Использование игровых ситуаций при обучении счету в дошкольном учреждении
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ ЛІЧБІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 5
1.1. Навчання дітей кількісної та порядкової лічби 5
1.2. Особливості ознайомлення дошкільників з цифрами 13
1.3. Ігри з математичним змістом, як важливий засіб навчання дітей дошкільного віку 16
РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ СИТУАЦІЙ ПРИ НАВЧАННІ ДОШКІЛЬНИКІВ ЛІЧБІ 20
2.1 Визначення показників первинного рівня кількісних уявлень у дошкільників 20
2.2 Методика використання ігрових ситуацій при навчанні лічби дітей в дошкільному закладі 22
2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи 35
ВИСНОВКИ 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40
ДОДАТКИ 42
ВСТУП
Актуальність теми. Проблема засвоєння математичних знань на сучасному етапі набуває дедалі більшого значення. Навчання в дитячому садку спрямоване на виховання у дітей звички до повноцінної логічної аргументації всього того, що нас оточує. Розвитку логічного мислення у дошкільників найбільшою мірою сприяє навчання математики. Для математичного стилю мислення характерні: чіткість, стислість, точність і логічна послідовність міркувань, уміння користуватись символікою.
Основна мета формування елементарних математичних знань у дітей дошкільного віку полягає в тому, щоб дати їм математичні уявлення і початкові поняття, навчити їх найпростіших способів виконання математичних дій, сформувати відповідні уміння та навички, підготувати до самостійного застосування цих умінь при розв’язанні найрізноманітніших практичних і пізнавальних завдань, сприяти розвитку особистості загалом.
Природно, що основою пізнання є чуттєве сприйняття, здобуте з досвіду та спостережень. У процесі чуттєвого пізнання формуються уявлення – образи предметів, їхніх ознак, відношень. Так оперуючи різноманітними множинами (предметами, іграшками, картинками, геометричними фігурами), діти вчаться встановлювати рівність і нерівність множин, називати кількість словами.
Виконання дітьми дошкільного віку різних операцій з наочними множинами дозволяє надалі розвинути розуміння кількісних відношень і сформувати поняття про натуральне число. Уміння виділяти якісні ознаки предметів і об'єднувати предмети в групу на основі однієї загальної для всіх ознаки - важлива умова переходу від якісних спостережень до кількісних.
Процес навчання дітей дошкільного віку лічби розкрито у працях відомих педагогів та психологів Ф. Блехер, Я.–А. Коменського, Н. Менчинської, Й. Песталоцці, Є. Тихеєвої, Л. Толстого, К. Ушинського, І. Френзеля, Л. Шлегер. Розроблено основи дидактичної системи формування математичних уявлень (Г. Леушина) та заняття з методики навчання дітей лічби в різних вікових групах (Н. Бакст, Ф. Михайлова, З. Пігулевська), досліджено особливості математичного розвитку дошкільників (Н. Непомняща, О. Фунтікова, К. Щербакова та інші).
Об’єкт дослідження – процес навчання дітей дошкільного віку лічби в умовах дошкільного навчального закладу.
Предмет дослідження – педагогічні умови навчання дітей дошкільного віку лічби з використанням ігрових ситуацій.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити особливості використання ігрових ситуацій у процесі навчання дошкільників лічби.
Гіпотеза: навчання лічбі дітей дошкільного віку буде набагато ефективнішим за умови використання системи ігрових ситуацій.
Відповідно до мети курсової роботи необхідно реалізувати такі завдання:
- дослідити психолого-педагогічну та методичну літературу з теми дослідження
- розкрити особливості навчання лічбі дітей дошкільного віку;
- визначити особливості використання ігрових ситуацій при навчанні дітей лічбі;
- провести педагогічний експеримент та зробити відповідні висновки.
При написанні роботи ми використовували такі методи дослідження: аналіз наукової літератури; спостереження; бесіда; вивчення передового педагогічного досвіду; емпіричні:анкетування, бесіди, спостереження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи); статистичні: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.