Образовательная политика 7

8. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (освіта дорослих).

Л. Лук’янова трактує освіту дорослих як пролонговане цілеспрямоване засвоєння особистістю соціокультурного досвіду з використанням усіх ланок освітньої системи; як дотримання принципів організації чинної системи освіти, освітньої політики, спрямованої на створення умов для навчання людини впродовж життя; як забезпечення логічного взаємозв’язку і наступності різних ланок освіти.

Л. Сігаєвої, розглядає освіту дорослих, з одного боку, як процес, спрямований на реалізацію особистісних потреб дорослої людини з метою зміни якості та рівня її життя, а з іншого – як складну поліфункціональну систему, спрямовану на задоволення фундаментальних потреб людини в світі, культурі, збереженні здоров’я, адаптації до світу, що різко й швидко змінюється, засвоєння нових соціальних ролей.

За визначенням Комісії Європейських країн у 2006 році (2006рік, Брюссель), освітою дорослих можна вважати всі форми навчання, до яких залучені дорослі після того як вони вийшли з освітньо-підготовчої системи.

Фінансування післядипломної освіти з державного бюджету в розмірі 1-1,3 % від загально бюджетних асигнувань на освіту. 2010 рік – 0,8 млр. гривень.

Частина дорослого населення, які навчаються – країни ЄС – перевищує 37% (Швеція – 73 %, Норвегія – 55%).

Україна належить до 4, останньої групи країн, де частина дорослого населення, які навчаються становить лише 15%.

Сучасна система дорослої освіти представлена:

1) Післядипломна освіта – на базі державних ВНЗ. 300тис.випускників щороку.

2) Професійне навчання на виробництві.

Має використовуватись 3% з фонду оплату праці, в країнах ЄС 10% і більше.

ПОЛОЖЕННЯ про професійне навчання кадрів на виробництві від 26 березня 2001 р. N 127/151.

1.1. Професійне навчання кадрів на виробництві спрямоване на підвищення якості професійного складу працівників суб'єктів господарювання різної форми власності та підпорядкування (надалі - суб'єкт господарювання), формування у них високого професіоналізму, майстерності, сучасного економічного мислення, вміння працювати в нових економічних умовах та забезпечення на цій основі високої продуктивної праці і ефективної зайнятості.

1.2. Професійне навчання кадрів на суб'єкті господарювання організовується відповідним підрозділом, що займається цими питаннями, чи службою управління персоналом.

1.3. Професійне навчання кадрів на виробництві здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у галузі освіти, праці та інших, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення суб'єктів господарювання кваліфікованими і конкурентоспроможними на ринку праці кадрами.

1.4. Професійне навчання працівників суб'єкта господарювання носить безперервний характер і проводиться протягом їх трудової діяльності з метою поступового розширення та поглиблення їх знань, умінь та навичок відповідно до вимог виробництва.

1.5. Міністерство праці та соціальної політики для координації діяльності суб'єктів господарювання, організацій, установ незалежно від форм власності та підпорядкування щодо забезпечення розвитку, збереження та підвищення якісного рівня кадрового потенціалу може створювати міжвідомчу консультативну раду та інші дорадчі органи.

3) Навчання безробітних.

Покладається на МОН молоді та спорту України, органи управління освітою на місцях, регіональні центри зайнятості, які організовують процес навчання безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного страхування України.

4) Професійна підготовка чи перепідготовка дорослих осіб з особливими потребами які певною мірою описані в національ­них політичних документах кожної країни: якість, ефективність, рівність.

9. Сучасні пріоритети освітньої політики, їх характеристика.

Існує три пріоритети, й феномен, сукупність властивостей якого спрямована на забезпечення вимог і потреб споживача у теперішньому та майбутньому часі.

«Якість освіти» як процес - це стан, що задовольняє потреби людини, відповідає інтересам суспільства і держави; натомість, як результат діяльності навчального закладу вказує на відповідність рівня підготовки учнів вимогам діючих освітніх програм. Феномен якості освіти охоплює всі сторони діяльності навчального закладу: результати навчально-виховної діяльності учнів, рівень професійної підготовки педагогічного колективу, здатність адміністрації школи забезпечити відповідні умови для функціонування й розвитку навчального закладу.

Забезпечення якості освіти певною мірою залежить від визначення цілей і прогнозування очікуваних результатів. Відтак, головною метою якості шкільної освіти є досягнення учнями такого рівня освіченості, який би відповідав їх особистісному потенціалу і тим самим створив би основу для провадження освіти і власного розвитку.

Поняття «якість освіти» невід'ємно пов'язане з поняттям «розвиток» як незворотнім, закономірним і цілеспрямованим процесом якісних змін шкільної освіти, а відтак розглядається як динамічна категорія.

Оцінювати ефективність освіти потрібно на підставі таких критеріїв, як економність, продуктивність і результативність.

Економність характеризує затратну, ресурсну сторону ефективності. За цим критерієм витрати мають бути мінімальними. Продуктивність визначається як співвідношення обсягів продукції або послуг з величиною затрат на їх виробництво. Результативність свідчить про відповідність затрат і досягнутих результатів конкретним цілям. Якщо при оцінці продуктивності увага концентрується на окупності витрат, то при аналізі результативності – на мірі адекватності одержаних результатів певним потребам суспільства.

Економність й продуктивність характеризують економічний аспект ефективності, тобто величину затрат, а також її співвідношення з одержаним продуктом, тобто ефектом. Результативність відображає соціально-економічний аспект ефективності, а саме – відповідність результатів діяльності соціальним та економічним цілям суспільства.

Більшість науковців вважають, що ефективність освітньої діяльності може матив нутрішній та зовнішній аспекти. Внутрішня, або виробнича ефективність, характеризує продуктивність і результативність виробництва освітніх послуг з позицій галузі освіти, її внутрішніх цілей і завдань. Зовнішня ефективність, або ефективність обміну, виражає міру відповідності „вироблених" навчальними закладами результатів вимогам і цілям суспільства.

Принцип рівного доступу громадян України до освіти всіх рівнів закріплений у Конституції України (стаття 53) і є основним принципом, на якому базується державна політика в галузі вищої освіти. Гарантом надання безоплатної загальнодоступної освіти виступає держава. Реалізація цього права передбачає прозорість, спадкоємність системи освіти всіх рівнів, її здатність реагувати на демографічні, соціальні, економічні зміни.