План

1. Підберіть логопедичні ігри та вправи для диференціації та автоматизації свистячих звуків.

2. Охарактеризуйте основні методи логопедичного впливу.

3. Проаналізуйте роль фонематичного сприймання при порушенні свистячих звуків.

4. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: вимовляння твердих і м'яких приголосних.

5. Назвіть особливості організації і проведення логопедичної роботи при дислалії.

6. Охарактеризуйте дидактичні принципи, якими зумовлюється корекція вимови звуків.

7. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: методику виправлення передньоязикових звуків.

8. Охарактеризуйте клініко-педагогічну класифікації мовлення.

9. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [дз], [ дз!].

10. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: методику виправлення вад мовлення губних звуків.

11. Охарактеризуйте особливості проведення індивідуальних, фронтальних і групових логопедичних занять.

12. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [ц], [ ці].

13. Складіть таблицю класифікації приголосних звуків за М.Савченко. Охарактеризуйте традиційний підхід до подолання вад звуковнмовн (автоматизація та диференціація звуків).

12. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [ц], [ ці].

1. МІЖЗУБНУ ВИМОВУ. При ній кінець язика просовується між зубів, прилягаючи до нижніх і В результаті чується недостатня свистячисть;

2. ПРИЗУБНУ ВИМОВУ. При ній кінчик язика впирається в передні зуби і спиняє видихуване повітря, в результаті чого звук Ц, змінюються звуком Т. Виходить не ЦИФРА, а ТИФРА;

3. ШИПЛЯЧУ ВИМОВУ. Замість свистячої Ц вимовляють передньопіднебінну м’яку шиплячу Ч: ЧВИХРА - ЦИФРА;

4. БОКОВУ ВИМОВУ. При ній бокові краї язика не притискаються до верхніх кутніх зубів. Повітря проходить по бокових краях язика, і в результаті чуємо хлюпаючий звук - ХЛЬИФРА - ЦИФРА.

Виправлення недоліків вимови цих звуків я розпочинаю з показу правильної артикуляції, яку учень повинен наслідувати. Якщо цього не достатньо, то застосовую такі способи:

1. При виправлені МІЖЗУБНОЇ ВИМОВИ я співвідношу правильну артикуляцію з міжзубною. Це допомагає дитині зрозуміти, у чому полягає недолік її вимови.

2. При виправленні ПРИЗУБНОЇ, ШИПЛЯЧОЇ й БОКОВОЇ ВИМОВИ тимчасово переводжу на міжзубну вимову. Усуваючи недоліки призубної вимови, я злегка натискую на широко розпластаний передній край язика, поступово висовую його за нижні зуби.

Усуваючи недолік шиплячої вимови, я домогаюся, щоб учень не напружував язик і не відтягував його далеко в ротову порожнину.

Я проводжу відповідні вправи на міжзубну вимову, і після певного результату починаю переводити кінчик язика учня на нижні різці. Те ж саме роблю і при усуванні бокової вимови: після певних вправ на міжзубну вимову кінчик язика учня переводжу на нижні зуби до нормального положення.

Для усунення недоліку вимову звука Ц учневі пропоную уперти кінчик язика в нижні зуби і вимовляти звук Т - Т - Т. У цей час натискаю на кінчик язика і відсовую його злегка в глибину рота.


13. Складіть таблицю класифікації приголосних звуків за М.Савченко. Охарактеризуйте традиційний підхід до подолання вад звуковнмовн (автоматизація та диференціація звуків).

Класифікація приголосних звуків за М.Савченко є доцільною для логопедичної роботи логопеда. Вона виділяє такі групи приголосних:

І. За активним мовним органом (місцем творення перепони):

а) губні —п, б, ф, в, м;

б) язикові —т, т', д, д', н, н', с, с', з, з', л, л', р, р', ц, ц', дз, дз', ш, ж, ч, дж, к, ґ, х, г, й.

