Логопедия 11
План
1. Логопедична робота з дітьми третього-четвертого рівнів мовленнєвого розвитку
2. Порушення темпо-ритмічної сторони мовлення несудомного характеру: загальна характеристика дефекту та напрями корекційної роботи
3. Заїкання: визначення, причини, немовленнєва симптоматика
4. Комплексна система подолання заїкання у дітей дошкільного віку
5. Зміст корекційної роботи при заїканні у дошкільників за методикою Н. Чевельової
6. Система корекційної роботи при заїканні за методикою Н. Власової, О. Рау
Логопедична робота з подолання порушення темпо-ритмічної сторони мовлення включає в себе 3 етапи: діагностичний (визначення причин виникнення порушення), власне корекційний етап (корекційна робота) та контрольний. Враховуючи специфіку дефекту, корекційний етап поділяється на два підетапи: немовленнєвий та мовленнєвий. Таким чином, корекційно-розвивальна робота направлена на внутрішнє та зовнішнє мовлення. Тривалість кожного етапу вчитель-логопед планує, враховуючи фізіологічні та психологічні особливості кожної дитини зокрема.
Послідовність корекційної роботи при порушенні темпо-ритмічної сторони мовлення:
Немовленнєвий етап
Тривалість кожного етапу планує корекційний педагог згідно обстежень групи.
Мовленнєвий етап
Розвиток моторних функцій.
Корекційна робота з подолання вад темпо-ритмічної сторони мовлення за допомогою логоритміки.
Враховуючи сучасні тенденції в спеціальній педагогіці широко застосовують інформаційно комунікативні технології (ІКТ). ІКТ відкриває ширші можливості для творчості та полегшення процесу навчання учнів з ТПМ, викликаючи позитивні емоції в учнів молодших класів з даним порушенням і мотивуючи їх до подальшого навчання.
В корекційно-навчальній роботі доцільно застосовувати такі засоби, як корекційно- розвивальні комп'ютерні програми, комп'ютерні тренажери, відеопрезентації, навчальні відеоролики, караоке, відеоігри та ін.
Всі напрями корекційної роботи розроблено згідно з поетапністю подолання вад темпо-ритчіної сторони мовлення, враховуючи системний підхід та сучасні тенденції в роботі вчителя-логопеда.
3. Заїкання: визначення, причини, немовленнєва симптоматика
Заїкання - це мовне порушення, яке характеризується множинним повтореннями слів, складів, їх подовження. Також відбуваються зупинки під час промови, які руйнують її ритмічне продовження.
Заїкання класифікується на:
Крім цього розрізняють:
До факторів розвитку відносяться:
Симптоми заїкання:
-Мовні прояви заїкання пов'язані з моторною дискоординацією вимови через спазми дихального, голосового і артикуляційного відділів мовної мускулатури.
-Немовні аспекти (психомоторні і фізіологічні симптоми заїкання, що виникають до, під час і після мовлення) проявляються в тілесних відчуттях (напруженні, скутості, тремтінні, підвищеному потовиділенні, жарі і ознобі).
-Психологічні прояви заїкання на емоційному рівні – це логофобія, на когнітивному - спотворенне розуміння і оцінка комунікативної ситуації і уявлення про себе самого як суб'єкта спілкування, на поведінковому - уникнення мовних ситуацій, звуження контактів.
Найбільш загальними симптомами є:
Формування заїкання відбувається спонтанно і має тенденцію до поступового розвитку і прогресування.
Виділяють 4 фази становлення синдрому заїкання:
1 фаза - поступова поява епізодів заїкання, які носять рідкісний характер;
2 фаза - кількість заїкань збільшується, приєднується супутня жестикуляції;
3 фаза - постійна наявність судомного синдрому. Емоційна стабільність хворого при розмові;
4 фаза - виникає різкий страх перед розмовою, хворий починає уникати мовних контактів.