Технологии социальной работы с трудновоспитуемыми подростками
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ I. ОСОБИСТІСНІ ТРУДНОЩІ І ПРОБЛЕМИ ПІДЛІТКІВ. 5
1.1. Важкі діти в сім’ї 5
1.2 Психолого-педагогічні особливості осіб з девіантною поведінкою.. 7
1.3 Проблема соціалізації та відособлення підлітків. 12
1.4. Акцентуації в характері підлітків. 16
РОЗДІЛ II. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ВАЖКОВИХОВУВАНИМИ ДІТЬМИ.. 21
2.1 Педагогічна діагностика і методи соціально-педагогічного патронування. 21
2.2. Сутніть процесу перевиховання. 25
2.3. Робота з батьками «важких » підлітків. 32
ВИСНОВКИ.. 41
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 42
ДОДАТКИ.. 43
ВСТУП
Актуальність дослідження. Перехідний вік є першим перехідним періодом від дитинства до зрілості. Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та емоційній сферах особистості підлітка, породжують новий рівень його самосвідомості, потреби у самоствердженні, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими.
Підлітковий вік охоплює період 11-12 до 14-15 років, що відповідає середньому шкільному вікові. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумовлена багатьма якісними змінами, які нерідко пов’язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків дитини. Відбуваються вони за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними і надають процесові розвитку стрибкоподібного, бурхливого характеру. Майже завжди ці зміни супроводжуються появою у підлітка суб’єктивних труднощів. Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкоряється ефективним щодо молодшого школяра впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм і замкненість).
Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється у фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості.
Підлітковий вік характеризується швидким, нерівномірним ростом і розвитком організму. Відбувається ствердіння скелета, вдосконалюється м’язова система. Однак нерівномірність розвитку серця і кровоносних судин, а також посилена діяльність залоз внутрішньої секреції часто спричинюють тимчасові розлади кровообігу, підвищення тиску, напруження серцевої діяльності, посилення збудливості дітей, що виражається у нервозності, швидкій втомі.
Кризовий характер і складність підліткового віку полягає у різкому подорослішанні, в стрибку з дитинства в іншу вікову фазу, у нове знання. Підліток стикається з раніше невідомими йому суперечностями у взаєминах між людьми, в яких він губиться, він виявляє у собі почуття і потяги, перед якими є беззахисним.
Підліток водночас є тендітним і сильним, вразливим і небезпечним, він в однаковій мірі є доступним і добру і злу. Він легко і довірливо прив’язується, але може раптово обірвати, здавалось би найбільш міцні зв’язки. Він потребує любові, але бере набагато більше ніж віддає.
Об'єкт дослідження: важковиховувані підлітки.
Предмет: процес створення у підлітків позитивних моментів у процесі соціально-педагогічної роботи.
Мета нашої роботи: вивчити психологічні особливості важковиховуваних дітей та технологію роботи соціального педагога з важкими підлітками.
Завдання:
- охарактеризувати особливості важковиховуваних підлітків;
- висвітлити соціально-педагогічний аспект адаптації підлітків;
- провести корекційну роботу з підлітками схильними до важковиховуваності.
Наукова новизна та теоретичне значення полягають в комплексному аналізі проблем адаптації важковиховуваних підлітків до шкільного середовища.
Під час написання роботи використовувалися такі методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння; для дослідження важковиховуваності підлітків використовувалися соціологічні методи дослідження (спостереження та документація).