Использование дидактической игры в учебно-воспитательном процессе
План
Вступ. 3
Розділ I. Використання дидактичної гри в навчально-виховному процесі 7
1.1 Значення гри для молодшого школяра. 7
1.2 Види ігор. 9
1.3 Виховний і повчальний потенціал гри. 16
Розділ II. Експериментальне вивчення впливу дидактичної гри на ефективність повторення знань. 19
2.1 Організація і проведення дидактичної гри на уроках рідної мови. 19
2.2. Зміст і аналіз дослідно–експериментальної роботи по використанню дидактичної гри на етапі повторення знань. 22
Висновок. 33
Використана література. 35
Вступ
Останнім часом в педагогіці, так само як і в багатьох інших областях науки, відбувається перебудова практики і методів роботи, зокрема все більш широкого поширення набувають різного роду ігри.
З чим же пов'язаний підвищений інтерес педагогів до застосування ігрових методів у навчальному процесі?
В першу чергу, впровадження в практику ігрових методик безпосередньо пов'язане із загальними соціокультурними процесами, направленими на пошук нових форм соціальної організованості і культури взаємостосунків між вчителем і учнями.
Необхідність підвищення рівня культури спілкування учнів в дидактичному процесі диктується необхідністю підвищення пізнавальної активності школярів, стимулювання їх інтересу до предметів, що вивчаються.
Не секрет, що в наше швидко мінливе століття, що проходить в неймовірному темпі, важливою ланкою суспільного розвитку є система освіти в цілому, і початкова освіта як етап навчання підростаючих членів суспільства, на якому формуються основні уміння і навики, необхідні в подальшому навчанні. Темпи зростання об'ємів учбового матеріалу диктують свої умови до застосування методів навчання молодших школярів. І методи ці часто направлені на кількість засвоюваного матеріалу, а зовсім не на його якість.
Такий підхід, природно, не сприяє успішному засвоєнню програмного матеріалу і підвищенню рівня кількості знань. Навпаки, матеріал, погано засвоєний учнями не може бути надійною опорою для засвоєння нових знань.
Рішення цієї проблеми криється у використанні методів навчання молодших школярів, що базуються на передових представленнях дитячої психології. І тут на допомогу вчителям повинна прийти гра – один з якнайдавніших, і, проте, актуальних методів навчання.
Задовго до того як гра стала предметом наукових досліджень, вона широко використовувалася як один з важливих засобів виховання і навчання дітей.
У самих різних системах навчання грі відводиться особливе місце. І визначається це тим, що гра дуже співзвучна природі дитини. Дитина від народження і до настання зрілості приділяє величезну увагу іграм. Гра для дитини - не просто цікаве проведення часу, але спосіб моделювання зовнішнього, дорослого світу, спосіб моделювання його взаємостосунків, в процесі якого, дитина виробляє схему взаємостосунків з однолітками. Діти із задоволенням самі придумують ігри, за допомогою яких найбанальніші, побутові речі переносяться в особливий цікавий світ пригод.
“Гра, є потреба дитячого організму, що росте. У грі розвиваються фізичні сили дитини, твердіше рука, гнучкіше тіло, вірніше око, розвиваються кмітливість, винахідливість, ініціатива. У грі виробляються у хлоп'ят організаційні навики, розвиваються витримка, уміння зважувати обставини і ін.”, - писала Н.К. Крупська [6, стр.203—204.].
Там же вона вказувала на можливість розширення вражень, уявлень в грі, входження дітей в життя, про зв'язок ігор з дійсністю, з життям.
Для хлопців дошкільного і молодшого шкільного віку гра має виняткове значення: гра для них – навчання, гра для них – праця, гра для них - серйозна форма виховання.
Ігри, сприяючі розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчих здібностей, направлені на розумовий розвиток школяра в цілому.
У грі дитина робить відкриття того, що давно відомо дорослому. Потреба в грі і бажання грати у школярів необхідно використовувати і направляти в цілях рішення певних освітніх задач. Гра буде засобом виховання і навчання, якщо вона включатиметься в цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей в грі, педагог впливає на всі сторони розвитку особистості дитини: на відчуття, на свідомість, на волю і на поведінку в цілому.
Природно, підготовка і впровадження ігрових методик в учбовий процес вимагає від педагога великих зусиль. В процесі підготовки учбової (дидактичної) гри вчитель стикається з проблемами не завжди і не так залежними від його особистих якостей як педагога, скільки від зовнішніх обмежень. Це і нестача дидактичного ігрового матеріалу, недолік урочного часу на проведення ігор з дітьми. Часто серед вчителів існує думка: ”Якщо ми з дітьми гратимемо під час уроків, коли ж ми учитимемо з ними правила?”. Проте, нам здається, що проблеми ці здебільшого походять від нерозуміння значущості гри як засобу навчання, відносини до гри як до методу розвантаження, а не стимулювання свідомості школярів.
В даний час з'явився цілий напрям в педагогічній науці - ігрова педагогіка, яка вважає гру провідним методом виховання і навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку і тому спиратись на гру (ігрову діяльність, ігрові форми, прийоми) - це найважливіший шлях включення дітей в учбову роботу, спосіб забезпечення емоційного відгуку на виховні дії і нормальних умов життєдіяльності. Останніми роками питання теорії і практики дидактичної гри розроблялися і розробляються багатьма дослідниками: А.П.Усовою, Е.І.Радіною, Ф.Н.Блехер, Б.І.Хачапурідзе, 3.М.Богуславскою, Е.Ф.Іваніцкою, А.І.Сорокіною, Е.І.Удальцовою, В.Н.Аванесовою, А.К.Бондаренко, Л.А.Венгером. У всіх дослідженнях затвердився взаємозв'язок навчання і гри, визначилася структура ігрового процесу, основні форми і методи керівництва дидактичними іграми.
Ця робота є аналізом психолого-педагогічного матеріалу з проблеми ігрових методів навчання, практичне дослідження, направлене на виявлення ефективності застосування даних методів і аналізу проведеного дослідження.
Об'єктом дослідження виступає процес навчання молодших школярів.
Предмет дослідження – можливості використання дидактичної гри на етапі повторення знань.
Виходячи з вищесказаного, за мету дослідження я поставила вивчення впливу дидактичної гри на ефективність повторення знань.
Завдання дослідження:
1.Проаналізувати психолого-педагогічну літературу по даній темі
2.Вивчити і підібрати відповідні ігрові методики
3. Апробовувати можливості використання дидактичної гри на етапі повторення знань.