План

1. Комбінований урок. Макро- і мікро- структура. Варіативність комбінованого уроку.

2. Система оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства. Критерії і норми оцінювання. Види оцінювання.

3. Предметний урок. Його макро і мікро структура, їх варіативність.

4. Урок – екскурсія з природознавства. Вижди уроків екскурсій. Особливості методики підготовки до їх проведення.

5. Домашня робота з природознавства, її значення і вимоги до неї. Методика організації і керівництва учителем виконання учнями домашнього завдання.

6. Позакласна робота з природознавства. Її види і значення в процесі оволодіння учнями змістом природознавства. Види планування навчально – виховної роботи з природознавства. Вимоги до планування.

7. Географічний майданчик. Його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на географічному майданчику.

8. Куточок живої природи. Його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально – пізнавальної і практичної діяльності учнів в куточку живої природи.

Дидактичною ціллю домашніх завдань є:

1. розширення і поглиблення засвоєних знань;

2. конкретизація засвоєних знань;

3. Застосування засвоєних знань: за зразком, у подібній і новій ситуації;

4. систематизація засвоєних знань;

5. застосування засвоєних способів діяльності: за зразком, у подібній і новій ситуації.

Способи виконання домашнього завдання: стеження за об'єктами природи, виконання досліду, виконання практичної роботи, робота з підручником, робота з додатковою літературою, робота з засобами наочності.

Домашні завдання поділяються на:

І. За способами організації навчально-пізнавальної діяльності: індивідуальні, групові, фронтальні;

ІІ. За тривалістю виконання: довготривалі і короткотривалі;

ІІІ. За характером пізнавальної діяльності: репродуктивні і творчі.

Обсяг домашніх завдань: 2 кл. - до 1,5 год; 3-4 кл. - до 2 год.

З метою організації усвідомлення способу виконання кожного завдання вчитель використовує різні прийоми: детальне пояснення; план; аналогії; подання або пошук алгоритмів (пам'ятки про спосіб виконання діяльності).


6. Позакласна робота з природознавства. Її види і значення в процесі оволодіння учнями змістом природознавства. Види планування навчально – виховної роботи з природознавства. Вимоги до планування.

Позакласна робота – це гурткова робота поза шкільною програмою. Кожна форма входить в систему шкільної освіти і забезпечує засвоєння матеріалу учбового предмету. Форми доповнюють одна одну і забезпечують вирішення освітніх, виховних та розвивальних завдань.

Позакласна робота базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, вона для учнів необов’язкова, організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми. За способом організації її розглядають як індивідуальну, групову та масову.

Позакласна робота дає можливість розвивати індивідуальні інтереси дітей, їхні здібності, нахили, розширювати кругозір з природознавства, формувати стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти і примножувати навколишню природу.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють особливий інтерес до об'єктів і явищ природи. Пізнавальний інтерес зароджується в них на уроках природознавства. Завдання учителя - вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту навчального предмета, процесу пізнання природи. Відповідно до цього індивідуальна позакласна робота повинна бути цілеспрямована, планомірна.

Важливим видом індивідуальної роботи є позакласне читання. Необхідно навчити кожного учня самостійно працювати з книжками про природу. На початковому етапі їх підбирають індивідуально з урахуванням інтересу до природи та до читання як виду діяльності, рівня оволодіння технікою читання. Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє за спільністю об'єднувати і залучати дітей до групової та масової позакласної роботи.

Найпоширенішою формою групової позакласної діяльності молодших школярів є гурток. Як правило, він називається гуртком юних натуралістів (юннатів). У практиці роботи школи зустрічаються й інші назви: «Юні друзі природи», «Люби і знай свій рідний край» тощо.

Дидактичними цілями роботи гуртка є розширення та поглиблення природничих знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької роботи, поглиблення пізнавального інтересу до вивчення природи, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей, оволодіння практичними уміннями природоохоронної роботи.

Гурток об'єднує 15-20 учнів. Бажано, щоб вони були одного віку, що дозволяє ефективно керувати їх діяльністю. Робота гуртка може бути присвячена глибшому вивченню окремих тем або розділів навчальної програми, до яких школярі виявили особливий інтерес. Наприклад: «Пори року у нашій місцевості», «Рослинний світ нашої місцевості» і т. ін. - це у 3 класі.

В 4 класі тематика значно ширша, комплексна: «Скарби природи мого краю», «Таємниці життя лісу» тощо. Отже, розглядаючи загальну проблему, учитель планує роботу гуртка не менше двох занять на місяць. Під час планування враховуються індивідуальні інтереси дітей, їх вікові особливості.


7. Географічний майданчик. Його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на географічному майданчику.

При обладнанні ШГМ необхідно враховувати якісний підбір та раціональне розташування всіх необхідних приладів та устаткувань, можливість зручно їх застосовувати при веденні учнями систематичних спостережень за обєктами та явищами природи.

Розміри географічного майданчика можуть бути різними, але найкращою є ділянка 25 х 25 м. На ній можна розмістити всі необхід ні прилади і влаштувати «зелений клас» під відкритим небом. Шкіль ний географічний майданчи необхідно обнести парканом із штахети ків висотою 1 м. Одну сторону паркана треба пофарбувати через метр в різні кольори (білий і зелений), щоб учні привчалися вимірювати віддаль на око і могли визначити середню довжину свого кроку. На географічному майданчику доцільно зробити такі відділи: 1) агрометеорологічний; 2) астрономічний: 3) геоморфологічний; 4) математичний; 5) «зелений клас».

Досвід роботи багатьох учителів географії й авторів посібника зокрема, переконує: географічний майданчик у школі необхідний.

По-перше, спостереження й географічні дослідження, які учні проводять на майданчику, спонукають їх до самостійного пізнання, вивчення та розуміння природних закономірностей і процесів.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания естествознания 8

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.