План

1. Комбінований урок. Макро- і мікро- структура. Варіативність комбінованого уроку.

2. Система оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства. Критерії і норми оцінювання. Види оцінювання.

3. Предметний урок. Його макро і мікро структура, їх варіативність.

4. Урок – екскурсія з природознавства. Вижди уроків екскурсій. Особливості методики підготовки до їх проведення.

5. Домашня робота з природознавства, її значення і вимоги до неї. Методика організації і керівництва учителем виконання учнями домашнього завдання.

6. Позакласна робота з природознавства. Її види і значення в процесі оволодіння учнями змістом природознавства. Види планування навчально – виховної роботи з природознавства. Вимоги до планування.

7. Географічний майданчик. Його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на географічному майданчику.

8. Куточок живої природи. Його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально – пізнавальної і практичної діяльності учнів в куточку живої природи.

По-друге, ніщо так не активізує пізнавальний інтерес школярів, як усвідомлення ними практичної значимості роботи, яку вони виконують. Таке розуміння власної необхідності формується в процесі метеорологічних спостережень. Проводячи їх, учні на основі отриманих результатів навчаються самостійно робити прогнозовані висновки про зміни погоди у своїй місцевості.

По-третє, працюючи з географічними приладами, школярі набувають навичок дослідницької роботи. Найпростіший прилад, виготовлений з доступних матеріалів, може дати більше для розуміння суті географічних явищ і процесів, ніж розповідь чи пояснення вчителя. По-справжньому пізнати закони природи можна тільки тоді, коли на об’єкти вивчення дивитися очами дослідника.

По-четверте, робота на майданчику сприяє реалізації такого важливого принципу навчання, як краєзнавчий. Адже, якими глибокими не були б знання, почерпнуті з навчальних книг і довідників, вони не зможуть замінити живого спілкування з природою, власних спостережень і пошуків. Краєзнавча робота збагачує внутрішній світ школярів, допомагає їм краще зрозуміти органічну єдність довкілля та його збереження.

По-п’яте, проведення занять на географічному майданчику урізноманітнює навчально- виховний процес, робить його змістовнішим і цікавішим.


8. Куточок живої природи. Його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально – пізнавальної і практичної діяльності учнів в куточку живої природи.

Важливе місце в удосконаленні викладання біології належить кутку живої природи. В ньому учні систематично ведуть спостере­ження, доглядають живі організми, закладають досліди, проводять експерименти. В кутку живої природи вчитель має можливість ви­ховувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплю­вати практичні вміння і навички, збагачувати знання, розширювати світогляд, розвивати допитливість.

Створюють його поступово. Учні самі виготовляють значну кіль­кість обладнання, особливо такого, як годівниці, напувалки, різно­манітні діючі моделі тощо.

Куток живої природи є важливим підрозділом біологічного кабінету, де учні та юннати вивчають особливості будови, біологію тварин, ведуть досліди, спостереження, виконують домашні завдан­ня. Саме тому в кутку живої природи треба утримувати насамперед тих тварин, які рекомендовані для використання в навчально-вихов­ному процесі з біології.

Тварини кутка живої природи

У кутку живої природи можна розмістити безхребетних тварин: найпростіших; дощових черв'яків; павуків; комах корисних (шовко­вичний шовкопряд, сонечко, мухи тахіни) і шкідників сільськогос­подарських культур (колорадський жук, золотогуз, білан капустя­ний); хребетних - риб (гупій, мечохвостів, вуалехвостів, телескопів, білих амурів, товстолобиків та інших), земноводних (жаб, три­тонів), плазунів (вужа, ящірку, черепаху), птахів (голуба, папужка), ссавців (білих мишей, щурів, їжаків, морських свинок). Тварин ут­римують у спеціально виготовлених інсектаріях, тераріумах, ак­варіумах, вольєрах або клітках.

На кожному акваріумі, тераріумі, клітці поміщається етикетка (паспорт) з назвою тварини, коли, хто і де виловив, чим живиться, який дослід і хто робить.

Працюючи в кутку живої природи, учні повинні дотримуватися таких правил:

1.Не порушувати режиму дня.

2.Дотримуватися тиші.

3.З тваринами поводитися спокійно, лагідно.

4.Під час прибирання приміщення та годівлі тварин одягати халат.

5.Після догляду за мешканцями кутка мити руки з милом.

6.Стежити за станом кліток, акваріумів, тераріумів, берегти їх, несправні - ремонтувати.

7.Правильно використовувати приміщення кутка живої природи.

8.Систематично змінювати підстилку в клітках (солому, папір, пісок).

9.Тричі на день вичищати клітки від нечистот.

10.Щоденно провітрювати приміщення.

11.Періодично проводити дезінфекцію кліток і приміщень.

12.Згодовувати лише свіжі і доброякісні корми.

13.Годувати тварин завжди в години, визначені за графіком.

14.Після кожної годівлі прибирати рештки їжі.

15.Напувалки і годівниці щоденно чистити.

16.Щітки, гребінці, ганчірки зберігати в окремому ящику.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания естествознания 8

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.