II. За способом творення перепони приголосні поділяються на:

Зімкнені — активний орган щільно змикається з пасивним. При цьому характер зімкнення різний:

а) чисті зімкнені:п, б, т, т', д, д', к, ґ— повітря проривається крізь зімкнені органи, утворюючи вибух;

б) зімкнено-щілинні або африкати:ч, дж, ц, ц', дз, дз'— злиті звуки. Першим компонентом звука є зімкнення, другим — щілина, в яку плавно переходить зімкнення. Обидва компоненти створюються одним органом мовлення і мають бути або дзвінкими, або глухими;

в) зімкнено-прохідні:м, н, й', л, л'— одночасно здійснюється зімкнення одних органів й утворюється щілина між другими, по якій видихується повітря(м, й, н'—через носову порожнину,л, л'— між бічними краями язика і верхніми зубами).

Щілинні:ф, в, с, с', з, з', ш, ж, й, х, г.

Дрижачі:р, р'.

III. За участю спинки язика:

а) тверді:п, б, м, ф, в, т, д, с, з, ц, дз, л, н, р, ш, ж, ч, дж, х, г, к, ґ.

б) м’які:т', д', с', з', ц', дз', л', н', р', й.

Звукип, б, м, ф, в, к, ґ, г, х, ш, ж, ч, джв українській мові вимовляються напівпом’якшено здебільшого перед голоснимі.Розглядаються ці напівпом’якшені як варіанти твердих фонем.

Подовжені приголосні в українській мові не мають фонологічної самостійності.

IV. За участю голосу й шуму:

а) шумні, які поділяють на дзвінкі (вібрують голосові зв’язки):б, д, д', з, з', ж, дз, дз', дж', г, ґ таглухі:п, ф, т, т', с, с', ц, ц', ш, ч, к, х(голосові зв'язки не вібрують);

б) сонорні:м, н, н', р, р', л, л', в, й (голоспереважає над шумом).

V. За участю носового резонансу:

а) носові:м, н, н'.

б) неносові: всі інші приголосні:б, д.

Проте, наведені класифікації приголосних фонем дуже важко реалізувати в методиці логопедичної роботи, бо кожна з наведених груп приголосних уключає фонеми, об’єднані лише за однією ознакою.

Для практики й методики корекційної роботи доцільнішим виявилось об’єднання фонем М. Савченко у артикуляційні групи за двома основними артикуляційними ознаками: місцем і способом творення перепони. Інші три ознаки (участь голосових зв'язок, спинки язика та носової порожнини) слугують для розрізнення фонем у середині однієї групи.

При такому підході приголосні фонеми української літературної мови нами об’єднуються у 12 артикуляційних груп:б(двогубна);ф, в(губно-зубні);с, с', з, з'; ш, ж; х, г; л, л'; п, б, м; т, т', д, д', н, н'; й; к, ґ; ц, ц'; дз, дз'; ч, дж; р, р'.

Автоматизації і диференціації звуків потребує чималих зусиль, як з боку дитини, так і з боку педагога. Методична сила заняття з використанням ПК (персонального комп'ютера) полягає в тому, що вихованця легше зацікавити і навчити, коли він сприймає узгоджений потік зорових і звукових образів, причому на нього виявляється не тільки інформаційне, а й емоційний вплив, що дозволяє пожвавити навчальний процес, а корекційний - зробити найбільш цікавим і необтяжливим.

За дидактичної мети, яку переслідує на заняттях вчитель-логопед, роботу по постановці і диференціації звуків можна поділити на етапи:

Підготовка органів мови до постановки звуків;

Постановка ізольованого звуку;

Автоматизація (диференціація) звуку в складах;

Автоматизація (диференціація) звуку в словах;

Автоматизація (диференціація) звуку у фразах;

Автоматизація (диференціація) звуку в пропозиціях;

Автоматизація (диференціація) звуку у зв'язної мови;

Існує кілька варіантів завдань на автоматизацію і диференціацію проблемного звуку, які можна успішно використовувати за допомогою демонстрації їх через ПК: загадка, ребус, кросворд, піктограма,гра «Помісти картинки у кошику», гра «Четвертий зайвий», гра «Назви предмети», гра «Звукова доріжка», гра «Визнач місце звуку в слові» та ін. Для кожного варіанта використовується презентація з одного або декількох слайдів.

Система вправ і завдань з використанням ПК з автоматизації та диференціації кожного звуку визначає:

зручний спосіб запам'ятовування корекційного матеріалу;

тлумачення лексичного значення незнайомих слів;

роботу з прислів'ями, приказками, фразеологическими оборотами;

розвиток мовленнєвої активності.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 18

Бесплатная работа

Закрыть

Логопедия 4

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.