План

1. Дайте характеристику приголосним звукам української мови. Опишіть недоліки вимови свистячих звуків та способи їх усунення.

2. Назвіть етапи корекційної роботи з формування фонетичної сторони мовлення.

3. Назвіть недоліки вимови голосних звуків.

4. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [р], [ р!].

5. Дайте характеристику етапу постановки відсутніх звуків.

6. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [ш], [ж].

7. Поясніть особливості організації і проведення логопедичного масажу в логопедичній практиці. Назвіть показання до застосування логопедичного масажу.

8. Охарактеризуйте вікові періоди виникнення голосних і приголосних звуків. Дайте класифікацію голосних звуків. Опишіть способи виправлення недоліків голосних звуків

9. Дайте характеристику етапу автоматизації поставлених звуків.

10. Складіть протокол обстеження дитини з дислалією.

11. Розкрийте аспекти нормального розвитку мовлення дітей.

12. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації га автоматизації звуків [л], [ лі].

9. Дайте характеристику етапу автоматизації поставлених звуків.

Етап автоматизації звуків позначений в методиці логопедичного впливу щодо виправлення звуковимови як етап формування первинних вимовних умінь і навичок (по Л.С. Волкової). Його мета полягає в тому, щоб навчити дитину правильно вимовляти вже поставлений звук. Як відомо, спочатку вимова закріплюється ізольовано, потім в складах, словах, фразах.

Паралельно триває робота, розпочата в підготовчому періоді, з розвитку навичок звукового аналізу, вміння визначати позицію звуку в слові, підбирати слова із заданим звуком. Для автоматизації звуку використовуються прийоми відбитого повторення і самостійного називання мовних одиниць по картинках, схемами, символам. Робота йде послідовно і поступово, від простого до складного.

При важких мовних порушеннях етап автоматизації затягується, дитині довго не вдається правильно вимовляти поставлений звук в складах і словах, не кажучи вже про фразах. Багаторазове повторення одного і того ж мовного матеріалу стомлює дитини. Справа ускладнюється ще й тим, що для деяких звуків мовленнєвий матеріал дуже обмежений (наприклад, [г], [д], [й], [щ] та ін.). Якщо ж дитина «застряг» на автоматизації ізольованого звуку, то про різноманітність прийомів і говорити не доводиться. У нього втрачається інтерес до занять, пропадає бажання відвідувати кабінет логопеда.

Я часто стикаюся з необхідністю урізноманітнити прийоми своєї роботи і утримувати увагу дітей в процесі заняття. Для малюків логопедичні заняття з автоматизації звуків бувають найчастіше важкі, одноманітні, а до того ж у дітей з порушеннями мови увага нестійка і вони швидко втомлюються.

Щоб підвищити інтерес дітей до логопедичних занять, потрібні різноманітні творчі завдання, нові підходи до вправ по закріпленню правильної вимови.

На етапі автоматизації головна мета - домогтися правильної вимови поставленого звуку у всіх формах мовлення: в складах, в словах, у пропозиціях і в вільної мови і легше, доступніше за все це відбувається в грі, ігрових вправах - провідному виді діяльності дітей-дошкільнят.


10. Складіть протокол обстеження дитини з дислалією.

ПРОТОКОЛ ОБСТЕЖЕННЯ

Прізвище ім'я по батькові ___________

Дата ______ Вік ____________

Діагностика периферичних порушень мови

I етап

Загальні анамнестичні дані ____________

Психічний і фізичний стан, особливості поведінки ________

Емоційні прояви, взаємини з однолітками і дорослими _________

Прагнення, інтереси _____________

Особливості психомоторного розвитку ____________

Мовленнєва середу і особливості мовного розвитку ____________

Висновок __________

II етап

Особливості анатомічної будови артикуляторного апарату:

губи ______________

зубні ряди, прикуси _________

Нижня щелепа _____________

тверде небо__________

м'яке піднебіння __________

мова___________

висновок ___________


11. Розкрийте аспекти нормального розвитку мовлення дітей.

Мовлення формується у процесі загального психофізичного розвитку дитини.Умовами формування нормального мовленняє:

- збережена центральна нервова система дитини;

- наявність нормального слуху і зору;

- достатній рівень мовленнєвого спілкування дорослих з дитиною.

На першому році життя дитина передусім оволодіває вокалізацією, гулінням, лепетом. Після 6-ти місяців лепетне мовлення активізується, наближається до звуків рідного мовлення, збагачується новими інтонаціями, є відповіддю на голосове звернення дорослих. Відсутність лепетного мовлення вже на ранніх етапах життя може свідчити про порушення у дитини слуху, артикуляційної моторики, інтелекту. На кінець першого року життя дитина розуміє значення багатьох слів і сама вимовляє перші слова. Великого значення вже у цьому періоді (як і впродовж подальшого розвитку) набуває спілкування дитини з оточуючими (передусім з матір’ю). Недостатність мовленнєвого спілкування, недорозвиток сенсомоторних функцій дитини можуть призвести і до недорозвитку мовлення дитини та затримки психічного розвитку в цілому.

До кінця другого року словник дитини суттєво збільшується, відбувається оволодіння простою фразою, яка поступово ускладнюється. У віці від одного до трьох років мовлення посідає провідне місце у психічному розвитку дитини. Дитина супроводжує мовленням свої ігри та предметні дії, ставить багато запитань і відповідає на запитання дорослих. Поступово мовлення стає провідним засобом спілкування і розвитку мислення.

До п’яти років розвивається координація між диханням, фонацією і артикуляцією, що забезпечує плавність мовлення; формується здатність до звукового аналізу і синтезу. Нормальний розвиток мовлення дозволяє дитині на кінець дошкільного віку перейти до нового етапу – оволодіння писемним мовленням.

Ще у дошкільному віці у дитини розвивається потреба у спілкуванні, яка з віком посилюється. Ця потреба не є вродженою, а формується у процесі взаємодії дитини з оточуючими. Тому так важливо, щоб комунікативна практика відповідала віку й можливостям дитини. Відсутність прагнення до спілкування, як і невідповідність мовленнєвого рівня відповідному віку, може свідчити про певні проблеми у розвитку дитини


12. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації га автоматизації звуків [л], [ лі].

Методична порада:Виконувати вивчені вправи для зміцнення органів артикуляції, вдосконалення їхньої рухливості й координації

Методична порада: Самостійно утримувати верхнє положення язика й утворювати щілину між боковими краями язика й корінними зубами.

Вправа "Зробити широкий язик" Мета: виробляти вміння утримувати язик в розслабленому положенні.

Вправа "Смачне варення" Мета: виробляти рух широкого переднього краю язика вгору.

Вправа "Пароплав гуде" Мета: виробляти підйом спинки язика вгору.

Виконання: розкрити рот і вимовляти звук [и] (як гуде пароплав).

Вправа "Індик" Мета: виробляти підйом язика вгору і рухливість його передньої частини.

Виконання: робити рухи вперед-назад кінчиком язика, спочатку повільно, потім прискорювати темп, поки не почуються звуки [бл-бл...].

Вправа "Гойдалка" Мета: виробляти вміння швидко міняти положення язика, необхідне при поєднанні звука [л] з голосними звуками [а], [и], [о],[у].

Вправа "Клацання кінчиком язика" Мета: укріплювати м´язи язика і виробляти підйом язика вгору.

Вправа "Беззвучне клацання кінчиком язика" Мета: виробляти рух язика вгору й допомогти визначити місце його під час вимови звука [л].

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Логопедия 7

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.