Деятельность первых высших учебных заведений Украины
ЗМІСТ
Вступ. 3
РОЗДІЛ І. Розвиток освіти і педагогічної думки в України у період українського відродження (XVI - перша пол. XVIII ст.) 5
РОЗДІЛ ІІ. Зародження вищої освіти в Україні. Перші вищі навчальні заклади в Острозі і в Києві. 10
2.1. Острозька академія. 10
2.1.1. Заснування Острозької академії. 14
2.1.2. Зміст освіти в Острозькій академії 16
2.1.3. Роль Острозької академії у розвитку національної освіти. 18
2.2. Києво-Могилянська академія. 21
2.2.1. Історія виникнення Києво-Могилянської академії 22
2.2.2 Зміст і методика навчання в Києво-Могилянській академії як загальноосвітнього навчального закладу. 30
Висновки. 36
Список літератури. 38
Вступ
Своєрідним критерієм рівня духовної культури народу є стан освіти та науки в суспільстві. У середині XVIII ст. на території семи полків Гетьманщини діяло 866 шкіл, тобто одна школа припадала на кожну тисячу душ місцевого населення) На Слобожанщині освітянська статистика була дещо гіршою — одна школа припадала на 2,5 тис. осіб, але вже через сто років у цьому регіоні (Харківщина) одна школа припадатиме на 4,3 тис. осіб. Характерною рисою шкільництва було те, що сільські громади своїм коштом утримували вчителів, дбали про шкільні приміщення. У тих місцевостях, де населення жило на хуторах, дітей навчали мандрівні дяки. На період Гетьманщини припадає перша спроба в Україні запровадити обов'язкову освіту. Зокрема, 1760— 1762 pp. лубенський полковник І. Кулябко наказав сотенним правлінням: всіх козацьких синів, здатних до науки, направляти до парафіяльних шкіл, а "нездібних і у літах перерослих" навчати військової справи. Ця ініціатива була підтримана гетьманом і невдовзі Генеральна військова канцелярія розіслала аналогічні розпорядження до всіх полків, що, безумовно, збільшило кількість писемних серед населення.
Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм специфічних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона для французів, Карловий університет для чехів, Ягеллонський - для поляків.
У тисячолітній історії нашої культури важливе місце посідає волинське місто Острог, яке на зламі XVI—XVII ст. стало всеукраїнським інтелектуальним центром. Саме тут протягом 1576-1636рр. діяла академія — перша школа вищого типу в православному регіоні Європи. Вона була й першою українською науковою установою, одним із знаних осередків європейської грецистики. Острозька друкарня прославилася своїми книжками, насамперед першим у світі виданням Біблії церковнослов'янською мовою (1581). Ренесансна архітектура Острога та околиць, іконопис, його хорове мистецтво стали зразками для всієї України. Значення діяльності Острозького культурно-освітнього центру в історії України важко переоцінити. Серед усіх культурно-освітніх осередків, що функціонували тоді в маєтках великих магнатів, рівнозначного з ним не було. Адже в ньому сфокусувався цілісний процес розвитку тогочасної думки на Україні. Тут, незважаючи на переважну увагу до обґрунтування православного вчення, утвердження розуміння філософії як мудрості або софійності з характерними для такого розуміння пошуками істини на шляху містичного єднання з Богом, з властивим для острозьких книжників обстоюванням життєздатності традицій слов'янської писемності, розвивалися реформаційні і ренесансно-гуманістичні ідеї.