План

1. Формування наукового світогляду під час навчання природознавства. 

2. Екологічне виховання молодших школярів в урочній та позаурочній системі викладання природознавства. 

3. Естетичне виховання молодших школярів засобами природи. 

4. Характеристика природознавчих понять, етапи вивчення. 

5. Методика формування уявлень про предмети та явища природи. 

6. Формування природничих понять. 

7. Організаційні форми навчання природознавства. Класифікація форм навчання природознавства.
8. Типи уроків з природознавства. 

9. Урок – головна форма навчально-виховної роботи з природознавства. Функції уроку та основні вимоги до нього. 

10. Взаємозв’язок типу і структури уроку. Структура предметного уроку. 

11. Структура комбінованого уроку з природознавства. 

12. Структура уроку на здобуття нових знань з природознавства. 

13. Структура уроку узагальнення і систематизації знань з природознавства. 

14. Фронтальні, групові та індивідуальні види робіт на уроці, їхнє поєднання. 

15. Екскурсії з вивчення природи, їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів. 

16. Підготовка вчителя д уроку-екскурсії, організація і методика проведення. Питання охорони природи на екскурсіях. 

17. Позаурочна робота учнів з природознавства, її виховна і природоохоронна спрямованість. 

18. Фенологічні спостереження в природі, ведення щоденників спостережень.

Фронтальні, групові та індивідуальні види робіт на уроці, їхнє поєднання.

Індивідуальна форма роботи. Орієнтує учня на самостійне виконання навчального завдання на рівні його можливостей. Широко використовується у ході програмованого або комп'ютерного навчання. Індивідуалізація в навчанні означає підтримку і стимулювання розвитку в учневі того, що становить його унікальність і неповторність, оскільки випливає з внутрішньо інтенційної спрямованості, формуючи життєтворчий потенціал особистості. Ця форма лежить в основі особистісного-орієнтованого підходу до виховання та навчання учнів. Передбачає: а) допомогу кожному учневі в усвідомленні власних потреб та інтересів, необхідності їхнього розвитку; б) створення сприятливих умов для розвитку їх; в) налаштування школяра на індивідуальну творчість; г) підтримку вихованців у їхній рефлексії.

визначають три рівні індивідуалізації навчання:

1) рівень, який реалізується шляхом урахування загальних особливостей учнів на різних етапах їх навчання і розвитку; 2) рівень, що здійснюється засобами диференційованого підходу до навчання та розвитку учнів; 3) рівень, який досягається засобами індивідуального підходу до навчання та розвитку школярів.

Фронтально-колективна робота. Полягає у постановці вчителем перед класом проблемних питань чи пізнавальних завдань, у відповідному опрацюванні яких беруть участь усі учні. Обговорюють різні варіанти рішення, обґрунтовують доцільність кращих. За цих умов завданням учителя залишається спрямування навчально-пізнавальної колективної діяльності учнів. Нерідко тут мають місце колективні творчі справи (наприклад, підготовка і проведення уроку за формою прес-конференції).

Групова робота. Передбачає спільне планування навчальної діяльності, вибір методів та засобів її здійснення. Серед її форм розрізняють: бригадну, ланкову, парну.

Бригадна форма має два різновиди організації навчальної роботи: 1) кооперативно-груповий (кожна група виконує своє завдання, яке є однією зі складових загального); 2) диференційовано-груповий (завдання розподіляються між учнями з різними навчальними можливостями залежно від складності їхнього виконання).

Ланкова форма. Як і за бригадної форми, клас ділиться на групи з 4-6 осіб. Вважається за доцільне включення в них учнів із різними навчальними можливостями. Вони працюють за єдиними завданнями, закріплюючи чи аналізуючи пояснений учителем навчальний матеріал або застосовуючи його на практиці. Оптимальною вважається тривалість такої роботи для молодших школярів 5-7 хв, для середніх - 10-15 хв, для старших - 15-20 хв.

Парна робота найчастіше передбачає допомогу сильного учня слабшому. Пари бувають постійними або змінними, залежно від особливостей навчальних завдань. Часто робота у парі передбачає взаємно навчання та взаємоконтроль.

Екскурсії з вивчення природи, їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів.

Екскурсія відіграє провідну роль у засвоєнні змісту навчального матеріалу. Вона дозволяє вивчати різні предмети, явища і процеси природи під час безпосереднього спостереження за ними у природних умовах. Спостереження, які проводять під час екскурсії, дозволяють закріпити знання учнів, які вони отримали на уроках. Зміст екскурсії тісно пов’язаний із навчальним матеріалом, а знання набуті під час спостережень широко використовують упродовж вивчення наступних тем. Основним методом пізнання на уроці- екскурсії є спостереження за предметами та явищами природи, вони розширюють кругозір, виробляють практичні навичкита вміння. У почакових класах найчастіше проводять екскурсії, які поєднують елементи ілюстрації і демонстрації, коли учитель пояснює окремі питання, ставить перед учнями завдання і організовує самостійну роботу.Ефективність уроку-екскурсії насамперед залежить від підготовки його учителем.

Дану роботу здійснюють у такій послідовності:

1) Вивчення теми уроку-екскурсії за програмою з природознавства;

2) Визначення виду уроку-екскурсії;

3) Складання логічно-понятійної схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з природознавства.

4) Конкретизація змісту відповідно до тих об’єктів, які є на місці екскурсії.

5) Визначення освітньої, розвивальної,виховної цілей конкретного уроку;

6) Розробка методики проведення уроку-екскурсії;

7) Підготовка школярів до уроку-екскурсії;

8) Підбір необхідного обладнання.

Екскурсії мають велике навчально-виховне значення. Без проведення відповідних екскурсій вивчення природничого матеріалу. К.Д.Ушинський підкреслював,що чудовий краєвид має такий великий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога,що день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох текстів, проведених на навчальній лаві.Виховне значення екскурсій полягпє в тому,що спостереження взаємозв’язку і взаємообумовленості в природі виховує в учнів основи матеріалістичного світогляду, викликає інтерес і почуття любові до природи і рідного краю, виробляє навички роботи в колективі. Екскурсії сприяють вихованню естетичних почуттів і бережливого ставлення до природи й наслідків людської праці, виховують патріотизм.

Уроки-екскурсії є: вступні, поточні, підсумкові.

Структура поточного уроку-екскурсії: 1)Перевірка засвоєних ЗУН; 2) Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація; 3)Засвоєння нових ЗУН; 4)Систематизація і узагальнення засвоєних ЗУН; 5)Застосування засвоєнних ЗУН; 6)Д.З; 7) Підсумок уроку.

Вступний урок-екскурсія: 1) Постановка мети і завдань уроку.Загальна мотивація; 2) Засвоєння нових ЗУН; 3) Підсумки уроку; 4) Д.З.

Підсумковий урок-екскурсія: 1) Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація; 2)Систематизація і застосування засвоєних ЗУН; 3) Підсумок уроку

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 19

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания естествознания 10

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.