у 3-му класі.
Звідси визначаються такі завдання дослідження:
-узагальнити визначення простого речення в сучасній українські мові;
-визначити теоретико-практичні основи формування поняття речення;
-з'ясувати етапи вивчення розділу речення в 3-му класі;
-розробити систему вправ для забезпечення наступності і перспективності у формуванні поняття простого речення.
Використані такі методи дослідження: узагальнення досвіду вивчення розділу речення; наукове спостереження процесу формування поняття простого речення; опрацювання наукових джерел з методики навчання української мови; моделювання вправ для вивчення розділу речення з дотриманням принципу наступності і перспективності; методичний експеримент.