План

1. Позакласна робота з природознавства. Її значення і зміст.
2. Індивідуальна позакласна робота з природознавства.
3. Взаємозв’язок урочної і позаурочної роботи з природознавства.
4. Масова позакласна робота. Організація і проведення натуралістичних заходів.
5. Методи навчання природознавства, їхня класифікація.
6. Методичні прийоми. Метод як сукупність методичних прийомів.
7. Характеристика словесних методів навчання. Недоліки словесного викладання.
8. Характеристика наочних методів навчання. Загальні вимоги, особливості застосування у викладанні природознавства.
9. Практичні методи навчання. Види практичних методів, їхня характеристика, особливості застосування у викладанні природознавства.
10. Вибір методів навчання, їхнє поєднання в навчальному процесі з вивчення природознавства.
11. Наочні засоби навчання природознавства. Особливості комплексного застосування.
12. Куточок живої природи, організація і його обладнання.
13. Географічний майданчик, методика роботи.
14. Навчально-дослідна ділянка, методика роботи на ній.
15. Обладнання кабінету природознавства для учнів молодших класів.

Практичні методи навчання. Види практичних методів, їхня характеристика, особливості застосування у викладанні природознавства.

Спостереження — це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. Учень не просто повинен слухати, а прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебічно розглядати об’єкт, щоб створити необхідне уявлення про нього. У структурі спостереження виділяються такі компоненти: І. Цілі спостереження. 2. План спостереження. 3. Безпосереднє цілеспрямоване спостереження 4. Висновки спостережень.

За тривалістю проведенняспостереження бувають короткочасними і довготривалими. У процесі навчання спостереження за часом їх проведеннярозподіляються на випереджувальні, опорні та розширювальні. За. формою організації діяльності учнів спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні.

Навчальний дослід — це елементарний навчальний експеримент. Він, як і спостереження, є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду, інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних. структурні компоненти: 1. Осмислення власне предметних цілей досліду. Актуалізація знань про об'єкт, з яким проводиться дослід. 2. Планування досліду; 3. Виконання досліду 4. Осмислення результатів досліду 5. Закріплення результатів проведення досліду Досліди за рівнем пізнавальної самостійності учнів поділяються на репродуктивні і творчі.

Практична робота, як метод навчання, є способом цілеспрямованої організації практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів та керування нею учителем.

Засобом організації практичної роботи є практичне завдання. Ефективність його виконання учнями залежить: а) від чіткого визначення конкретних цілей практичної діяльності: б) відбору необхідних матеріальних об'єктів або їх матеріалізованих форм, приладів чи їх моделей; в) розробки прийомів виконання завдання.

Види практичних робіт визначаються за різними ознаками. Так, оволодіння кожним передбаченим програмою практичним умінням відповідає загальним закономірностям формування. На цій основі будується система практичних знань. Вона включає:

Завдання, які виконуються за зразком. Завдання, які виконуються шляхом перенесення способу практичної дії в ^подібну ситуацію, тобто виконуються ті самі дії, але з новими об'єктами, які охоплюються об'ємом уявлення чи поняття, що складають зміст ООД (орієнтовної основи дії). Завдання, які виконуються шляхом перенесення способів практичних дій і власне предметних знань у нові умови. Для виконання таких завдань (щодо усвідомлених цілей) відбираються засвоєні прийоми і з них конструюються нові способи практичної діяльності.


Вибір методів навчання, їхнє поєднання в навчальному процесі з вивчення природознавства.

На основі аналізу зв'язків методів навчання природознавству з іншими компонентами учбового процесу, а також умовами, у яких він протікає, можна стверджувати, що вибір методів навчання буде визначатися:

1. Закономірностями та принципами навчання.

2. Цілями та завданнями навчання.

3. Змістом та методами даної науки взагалі та конкретного предмету, теми.

4. Навчальними можливостями школярів:

а) віковими (фізичними, психічними);

б) рівнем підготовленості (освітньої та виховної);

в) особливостями шкільного колективу.

5. Особливостями зовнішніх умов (географічних, виробничого оточення та ін.)

