План

1. Методика знайомства з масою і способами її вимірювання

2. Використання вимірювальної діяльності для розвитку математичних уявлень дошкільників.

3. Особливості сприймання форми і геометричної фігури дітьми раннього та дошкільного віку.

4. Послідовні етапи ознайомлення дітей з геометричними фігурами та формою предметів

5. Дидактичні ігри та вправи на формування уявлень і понять про форму.

6. Класифікація геометричних фігур, предметів та їх сукупностей за якісними ознаками та чисельністю.

7. Ознайомлення дітей з геометричними фігурами в молодшій групі дошкільного закладу.

8. Ознайомлення дітей з геометричними фігурами в середній групі дитячого садка.

9. Ознайомлення дітей з геометричними фігурами в старшій групі дитячого садка.

10. Етапи в розвитку «геометричного мислення» у дітей старшого дошкільного віку.

11. Методика знайомства дітей старшого дошкільного віку з багатокутниками.

12. Поняття простору та просторової орієнтації.

1. Методика знайомства з масою і способами її вимірювання

У дошкільному віці важливо підготувати дитину до засвоєння маси і сформувати почуття ваги, що виникає на основі тактильних відчуттів. Почуття ваги формується в практичній діяльності. Покажіть дитині предмети різної тяжкості, спочатку дуже контрастні: пір'їнка і стілець, зошит і цегла. Потім покажіть різноманітні предмети і дайте йому можливість підняти і оцінити вагу за допомогою таких дій: підняти однією рукою, двома руками; зважити на обох або на одній долоні; взяти в руку предмет і, опускаючи його, спостерігати, як він падає - швидко чи повільно, що відбудеться при зіткненні з поверхнею.

При цьому дуже важливо пояснювати в мові свої дії і ті висновки, які можна зробити.

Дітей потрібно підвести до розуміння відносності ваги за двома параметрами.

Вага не залежить від величини предмета. Для цього дітям пропонується оцінити ступінь тяжкості предметів з різних матеріалів і різної величини: пакет вати, цвях, товста книга, настінний календар, носовичок, молоток та ін Можна попросити дитину визначити на око вагу різних предметів, не чіпаючи їх: стільця, ножиць, подушки, паперу, іграшок. Після відповідей дайте можливість дітям самим переконатися в їх правильності.

Вагові характеристики предмета залежать від ваги тих предметів, з якими порівнюється. Потрібно навчити дітей, порівнюючи предмети за тяжкості, складати серіаціонних ряди по спадної або наростаючою їх ваги. Практичну значущість для дітей мають знання про вагу тих предметів, які традиційно вважаються легкими (пушинка, ниточка, вата, солом'яний капелюх, пір'їнка та ін) і важкими (чавунна плита, гиря, гантелі, відро з піском та ін.)

Можна познайомити учнів з деякими видами ваг: промисловими (з двома чашами і гирями - старого зразка), аптекарськими (також з двома маленькими чашечками і гирьками), вагами для домашнього використання (безмен або з однією чашею на підставці).

Самостійно вироблені дітьми дії зважування допоможуть розширити і уточнити уявлення про однаковому вазі предметів, що розрізняються за величиною, обсягом і деякими іншими властивостями.

Сучасна методика розвитку у дітей уявлень про масу предметів та оволодіння практичними вміннями визначати вагу на основі В«баричного почуттяВ», а в старшому дошкільному віці і з використанням дитячих ваг, конструюється в основному на основі результатів педагогічного дослідження Н.Г. Білоус. У ході якого було виявлено, що діти починають виділяти масу серед інших властивостей предметів (колір, форма, розмір) приблизно до чотирьох років. Виявилося, що вони успішно розрізняють предмети за масою серед важких предметів. Говорячи про важкі предметах діти умовно характеризують предмети вагою 150 г і більше. Серед легких предметів, вага яких менше 150 г, диференціювання зазвичай утруднена. У 3-4 роки діти орієнтуються на зовнішній ознака, а саме тяжче те, що більше за розміром. Коли вони беруть предмет в руки, іноді в одну руку, діти його стискають, розкладають при цьому словами важче - легше не користуються. При цьому вони не можуть знайти такий же предмет за масою, ваги ж використовуються дітьми в якості іграшки. Відносність маси ніяк не фіксують.


2. Використання вимірювальної діяльності для розвитку математичних уявлень дошкільників.

Навчання вимірювальним навичкам слід розглядати не як самоціль, а як засіб розвитку математичних уявлень. Процес вимірювання дозволяє познайомити дітей з функціональною залежністю.

У вимірах, які виробляють дошкільнята, ідея функціональної залежності виступає в конкретній формі: на простих і доступних прикладах розкриваються відповідність, взаємозв'язок, зміна однієї величини в залежності від іншої.

Діючи умовної міркою, дитина стикається з вимірюваної

величиною (об'єктом вимірювання), міркою (засобом вимірювання) і результатом (певним числом мірок). Ці три компоненти знаходяться у функціональній залежності між собою. При вимірюванні одного і того ж об'єкта різними за величиною мірками його кількісна характеристика буде різною. В цьому випадку залежність між розміром мірки і результатом вимірювання, т. Е. Числом таких мірок, буде зворотною: чим більше сама мірка, тим менше раз вона вкладеться в об'єкті (і навпаки). При вимірюванні двох об'єктів однаковими мірками залежність буде прямою: число мірок буде більше в тому випадку, якщо більше за величиною вимірюваний об'єкт (і навпаки), і т. Д.

Отже, основний шлях ознайомлення з деякими проявами функціональної залежності - організація практичної діяльності вимірювання за допомогою умовних мірок і спостереження різних співвідношень між величинами.

До цього необхідно готувати дітей поволі, поступово. Ще на самому початку, формуючи навички вимірювання умовною міркою, слід навчити диференціювати об'єкт, засіб і результат вимірювання. З цією метою вихователь користується кожним слушною нагодою, щоб запитати,.що вимірювалося (довжина, ширина, висота предмета, певну кількість рідкого або сипучої речовини), ніж (смужкою, стрічкою, розведеними пальцями рук, ложкою, чашкою, склянкою і т. Д.) і який отримано підсумок мірок, що характеризує розмір предмета або обсяг речовини). Особлива увага приділяється точності позначення дій при вимірюванні, запам'ятовування його результату.


3. Особливості сприймання форми і геометричної фігури дітьми раннього та дошкільного віку.

Геометричні фігури є еталонами, користуючись якими людина визначає форму предмета. Форма як і розмір, відмежовує один предмет від іншого в просторі. Форма предметів одержала узагальнені відображення в геометричних фігурах. Геометричні фігури відіграють значну роль в розпізнаванні форми предметів (діти співставляють предмети з формою геометричних фігур).

Дослідження показали, що спочатку діти 3-4-х років сприймають геометричні фігури, як звичайні іграшки і називають їх іменами добре знайомих предметів (циліндр - склянка, призма - дах, конус - башточка, прямокутник - вікно, овал - яєчко). Під впливом навчання сприйняття дітьми геометричних фігур перебудовується.

Діти вже не ототожнюють їх з предметами, а лише порівнюють: циліндр - як склянка, трикутник - як башта, квадрат - як віконечко. І нарешті геометричні фігури починають сприйматися дітьми як еталони, з якими порівнюють життєво-побутові предмети (м'яч, яблуко - куля; морква - конус, тарілка, блюдце - круг). Геометрична фігура виконує роль зразка, у відповідності з якими підбираються предмети.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 20

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания математики 16

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.