Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 37

Платная работа

Цена: 300.00грн.

Заказать работу

ЗМІСТ 

ВСТУП.. 3

1. ПОНЯТТЯ ПРО РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ. 7

2. ПРО МИСТЕЦТВО ВЕСТИ УРОК. 9

3. ТВОРЧІСТЬ ВЧИТЕЛЯ.. 13

3.1. Слухання музики. 16

3.2. Музика - діти - учитель. 20

3.3. Спів як стан душі. 23

3.4. Імпровізація. 27

3.5. Пластичне інтонування. 30

3.6. Інструментальний супровід. 32

4. УРОК МУЗИКИ – ДЖЕРЕЛО ДЛЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНІВ. 35

ВИСНОВОК. 37

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. 38

ВСТУП

Дитина, що випробувала радість творчості навіть у найменшій мірі, стає іншою, ніж дитина, що наслідує актам інших.

Б.Асаф’єв

Багато таланту, розуму й енергії вклали в розробку педагогічних проблем, зв’язаних із творчим розвитком особистості, у першу чергу особистості дитини, підлітка: А.В.Луначарський, П.П.Блонський, С.Т.Шацький, Б.Л.Яворський, Б.В.Асаф’єв, Н.Я.Брюсова. Спираючись на їхній досвід, збагачений піввіковим розвитком науки про навчання і виховання дітей, кращі педагоги на чолі з “керівниками” - В.Н.Шацькою, Н.Л.Гродзенською, М.А.Румером, Г.Л.Рошалем, Н.І.Сацем продовжували і продовжують теоретично і практично розвивати принцип творчого розвитку дітей і юнацтва.

Творчий початок народжує в дитині живу фантазію, живу уяву. Творчість по своїй природі заснована на бажанні зробити щось, що до тебе ще ніким не було зроблено, чи хоч те, що до тебе існувало, зробити по-новому, по-своєму, краще. Інакше кажучи, творчий початок у людині - це завжди прагнення вперед, до кращого, до прогресу, до досконалості і, звичайно, до прекрасного в найвищому і широкому змісті цього поняття.

От такий творчий початок мистецтво і виховує в людині, і в цій своїй функції воно нічим не може бути замінено. По своїй дивній здатності викликати в людині творчу фантазію воно займає, безумовно, перше місце серед усіх різноманітних елементів, що складають складну систему виховання людини. А без творчої фантазії не зрушитися з місця в жодній області людської діяльності.

Нерідко від батьків і навіть від учителів-вихователів можна почути такі слова: “Ну навіщо він витрачає дорогий час на складання віршів - у нього навіть немає ніякого поетичного дару! Навіщо він малює - з нього все рівно художник не вийде! А для чого він намагається складати якусь музику – але ж це не музика, а нісенітниця якась виходить!”

Яка у всіх цих словах величезна педагогічна омана! У дитині треба обов’язково підтримувати будь-яке його прагнення до творчості, якими б наївними і недосконалими не були результати цих прагнень. Сьогодні він пише нескладні мелодії, не вміючи супроводити їхнім навіть найпростішим акомпанементом; складає вірші, у яких недосконалі рими відповідають недосконалостям ритмів і метра; малює картинки, на яких зображені якісь фантастичні істоти без рук і з однією ногою...

Тільки не здумайте посміятися над цими проявами дитячої творчості, якими б смішними вони вам не здалися. Це було б найбільшою вашою педагогічною помилкою, яку тільки можна зробити в даному випадку. Адже за всіма цими наївностями, нескладностями і недосконалостями криються щирі творчі устремління дитини, справжні прояви його тендітних почуттів і думок, що ще не сформувалися.

Він, можливо, не стане художником, музикантом, поетом (хоча в ранньому віці це дуже важко передбачати), але, можливо, стане відмінним математиком, лікарем, чи вчителем робітником, і тоді дадуть про себе знати його дитячі творчі захоплення, добрим слідом яких залишиться його творча фантазія, його прагнення створювати щось нове, своє, краще, що рухає вперед справу, якій він вирішив присвятити своє життя.

Про величезну роль мистецтва, творчої фантазії в розвитку наукового мислення свідчить хоча б той разючий факт, що значна частина науково-технічних проблем висувалася спершу мистецтвом, а вже потім, часто через сторіччя і навіть тисячоріччя, зважувалася наукою і технікою.

Розмова про виховання в людині творчого початку веде нас до дуже важливої і актуальної у наших умовах проблеми: про розходження між фахівцем-творцем і фахівцем-ремісником. Ця найвищою мірою важлива проблема найтіснішим образом зв’язана з проблемами естетичного виховання.

Справжній фахівець-творець відрізняється від рядового фахівця-ремісника тим, що прагне створити щось поверх того, що йому “по інструкції” покладено створювати. Ремісник же задовольняється тим, що створює лише те, що йому покладене - “звідси і сюди”. До більшого і до кращого він ніколи не прагне і не хоче обтяжувати себе подібними прагненнями. Його не можна обвинуватити в поганій роботі - адже він робить усе, що йому покладене, і, можливо, навіть добре робить. Але таке, узагальнене формальне відношення до своєї праці, у якій би галузі це не було, не тільки не рухає життя вперед, але навіть служить гальмом, тому що стосовно життя стояти на місці не можна: можна тільки чи рухатися вперед, чи відставати.

Наявність чи відсутність у людині творчого початку, творчого відношення до своєї праці і стає тим вододілом, що проходить між фахівцем-творцем і спеціалістом-ремісником.

Це необхідно підкреслити з усією ясністю, тому що приходиться іноді чути більш дивну думку, начебто існують професії “творчі” і професії “нетворчі”. Найбільша омана! І омана ця на практиці приводить часто до того, що людина, що займається нібито нетворчою роботою, вважає, що не творчо відноситься до своєї праці.

Я не знаю такої області, такої професії, де не можна було б виявити творчий початок. І коли говорять, що учнів - випускників загальноосвітньої школи треба орієнтувати на ту чи іншу професію, я думаю, забувають про головне: про те, що з першого класу школи треба вселяти учням думку, що немає поганих професій, як немає і професій нетворчих, що, працюючи в будь-якій професії, кожний з них зможе відкрити новий, хоча б і маленький світ. А от якщо буде працювати по ремісничому, не творчо, то й у самій “творчій” професії нічого путнього не створить.

Тому найважливіше завдання естетичного виховання в школі - розвиток в учнів творчого початку, у чому б воно не виявлялося – чи в математиці, чи в музиці, чи в фізиці, в спорті, у суспільній роботі, чи в керівництві над першокласниками. Творчий початок відіграє величезну роль на заняттях. Це знають усі гарні педагоги. Адже там, де з’являється творча ініціатива, там завжди досягається економія сил і часу й одночасно підвищується результат. От чому неправильно вчителі, несхильні вводити у вивчення викладених ними предметів елементи естетики, мистецтва, посилаються на те, що їхнє власне навантаження і навантаження учнів і без того занадто велике. Ці вчителі не розуміють, від якого доброго, щедрого і вірного помічника вони тим самим відмовляються.

Закрыть

Урок музыки - источник для музыкально-творческой деятельности учителя и учащихся

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.