6. Можливостями самих вчителів: їх попереднім досвідом, знаннями типових ситуацій процесу навчання, у яких виявляються найбільш ефективними певні поєднання методів, рівнем їх теоретичної та практичної підготовки, здатностями до застосування певних методів, засобів, вміння обрати оптимальний варіант, особистими якостями та ін. При виборі методу слід враховувати як мінімум два аспекти.1. Методи залежать від того, який компонент змісту освіти підлягає засвоєнню молодшими школярами.

При формуванні знань використовуються словесні, наочні методи або проведення досліду при формуванні умінь практичні роботи; формування відносин з природним оточенням відбувається з використанням інших методів навчання – методу екологічної ідентифікації, метод пошуку схожості природних об'єктів з людиною, методу пошуку внутрішньої гармонії природних об'єктів і т.д. Якщо вчитель робить акцент на розвиток мислення, то перевага віддається проблемним методам, методам, що вимагають виконання тих або інших розумових операцій.2. Методи залежать від тієї науки, яка знайшла віддзеркалення в змісті освіти. Кожна наука в своєму арсеналі має свої методи дослідження, які у дещо адаптованому вигляді потрапляють і в шкільне навчання.

Такі критеріальні вимоги визначаються цілісним системним підходом до процесу навчання, при якому вимоги звернені до усіх основних елементів системи, у якій протікає процес навчання, тобто до учнів, вчителів, зовнішніх умов, а також до компонентів самого процесу навчання – до цілей, змісту, методів, форм, засобів та очікуваних результатів навчання.


Наочні засоби навчання природознавства. Особливості комплексного застосування.

Суть принципу наочності полягає у створенні образів, конкретних уявлень, на основі яких будується навчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на оволодіння системою природознавчих уявлень і понять.Реалізація цього принципу пов'язана Із засобами наочності Засоби наочності служать для організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.Вонабуваєрепродуктивнаітворча.Репродуктивна передбачає використання засобів наочності як джерела готової інформації. У процесі творчої діяльності засоби наочності застосовуються під час пошуку способів розв'язання проблеми і як джерело нових знань.

Натуральні засоби наочності. Ця група об’єднує об'єкти неживої і живої природи. До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програмою з природознавства, належать: грунти (чорнозем, глинистий, піщаний), корисні копалини (торф, кам'яне вугілля, нафта, граніт, вапняк, пісок, глина, чаліша руда, мідна руда). До натуральних фіксованих засобів навчання належать: гербарії, колекції, вологі апарати.

Гербарії — це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. Гербарії можуть бути систематичними і морфологічними. Для вивчення природознавства у початкових класах обов'язковими є такі систематичні гербарії:—трав'янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»);—трав'янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»);—рослини луків («Луки»); —бур’яни поля («Бур'яни поля»);—зернові рослини («Зернові рослини»);—технічні рослини («Технічні рослини»);—трав'янисті рослини степу («Зона степів»);—трав'янисті рослини гір («Карпати», «Кримські гори»).

Колекції - це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки.

Образотворчі засоби поділяються на об’ємні і плоскі. До об'ємних належать муляжі. Муляжі - це точна копія натурального об'єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки. До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, «фотографії..

Аудіовізуальні засоби наочності. Цю групу складають динамічні (кінофільми, телепередачі грамзаписи, магнітофонні записи) і статичні (діафільми, діапозитиви, транспаранти до код ос копа) засоби наочності.

Моделі як засоби наочності Модель — це спрощений реальний об’єкт (оригінал), оскільки в ній абстрагуються тільки істотні ознаки, вони поділяються на два класи: а) матеріальні; б) ідеальні. Матеріальні моделі — це тривимірне зображення об'єкта, його частини чи групи об'єктів у зменшеному або збільшеному вигляді. Вони бувають динамічні (діючі, розбірні) і статичні (недіючі, нерозбірні). Ідеальні моделі розподіляються на три групи: Образні - це моделі. що передають загальну структуру, істотні зв’язки та інші особливості реальних об’єктів в образній формі.

До них належать схематичні малюн­ки, схеми. карти, план, діаграми, графіки; Знаково-символічні — не моделі, які відображають особливості та закономірності навколишнього світу за допомогою штучної знаково-символічної мови; Розумові — це моделі предметів, процесів, що створюються в уяві людини.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 18

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания естествознания 11

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.