План

1. Сутність понять «автономія навчального закладу» та «академічні свободи викладачів».

2. Сутність понять «освітня політика», «політика в галузі освіти», «державна освітня політика».

3. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (дошкільна освіта).

4. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (загальна середня освіта).

5. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (спеціальна освіта).

6. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (позашкільна освіта).

7. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (професійно-технічна освіта).

8. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (освіта дорослих).

9. Сучасні пріоритети освітньої політики, їх характеристика.

1. Сутність понять «автономія навчального закладу» та «академічні свободи викладачів».

Академічні свободи - принципи, згідно з якими свобода дослідження у студентів, наукових співробітників та професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів та науково-дослідних організацій необхідна для виконання ними своєї місії. Оскільки навчальні заклади здатні контролювати потоки інформації, вони нерідко зазнають тиску ззовні, наприклад, з боку держави. Коли вчені намагаються поширювати ідеї або інформацію про факти, незручні для влади чи якихось політичних угруповань, вони можуть піддаватися публічному ганьбленню, звільненню, тюремному ув'язненню або навіть смертній карі. Наприклад, коли в Північній Африці професор медицини виявив, що статистика дитячої смертності насправді вища, ніж заявляє уряд, він втратив роботу й потрапив у в'язницю[1].

Міжнародне об'єднання «Академія за академічні свободи»[2] сформулювало два основних принципи таких свобод:

1.Як всередині, так і за межами навчального закладу або науково-дослідної організації допускається повна свобода ставити будь-які питання та прагнути до істини, в тому числі з приводу суперечливих та непопулярних поглядів, незалежно від того, зачіпає чи ні кого-небудь та чи інша точка зору.

2.Навчальні заклади та науково-дослідні організації не мають права обмежувати академічні свободи для своїх штатних співробітників, а також використовувати їх публічні заяви як привід для дисциплінарних заходів або звільнення.

Академічні свободи для професури

Концепція академічних свобод (Lehrfreiheit в Німеччині) - невід'ємна частина академічної культури в Німеччині,Франції, Великій Британії та США. У всіх цих країнах професорсько-викладацький склад може проводити наукові дослідження та публікувати їхні результати без будь-яких обмежень, але щодо викладання є деякі національні особливості.


2. Сутність понять «освітня політика», «політика в галузі освіти», «державна освітня політика».

Освітня політика - діяльність держави та її інститутів, органів місцевого самоврядування із законодавчого, фінансового, організаційного забезпечення функціонування й розвитку галузі освіти.

Є складовою загальнодержавної політики, яка включає сукупність визначеної системи цілей, завдань, принципів, програм та основних напрямів діяльності органів управління освітою, спрямованих на організацію науково-методичного і впроваджувального супроводу стратегії розвитку галузі[1]. Пріоритетами освітньої політики є якість, ефективність та рівність[2].

Ведучи мову про сутність і зміст політики в галузі освіти на сучасному етапі, слід визначити стратегію й основні напрями розвитку дошкільної освіти, загальної середньої освіти, позашкільної освіти, професійно-технічної освіти, вищої освіти, та освіти в цілому. Головною метою прийнятої Першим З'їздом педагогічних працівників України Державної національної програми "Освіта" (Україна ХХІ століття) стало визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ століття, створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації [3].

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, яка визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію й основні напрями розвитку освіти в першій чверті ХХІ ст., метою державної політики щодо розвитку освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти [28]. Досягнення зазначеної мети державної політики щодо розвитку освіти поєднується із впровадженням встановлених Законом України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" основних засад внутрішньої політики в гуманітарній сфері. Серед останніх перебуває створення належних умов для нарощення освітнього потенціалу України, забезпечення рівного доступу громадян до здобуття якісної освіти незалежно від місця проживання, майнового стану та фінансових можливостей; удосконалення системи освіти, забезпечення якісної дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, підвищення престижності праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, підтримка обдарованої молоді; підвищення ролі вищої освіти і науки як основ становлення в Україні ефективної "економіки знань"; реформування та розвиток вітчизняної системи вищої освіти і науки, забезпечення їх інтеграції в європейський та світовий освітній і науковий простір, запровадження принципів та стандартів Болонського процесу у вищих навчальних закладах України [83].

Політика в галузі освіти ґрунтується на основних принципах освіти в Україні, якими відповідно до ст. ст. 4, 6 Закону України "Про освіту" є:пріоритетність освіти як сфери життєдіяльності суспільства, доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Поняття «державна освітня політика» передбачає, що суб'єктом її є державні органи регулювання освітнього процесу (органи законодавчої, виконавчої та судової влади, інститути громадянського суспільства). Водночас у сучасних політичних умовах суб'єктами державної освітньої політики виступають як регіональні структури управління освітою, так і міжнародні органи й установи, котрі здійснюють освітню політику на світовому рівні (наприклад, ЮНЕСКО, Міжнародний валютний фонд, ЄС, Міжнародний фонд «Відродження» та ін.). Склад і компетенції органів та інституцій освітньої політики є специфічними для кожної держави. Державна політика в галузі освіти – складова (підсистема) загальнодержавної політики, яка включає сукупність визначеної системи цілей, завдань, принципів, програм та основних напрямів діяльності органів управління освітою, спрямованих на організацію науково-методичного і впроваджувального супроводу стратегії розвитку освіти. Державну політику в галузі освіти України визначає вищий законодавчий орган, здійснюють органи державної виконавчої влади й органи місцевого самоврядування на основі затвердженої органами державної влади та схваленої громадською думкою концепції розвитку освіти.

Державна освітня політика ґрунтується на конституційних нормах; стратегічних документах розвитку освіти (доктрини, програми, концепції тощо); міжнародних, міждержавних договорах, ратифікованих вищим законодавчим органом; законах, законодавчих актах; указах і розпорядженнях Президента України; постановах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; наказах, розпорядженнях Міністерства освіти і науки України, міністерств і відомств, яким підпорядковані заклади освіти; наказах та розпорядженнях регіональних (місцевих) органів виконавчої влади, виданих у межах їхньої компетенції.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 19

Бесплатная работа

Закрыть

Образовательная политика 7

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.