Развитие творческого воображения учителя начальных классов
Зміст
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ І. УЯВЛЕННЯ ПРО ТВОРЧІСТЬ ВЧИТЕЛЯ.. 7
1.1. Творчість – що це. 7
1.2. Розвиток творчості вчителя. 11
1.3. Педагогічна творчість учителя. 22
РОЗДІЛ ІІ. ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА-СУЧАСНИКА.. 33
2.1. Особистісно орієнтована творча педагогічна діяльність. 33
2.2. Творча особистість педагога. 38
2.3. Творчий портрет учителя. 46
ВИСНОВОК.. 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 54
ДОДАТКИ.. 55
ВСТУП
Педагогічна діяльність, як і будь-яка інша, має кількісну міру і якісні характеристики. Зміст та організацію педагогічної праці можна правильно оцінити, лише визначивши рівень творчого ставлення педагога до своєї діяльності, який відображає ступінь реалізації ним своїх можливостей під час досягнення поставленої мети. Творчий характер педагогічної діяльності тому і є найважливішою її об'єктивною характеристикою. Вона обумовлена тим, що різноманітність педагогічних ситуацій, їх неоднозначність вимагають варіативних підходів до аналізу та вирішення поставлених завдань.
Творчість — це діяльність, яка породжує щось нове, раніше не відоме на основі осмислення вже нагромадженого досвіду та формування нових комбінацій знань, вмінь, продуктів. Творчість має різні рівні. Для одного рівня творчості характерне використання вже відомих знань та розширення меж їх використання; на іншому рівні створюється зовсім новий підхід, який змінює звичний погляд на об'єкт чи галузь знань.
Як специфічний вид людської діяльності творчість поряд із «новизною» характеризується і «прогресивністю». Справжня творчість гуманна за своєю природою, оскільки спрямована на розвиток та саморозвиток особистості, культури суспільства.
Визначаючи творчість як вид людської діяльності, В.Андрєєв відзначає такі ознаки, що характеризують її як цілісний процес:
- наявність протиріччя проблемної ситуації або творчого завдання;
- соціальна та особиста значимість і прогресивність, яка робить внесок у розвиток суспільства та особистості (антисоціальна діяльність, навіть у найвинахідливішій формі, — це не творчість, а варварство);
- наявність об'єктивних (соціальних, матеріальних) передумов для творчості;
- наявність суб'єктивних передумов для творчості (знань, умінь, особливо позитивної мотивації, творчих здібностей особистості);
- новизна й оригінальність процесу і результату.
Якщо з названих ознак свідомо не врахувати хоча б однієї, творча діяльність або не здійсниться, або її не можна буде назвати творчою.
Педагогічна діяльність — процес постійної творчості. Але на відміну від творчості в інших сферах (наука, техніка, мистецтво) творчість педагога має справу з розвитком особистості; Звичайно, педагог, який творчо працює, а тим більше педагог-новатор, створює свою педагогічну систему, яка за конкретних умов є способом отримання найкращого результату.
Академік В.Енгельгард писав, що творчість у своїх першоджерелах є результатом вродженої, фізіологічної потреби, це «результат певного інстинкту, який відчувається так само владно, як потреба птаха співати або прагнення риби підніматися проти течії бурхливої гірської річки».
Однак творчість буває різною., Вона обумовлена творчим потенціалом особистості, який, якщо говорити про педагога, формується на основі нагромадженого ним соціального досвіду, психолого-педагогічних та предметних знань, нових ідей, умінь та навичок, які дозволяють знаходити й застосовувати оригінальні рішення, новаторські форми і методи й тим самим вдосконалювати виконання своїх професійних функцій. З іншого боку, досвід переконує, що творчість приходить лише тоді і тільки до тих, для кого характерне ціннісне ставлення до праці, хто прагне підвищення професійної кваліфікації, поповнення знань та вивчення досвіду як окремих педагогів, так і їх колективів.
Нерідко про творчу природу праці педагога говорять, що вона переважно розумова, а значить, творча. Але розумову працю не можна ототожнювати з творчою. Без спеціальної підготовки, знань, які є відображенням узагальненого соціального досвіду, нагромадженого попередніми поколіннями, педагогічна творчість, крім як на рівні спроб та помилок, неможлива. Тільки ерудований, спеціально підготовлений педагог на основі глибокого аналізу ситуацій і усвідомлення сутності проблеми шляхом творчої уяви та мисленнєвого експерименту здатен знайти нові оригінальні шляхи і засоби її вирішення.
Творчий потенціал будь-якої людини, в тому числі й педагога, характеризується властивостями, які називають ознаками творчої особистості. Вчені-педагоги наводять різні такі ознаки, зокрема виділяють здатність особистості помічати й формулювати альтернативи, піддавати сумніву явне, уникати поверхових формулювань; вміння вникнути в проблему і в той же час відірватися від реальності, побачити перспективу; відмовитися від орієнтації на авторитети; вміння побачити знайомий об'єкт у новому контексті; готовність відмовитися від теоретичних суджень, поділу на чорне і біле, відійти від звичної життєвої рівноваги та усталеності заради невизначеності та пошуку.
Деякі вчені вважають творчою особистість, у якої важливою характеристикою є креативність як здатність, перетворювати діяльність у творчий процес. Є.Громов та В.Моляко називають сім ознак креативності: оригінальність, евристичність, фантазія, активність, сконцентрованість, чіткість, чутливість.
Прояв педагогічної творчості визначається структурою педагогічної діяльності, охоплює всі її сторони: конструктивну, організаційну, комунікативну, гностичну. Хоча для творчості в педагогічній діяльності необхідні такі умови (Н.Кузьміна, В.Кан-Калик):
- тимчасова спресованість творчості, коли між завданнями І способами їх вирішення не існує вільного часу;
- взаємодія творчості педагога з творчістю учня, з іншими педагогами;
- відстрочка результату і необхідність його прогнозування;
- атмосфера публічного виступу;
- необхідність постійного співвідношення стандартних педагогічних прийомів і нетипових ситуацій.
В сучасній літературі педагогічна творчість трактується як процес вирішення педагогічних завдань в обставинах, що змінюються. Звертаючись до вирішення великої кількості типових і нестандартних завдань, педагог, як і будь-який дослідник, будує свою діяльність згідно з правилами евристичного пошуку: аналіз педагогічної ситуації; проектування результату згідно з вихідними даними; аналіз засобів, необхідних для перевірки припущення і досягнення результату; оцінка отриманих даних; формування нових завдань.
Отже, досвід творчої педагргічної діяльності набувається за умови систематичних вправ у вирішенні спеціально дібраних завдань, що відображають педагогічну дійсність, та організації як навчальної, так і реальної професійно-орієнтованої діяльності майбутніх педагогів.
Однак творчий характер педагогічної діяльності не можна зводити лише до вирішення педагогічних завдань, тому що в творчій діяльності в єдності проявляється пізнавальний, емоційно-вольовий і мотиваційно-потрібні компоненти особистості.
Тож вирішення спеціально дібраних завдань, спрямованих на розвиток тих чи Інших структурних компонентів творчого мислення (аналіз, що потребує долання бар'єрів і стереотипів; перебір варіантів, класифікація й оцінка і т.д.), є найважливішою умовою розвитку творчого потенціалу особистості педагога.