План

1. Загальна характеристика порушень опорно-рухового апарату

2. Мовленнєві та рухові порушення при дитячому церебральному паралічі

3. Поняття про синдром розладів аутистичного спектру й аутистичні риси особистості

4. Клініко-психолого-педагогічна характеристика дітей з розладами аутистичного спектру

5. Організація корекційно-педагогічної допомоги дітей з розладами аутистичного спектру

6. Визначення й загальна характеристика та напрямки діяльності Інклюзивно-ресурсного центру

7. Завдання, принципи Інклюзивно-ресурсного центру, основні методи клініко-психолого-педагогічної діагностики відхилень у розвитку дітини

8. Етапи діагностичного обстеження в Інклюзивно-ресурсному центрі 

4. Клініко-психолого-педагогічна характеристика дітей з розладами аутистичного спектру

Термін «аутизм» є загальновживаним скороченим відповідником дефініцій «загальні розлади розвитку» (МКХ-10) та «розлади аутистичного спектру» (РАС) (DSM-V) та застосовуваного в клінічній практиці терміну «первазивні розлади розвитку».

РАС – порушення нейророзвитку, основними особливостями яких, згідно з «Дослідницькими діагностичними критеріями» МКХ-10 (ВООЗ, 1992), є:

1) якісні порушення реципрокної соціальної взаємодії,

2) якісні порушення спілкування,

3) обмежені, повторювані, стереотипні поведінка та інтереси.

Основні прояви аутистичної поведінки зазвичай присутні в ранньому дитинстві, але не завжди помітні до виникнення обставин, в яких мають проявлятися більш складні форми соціальної поведінки, наприклад, коли дитина йде в дитячий садок або до початкової чи середньої школи. З віком, при досягненні повноліття або у періоді старіння, спостерігається вікова патопластика аутистичних форм поведінки.

Поширеність РАС при деяких медичних станах, асоційованих з аутизмом, становить:

1. Інтелектуальна недостатність (27,9-31,0%);

2. Синдром ламкої Х-хромосоми (24-60%);

3. Туберозний склероз (26-79%);

4. Неонатальна енцефалопатія/епілептична енцефалопатія/інфантильні спазми

(4-14%);

5. Церебральний параліч (15%);

6. Синдром Дауна (6-15%);

7. М’язова дистрофія (3-37%);

8. Нейрофіброматоз (4-8%)

Діагностичні критерії раннього дитячого аутизму, ознаки загальних порушень розвитку дітей від 1 до 3 років

Соціальні характеристики:

– уникає дивитись в очі батькам та іншим людям

– не розрізняє незнайомих людей і тих, кого бачить щодня, не боїться незнайомих людей, не демонструє емоційної прив’язаності до батьків

– має вузький діапазон емоцій

– не помічає інших, не звертає на них увагу, не намагається потоваришувати

– рідко заводить чи підтримує гру з однолітками або приєднується до групи дітей

– погано розуміє загальнозрозумілі звукові сигнали та команди

– не до ладу сміється чи кричить

– не розуміє емоцій інших

– незвично реагує на певні предмети, наприклад, може з острахом ставитися до побутових речей або певних іграшок

– ігнорує реальну небезпеку, здається, що не розуміє небезпечності висоти, гарячих предметів

– неадекватно виявляє свої емоції, емоційну і соціальну взаємність


5. Організація корекційно-педагогічної допомоги дітей з розладами аутистичного спектру

Система допомоги особам з аутизмом в Україні лише почала формуватися, чим започатковується виконання державою обов’язків по реалізації конституційного права своїх аутичних громадян на адекватну їхнім можливостям освіту. Оскільки, як свідчить аналіз спеціальної літератури, методи для лікування аутизму розроблені недостатньо, тому на сьогодні цим дітям можливо надавати лише реабілітаційну і корекційну допомогу.

Оперативне навчання (поведінкова терапія) передбачає створення зовнішніх умов, які сприяють індивідуальному формуванню бажаної (заданої) поведінки в різноманітних аспектах (соціально-побутовий розвиток, оволодіння навчальними предметами, виробничими навичками, мовленнєвий розвиток). Індивідуальна система навчання для кожної дитини складається таким чином, що будь-який позитивний прояв нагороджується (підсилюється), а негативний - або ігнорується, або карається.

Надзвичайно цікавою й оригінальною є ТЕАССН-програма (Р.Райхлер і Г.Месібов), яка визнана в декількох штатах США державною і широко розповсюджена у багатьох країнах Європи, Азії та Африки. При деякій схожості окремих методичних рис ТЕАССН-програми і оперативного навчання між ними існують відмінності концептуального порядку. Ретельне вивчення особливостей психіки аутичних дітей дало підставу багатьом зарубіжним авторам зробити висновок, що при аутизмі мислення, сприймання і психіка в цілому організовані зовсім інакше: у них особливий характер мислення. Ці особливості психіки утруднюють, а у важких випадках роблять неможливою адаптацію дітей до оточуючого світу.

Крім оперативної терапії і програми ТЕАССН на Заході плідно застосовується холдинг-терапія (М.Уелш, 1983), або терапія утримування, форсована терапія. Цей метод полягає у спробі майже насильницького утворення фізичного зв’язку між матір’ю і дитиною, оскільки відсутність такого зв’язку прихильниками цього методу вважається центральним порушенням при аутизмі. Інші аспекти прояву аутизму (глобальний дефіцит спілкування) або ігноруються, або їхнє значення знижується. Призначення холдинг-терапії - пробитися через неприйняття дитиною матері і розвинути в ній відчуття і звичку відчувати себе комфортно. Спеціалісти рекомендують матерям під час тактильного контакту з дитиною говорити їй про свої почуття, включаючи навіть прояви гніву на її опір; вони запевняють, що аутистична дитина здатна розуміти почуття і мовлення матері, хоча її емоційні особливості є перепоною процесу сприймання материнської ласки.

Застосування групової терапії передбачає проведення ретельного обстеження дітей, результати якого, проте, не трансформуються в індивідуальні програми для кожної дитини. Дитина повинна сидіти тихо і слухати словесні пояснення, навіть коли вона їх не осмислює і не розуміє. Шкільний процес навчання також ґрунтується на механічному запам’ятовуванні та на імітаційній діяльності (наприклад, кожний місяць вивчається нова пісня, яка повторюється на протязі кожного дня по декілька разів).

У системі корекційного навчання дітей з аутизмом значна увага приділяється роботі з сім'єю, для якої важливою є не тільки практична, але й емоційна допомога. Відносно цього в системі психологічної допомоги передбачається перехід від впливу, чітко орієнтованого на дитину, до сімейної або ситуаційної терапії. Це викликане прагненням батьків самим коригувати труднощі у поведінці та навчанні своїх дітей, та бажанням повніше включатися у процес корекційного навчання, що іноді є необхідним, оскільки часто виникають проблеми, які не можливо вирішити без участі батьків. З іншого боку, аутичні діти не в змозі самостійно переносити сформовані у них навички в інші ситуації, у зв'язку з чим залучення батьків та інших членів сім’ї в систему навчання є необхідним. Педагогічна домашня терапія базується на принципі зміни діяльності в сім’ї і здійснюється самими батьками. Вважається, що такий вид терапії є ефективним для дітей до трьох років, а після досягнення цього віку для дитини краще відвідувати дитячий заклад, одержуючи при цьому допомогу батьків при виконанні домашніх завдань.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 15

Бесплатная работа

Закрыть

Специальная педагогика

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.