План

1. Схема планування освітньої політики.

2. Умови забезпечення наступності між рівнями освіти.

3. Університетська освіта: нормативно-правове забезпечення, умови й перспективи розвитку.

4. Функції освітньої політики, їх характеристика.

5. Характеристика етапів розвитку державної освітньої політики в Україні за період становлення і розвитку державного суверенітету.     

1. Схема планування освітньої політики.

Схема обговорення освітньої політики:

1. Визначення об’єкта аналізу.

2. Збір відповідних фактів і даних.

3. Визначення загальних тенденцій і напрямів.

4. Формування політичних альтернатив.

5. Вибір критеріїв для обговорення прийняття політичних рішень.

6. Передбачення можливих наслідків для кожної з альтернатив.

7. Оцінювання всі «за» і «проти».

8.Вибір найпридатнішої опції.

1. Аналіз існуючої ситуації.

Опис ситуації у чому «проблема»?(наведіть статистичні дані)

Проведення аналізу поточної ситуації: які фактори спричинили «проблему»?

Пояснення важливості розв’язання проблеми: який вплив має проблема на освітній сектор та інші аспекти суспільства?

2. Створення варіантів політики.

Провести дослідження:

Ознайомитися і порівняти проблему

Знайти та розробити рішення разом з місцевими експертами і практиками

Подати список можливих рішень (варіантів політики)

3. Оцінювання варіантів о.п.

Розробити критерії оцінювання (індикатори) у співпраці з місцевими експертами та зацікавленими сторонами.

Провести додаткове дослідження (наприклад, визначити вартість індивідуальних варіантів політики, розробити пробний план впровадження), щоб адекватно оцінити ваші варіанти політики.

Використати критерії для оцінювання (оцінити цінність варіантів політики відповідно критеріям).

4. Адаптація рішень політики.

Політика має бути:

Більше, ніж зафіксоване на папері бачення керівництва або експертів (осіб);

Переглянута і затверджена всіма зацікавленими сторонами (партнерами) в освіті;

Базуватися на детальному дослідженні, конкретних даних і ґрунтовному аналізі поточної ситуації;

В іншому разі замість того, щоб бути впровадженою, вона залишається у когось на полиці.

5. Планування і впровадження політики.

Ця фаза охоплює:

Розробку чітких завдань (результатів) політики, індикаторів і плану оцінювання;

План впровадження політики з визначення термінів;

Кошторис і бюджет;

План залучення осіб, план співпраці з іншими організаціями;

Пілотне впровадження у декількох місцях;

Оцінювання пілотної фази, поліпшення впровадження та розширення впровадження.

6. Оцінювання впливу політики.

Як тільки політику впроваджено, її необхідно постійно перевіряти, оцінювати й на основі оцінювання вдосконалювати. В деяких випадках «проблема» може змінитися. У такому разі ви повторно починаєте цикл політики і повторно оцінюєте ситуацію.


2. Умови забезпечення наступності між рівнями освіти.

На сьогодні невирішеними залишаються питання практичної реалізації основних положень нормативних документів, які визначають сучасну законодавчу базу дошкільної та початкової освіти, - «Базового компонента дошкільної освіти» (1998р.), «Закону про загальну середню освіту» (1999р.), «Державного стандарту початкової освіти» (2000р.), «Закону про дошкільну освіту» (2001р.).

Під неперервною освітою розуміють «систему неперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації»; яка відкриває можливості для досягнення цілісності й наступності в навчанні й вихованні, перетворення освіти у «процес, що триває все життя» [1, с. 216].

Основними складовими поняття «неперервність», які забезпечують цілісність освіти, є наступність, спадкоємність, перспективність.

Сучасні науковці (А.Богуш, О.Кононко, О.Савченко) та педагоги-практики звертають увагу на неузгодженість у змісті, методах керівництва і формах організації педагогічного процесу дошкільних закладів і шкіл. Як наслідок, у першому класі не реалізується набутий дітьми в дитячому садку досвід, що призводить до зниження пізнавального інтересу першокласників, ускладнює їх адаптацію до умов школи [2].

Багато проблем існує і в реалізації наступності між методами навчання: в той час, як у початковій школі широко застосовуються проблемні методи навчання, в дитячому садку перевага надається різноманітним формам наочності та ігровим методам. Розв'язання зазначених суперечностей можливе за умови наступності у роботі цих освітніх ланок.

Розглядаючи психолого-педагогічний аспект проблеми наступності, вітчизняні учені (З.Борисова, В.Гурська, О.Киричук, Ф.Шелухін) виділяють три напрями її забезпечення в роботі дитячого садка та школи.

Перший напрям пов'язаний із усією виховною роботою в дитячому садку, що спрямована на загальну підготовку дитини до шкільного навчання.

Другий напрям передбачає спеціальну підготовку дітей до тих предметів, які вони вивчатимуть у початкових класах.

Третій напрям наступності у роботі дитсадка і школи - це, з одного боку, взаємодія дошкільної установи і загальноосвітньої школи, а з іншого - спільна діяльність школи, дитячого садка і батьків з підготовки дітей до шкільного навчання.

Сучасна ситуація в дошкільній початковій освіті характеризується рядом негативних моментів, серед яких: суперечність між запитами батьківі школи та необхідністю утримання специфіки дошкільної освіти; деформація істинної дошкільної освіти у зв'язку з реалізацією неспецифічних для неї форм; незавершеність освітньої роботи, розпочатої в дошкільний період, при більш ранньому початку навчання; перетворення переходу до школи в ситуацію, яка є психотравмуючою як для дитини, так і для її сім'ї [3].

Одна із суттєвих причин вказаних вище деформацій - невміння педагогів застосовувати знання про закономірності розвитку дитини у змісті й організації діяльності дитини, в методиках навчання окремим предметам, непідготовленість їх до створення умов для подальшого розвитку дитини при переході від дошкільної до молодшої шкільної ланки.

В зв'язку з цим необхідні зміни в професійній підготовці майбутніх педагогів дошкільної та початкової ланок освіти, пов'язані з формуванням у них готовності до здійснення наступності дошкільної і початкової освіти [4].

Значну роль в реалізації наступності в навчанні та вихованні дітей відіграє контакт вчителів молодших класів з вихователями. Але практика свідчить, що увага звертається, в основному, на інтелектуальний розвиток дітей, а не на їх моральну вихованість і ціннісні орієнтації у сфері спілкування і діяльності.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 20

Бесплатная работа

Закрыть

Образовательная политика 8

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.