План

1. Методика вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць довжини та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях довжини.

2. Методика вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях площі.

3. Методика вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій на іменованими числами, вираженими в цих одиницях.

4. Методика вивчення часу, швидкості, відстані та зв’язку між ними.

5. Методика розв’язування задач на знаходження четвертого пропорційного.

6. Різні трактування поняття «текстова задача». Функції та система текстових задач курсу математики початкової школи. Загальні прийоми роботи над текстовими задачами з молодшими школярами. Прості та складені текстові задачі, їх різні класифікації.

7. Підготовча робота до ознайомлення з першою простою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.

7. Підготовча робота до ознайомлення з першою простою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.

Підготовча робота до ознайомлення дітей з першою текстовою задачею розпочинається з перших уроків математики у початкових класах і продовжується до уроку, тема якого “Задача”. Головним у підготовці учнів до введення першої текстової задачі є виконання практичних вправ, у процесі яких учні можуть оперувати реальними предметами, їхніми зображеннями на картинках або моделях, їхніми замінниками у вигляді символічної наочності (геометричні фігури, лічильні палички тощо). Об’єднуючи їх в одну множину або вилучаючи частину з даної, школярі визначають їхню чисельність або порівнюють отримані множини з даними. Зазначимо, що вчитель не повинен надавати перевагу якомусь одному виду наочності, бо для одних дітей в силу їхніх індивідуально-психологічних особливостей це створюватиме додаткові труднощі, а для інших – гальмуватиме їхній розвиток. Отже, навіть вибір наочності повинен здійснюватися вчителем з урахуванням потреб, запитів і можливостей кожної особистості. На жаль, спостереження за роботою вчителів свідчить, що на уроках використовується та наочність, яка є у вчителя без врахування індивідуально-психологічних особливостей школярів.

На підготовчому етапі до введення першої текстової задачі вчитель повинен навчити дітей переводити життєві ситуації на мову математичних символів, встановлювати співвідношення між словами і математичними діями: якщо прилетіли, то слід виконувати дію додавання (на мові символів це можна виражати так: ■+▲=◙); якщо відлетіли, то слід виконувати дію віднімання (на мові символів це можна виражати так: ■-▲=◙). Пізніше необхідно звернути увагу принаймні тих дітей, які це зможуть усвідомити, що не завжди слова асоціюються з відповідними арифметичними діями (наприклад: спочатку відсунемо 5 кружечків, а потім ще 2. Скільки всього кружечків відсунули?).

Аналіз системи вправ підручників з математики і методичних посібників для вчителів початкових класів дозволяє зробити висновок про належність до неї таких завдань до підготовчої роботи:

1) завдання на виділення груп однорідних предметів за різними ознаками (наприклад: на набірному полотні 5 зелених і 2 жовтих трикутники. Дітям необхідно з’ясувати, які предмети там є, чим вони відрізняються. Скільки предметів у кожній групі. Скільки всього предметів або на скільки предметів в одній групі більше. чи менше);

2) вправи на виконання операцій об’єднання множин або на вилучення частини множини (наприклад: виставлено 5 геометричних фігур, із яких 3 трикутника і 2 кружечки. Необхідно з’ясувати з допомогою запитань: які геометричні фігури виставлено? Скільки їх всього? Скільки їх залишиться, якщо забрати одну із груп? Сформувати уміння виконувати операції об'єднання двох множин і вилучення частини з множини важливо тому, що воно допомагатиме дітям у майбутньому за текстом задач осмислити дії додавання й віднімання.);

3) вправи на порівняння сукупностей предметів (наприклад: на різних поличках набірного полотна виставлено різну кількість предметів. Слід з’ясувати: які предмети виставлено? Яких предметів більше? Як зрівняти ці множини?);

4) розв’язування прикладів на додавання і віднімання;

5) завдання, основне призначення яких полягає в тому, щоб формувати у школярів такі контрастні поняття як “більше – менше – стільки ж”, “товщий – тонший – такої ж товщини”, “довший – коротший – такої ж довжини” (наприклад: на малюнку зображено два олівці різної довжини і учням пропонується з’ясувати: який олівець довший? який коротший?);

6) вправи на складання прикладів за малюнками підручника з аналізом кількісних змін на малюнку (наприклад: на малюнку зображено 4 жовтих курчати, до яких підбігають 2 чорних. Які тварини зображені на малюнку? Якого кольору є курчата? Скільки курчаток? Що роблять жовті курчата? Скільки підбігло чорних курчат? Більше чи менше всього стало курчаток, якщо підбігло ще двоє? Якою дією знайдемо загальну кількість курчаток? Як це записати прикладом?);

7) вправи, пов’язані з аналізом парних картинок, на яких відображено конкретні життєві ситуації (наприклад: на лівому малюнку зображено 5 дітей, які граються, а на правому, що двоє пішли. Хто зображений на лівому малюнку? Що вони роблять? Скільки дітей грається? Що зображене на правому малюнку? Скільки дітей у нас гралося спочатку? Скільки дітей пішло додому? Скільки дітей залишилось гратися? Якою дією це можна визначити? Чому? Як це записати прикладом?);

8) завдання - практичні вправи (наприклад: вчитель пропонує учням взяти в праву руку 2 олівці, а в ліву - 1. Після цього вчитель запитує: скільки олівців у правій руці? – 2. Скільки олівців у лівій руці? – 1. Скільки всього олівців в обох руках? – 3.);

9) вправи, які фактично вже є текстовими задачами, але в яких частина умови подається текстом, а частина – малюнком. Приклади таких завдань представлено у таблиці № 7. Розміщення таких завдань одне за одним вказує на те, що їх слід розглядати у зіставленні і протиставлення одна з одною. Розв'язування таких вправ частина дітей відповідно до своїх індивідуально-психологічних особливостей проводитиме на основі дій з предметами, а інша – на основі виконання операцій над числами. Поступово школярів слід переводити від можливості визначити чисельність одержаної множини на основі лічби до визначення чисельності на основі операцій над числами.

Таблиця № 7.

У Ніни - ☻☻☻☻☻☻.
У Ірини - на 4 менше.
Скільки... ?
У Володі - ☻☻☻.
У Олега - на 4 більше.
Скільки...?

Як видно, всі наведені вправи, крім четвертого й п’ятого виду, є фактично задачами, але вчитель не застосовує терміну “задача”, хоча й розглядає їх. Отже, у процесі підготовчої роботи до ознайомлення учнів з першою текстовою задачею вони використовуються неявно, а тому в методичній літературі їх називають задачі-розповіді. Зазначимо, що крім підготовчої роботи до введення першої текстової задачі є підготовча робота до введення кожного виду простих задач, сутність якої розкриємо пізніше.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 15

Бесплатная работа

Закрыть

Методика изучения математики 3

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.