План

1. Характеристика на практиканта з печаткою директора.

2. Проведення виховного заходу.

3. Відкритий урок (2-3 конспекти).

4. Характеристика на клас.

5. Характеристика на учня.

Проведення виховного заходу.

Мета: ознайомити учнів із життям, побутом українців, які живуть за межами України; розкрити причини міграцій; виховувати любов до рідного краю, мови, звичаїв, культури.

Обладнання: політична карта світу з позначеними на ній країнами, де живуть українці; виставка книг, фото, вишивок, виробів; записи пісень “Чуєш, брате мій…”, “Чорнобривці”, “Пісня про рушник”, “На Україну повернусь”.

На дошці напис:

Населення України – 48,4 млн. осіб, за межами України живуть 21,5 млн. осіб.

діаспора (з грец. – розсіяння) – розсіяння по різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини завойовниками
імміграція в’їзд чужоземців до якої-небудь країни на постійне проживання
еміграція переселення зі своєї батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними поліпшеннями або релігійними причинами
ностальгія (з грец. nostos – повернення додому + algos – страждання, біль) – туга за батьківщиною

Девіз: Ми є. Були. І будем Ми!

Й Вітчизна наша з нами!

( лунає грамзапис Іван Багряний

пісні “Чуєш, брате мій…” братів Лепких )

Вступне слово вчителя: “Нашого цвіту – по всьому світу”. Як відомо, є на світі багато українців, яких розкидала доля по інших країнах… ми називали їх зарубіжними українцями, емігрантами з України. Вважалося, що за кордоном живуть здебільшого українці, які проти влади, що інакше як зрадництвом не вважалося, ще їх називали “зрадниками Батьківщини”, “відщепенцями”… Однак за останні роки з’явилося у нас для тих наших родаків інше означення: діаспора, українська діаспора…

Звідки ж воно ж раптом узялось у нас те незвичне, немовби навіть таємничо-екзотичне слово. Першими почали вживати цей термін, привезений з-за океану, деякі керівники Руху. Спочатку вважалося, що діаспора утворилася лише в результаті насильницького виселення, повністю ігноруючи економічні та географічні чинники. Тепер поняття “діаспора” означає перебування частини народу поза межами країни його народження в результаті геноциду, економічних та стихійних чинників. В умовах української державності стало можливим вивчити життя українців за кордоном. Сьогодні ми більше дізнаємося про наших земляків, які проживають за межами своєї батьківщини.

Учень. Подивіться на карту світу. Тут позначено країни, у яких живуть українці.

Населення України становить 48,4 млн. осіб, а за її межами живе 21,5 млн. Може, ви бачили такий малюнок: дві лелеки летять разом, а одна окремо. Це означає, що кожен третій українець живе за межами своєї держави.

Чому так сталося?

Ось про це ми зараз дізнаємося.

Учень. Еміграція, тобто переміщення населення України за її рубежі, почалася давно. Збереглися відомості про те, що Дмитро Вишневецький у 1557 році перейшов з частиною війська у кілька сотень козаків до Московії. Царський уряд розпорошив козаків по містах різних північної і центральної Московії. Серйозний вплив на виникнення міграцій українського населення мала Полтавська битва, після перемоги в якій Петро І започаткував масові жорстокі репресії проти своїх політичних противників. Почалася інтенсивна насильницька еміграція великої кількості населення України на важкі роботи в північні райони для спорудження Санки-Петербурга, будівництва каналів.

Учениця. Тисячі людей, направлених у північні райони, повернулися додому каліками, обмороженими (на Ладозькому каналі загинуло близько 4 тис. осіб).

Царю проклятий лукавий,

Аспиде неситий!

Що ти зробив з козаками?

Болота засипав

Благородними костями,

Поставив столицю

На їх трупах катованих!

Ось оцінка Тарасом Шевченком Петра І, який масово використовував на каторжних роботах зі спорудження нової столиці імперії – Петербурга – українських козаків.

Учитель. З ХVІ ст. почалося масове переселення в Поволжя, на Урал, з другої половини ХІХ ст. – у Сибір, Казахстан, Киргизію, на Далекий Схід. Україна стала районом російської імперії, звідки йшли найбільші переселенські потоки на схід. Цьому сприяло багато обставин. Після скасування кріпосного права в східній Україні (1861 рік) селяни одержали дуже мало (лише 26,7%) землі. Значно скоротилися селянські наділи, селяни сплачували за ці наділи великі податки. Часті неврожаї викликали голод. Так утворювалася “східна” діаспора.

Учень. Протягом ХІХ-ХХ ст. мільйони українців покинули свої домівки в пошуках кращого життя на чужині. Що ж примушувало їх у різні часи залишати рідну землю? Головні причини – соціально-економічні й політичні.

Учениця. Перша хвиля: масова еміграція українців за кордон почалася наприкінці ХІХ ст. (з 1877 р.) і здебільшого спрямовувалася до Північної та Південної Америки. Вона охопила передусім західні райони, які входили тоді до складу Австро-Угорщини. Безземелля селян стало головною причиною масової еміграції до США, Канади, Бразилії, де було багато вільних земель.

Особливо інтенсивними були еміграційні відтоки із Західної України. Виїхало 700-800 тис. людей.

Учень. Друга хвиля: еміграція в міжвоєнний період була меншою. Складна політична ситуація в Україні (громадянська війна, ліквідація УНР, ЗУНР, окупація західноукраїнських земель Польщею, Чехословаччиною, Румунією) викликала хвилю еміграційних відпливів українського населення, серед якого проживала політична еміграція. Головний потік політичної еміграції мав чітко виражену західну орієнтацію. Люди ставали вигнанцями через свої політичні переконання. Це були офіцери, представники української інтелігенції, прихильники вільної незалежної України.

Учениця. Третя хвиля: Друга світова війна і “переміщені особи”. Під час окупації України з її території було насильно вивезено більш як 2 млн. осіб, переважно молодь. Кілька мільйонів людей (включаючи військовополонених) було ув’язнено в фашистських таборах. У повоєнні роки більшість українців повернулася на Батьківщину, а частина емігрувала в країни Північної та Південної Америки, Західної Європи, Австралії. У 70-х – на початку 80-х років з України була виселена чимала група громадян, так званих дисидентів (дисидент – від латинського слова незгодний). Ці, здебільшого творчі працівники поселилися в країнах Північної Америки, Західної Європи, Ізраїлі.

Учитель. Найбільш чисельні громади українців західної і східної діаспори в таких країнах:

Країна Кількість українців, тис. осіб Країна Кількість українців, тис. осіб
Російська Федерація 4362,9 Сполучені Штати Америки 1500
Казахстан 896,9 Канада 1200
Молдова 600,4 Бразилія 500
Білорусь 291 Польща 350
Узбекистан 153,2 Румунія 250
Киргизія 108,3 Аргентина 220
Латвія 92,1 Франція 45
Грузія 52,4 Австралія 35
Естонія 48,3

Учитель. “Нашого цвіту – по всьому світу”. Хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна відчувати тоді, коли знайомишся з дивовижними долями українців, їхньою невтомною подвижницькою діяльністю.

(Учні по черзі розповідають про долю емігрантів).

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 35

Бесплатная работа

Закрыть

Отчетная документация о прохождении практики по географии

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.