Роль деятельности и общения в развитии личности
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА 5
1.1. Вікові особливості формування особистості молодшого школяра 5
1.2. Діяльність та спілкування як чинники розвитку особистості 9
1.3. Особливості формування навчальної діяльності учнів молодших класів як провідної діяльності в шкільному віці 12
1.4. Потреба у спілкуванні як фактор розвитку особистості учнів 16
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ 20
2.1. Дослідження розвитку особистості молодшого школяра 20
2.2. Методи розвитку навичок навчальної діяльності та спілкування у молодших школярів 26
2.3. Аналіз результатів дослідження 33
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38
ДОДАТКИ 40
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Початкова освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів.
Початок шкільного навчання знаменує собою зміну способу життя дитини. Це принципово нова соціальна ситуація розвитку особистості. Перехід до шкільного життя пов’язаний зі зміною провідної діяльності з ігрової на навчальну. Дитина починає усвідомлювати, що вона виконує суспільно важливу діяльність ― вчиться ― і значущість цієї діяльності оцінюють люди, які оточують її.
Навчальна діяльність має яскраво виражену суспільну значущість і ставить дитину в нову позицію стосовно дорослих і однолітків, змінює її самооцінку, перебудовує взаємини в сім’ї.
З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку нових форм її спілкування. Учень потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником він цілий день проводив у грі. Спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо для нього виникають нові умови: з’являється необхідність засвоювати нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її під час формування нових дій та навичок.
Учень – діяльна істота. Але щоб учень успішно навчався, він має вдосконалювати не будь-які, а визначені, певні дії. Учитель має навчитися керувати діяльністю учнів у процесі навчання. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати у неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну.
Особливості розвитку особистості молодших школярів розглядались у роботах П.П.Блонського, Л.С.Виготського, О.Н.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна, М.Вашуленка, С.Короткова, Н.Кудикіної, Н.Підгорної, О.Савченко, Г.Цукерман та інших учених.
Об’єкт дослідження – особистість молодшого школяра.
Предметом дослідження є діяльність та спілкування, як засоби розвитку молодших школярів.
Мета роботи: теоретично обґрунтувати та експериментально перевіритивплив діяльності та спілкування на формування особистості молодших школярів.
Завдання дослідження:
- дослідити вікові особливості формування особистості молодшого школяра;
- розкрити роль діяльності та спілкування, як чинників розвитку особистості;
- визначити особливості формування навчальної діяльності учнів молодших класів як провідної діяльності в шкільному віці;
- розкрити потребу учнів у спілкуванні як фактору розвитку особистості;
- провести експериментальне дослідження розвитку особистості молодших школярів у процесі діяльності та спілкування та зробити висновки.
Для досягнення мети та розв’язання задач дослідженнявикористанотакі методи: теоретичні: аналіз педагогічної літератури з теми дослідження; синтез, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних даних; емпіричні: діагностичні (анкетування, тестування, констатувальний, формувальний та контрольний етапи експерименту); статистичні: метод математичної статистики для обробки даних.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.