Методика обучения украинскому языку
План
1. Структура уроків читання в період навчання грамоти.
2. Аналіз букваря. Методика роботи з букварем.
3. Методика навчання письма в букварний період.
4. Буква я, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі. Аналіз відповідних сторінок букваря.
Дітям варто вже з II семестру приблизно раз на тиждень писати у звичайних зошитах для письма (дві вузькі рядкові лінії з рідкою похилою). Звичайно, перед цим слід детально ознайомити шестирічних школярів із сіткою зошита, за яким вони працюватимуть, сказати про його особливості тощо.Час на хвилинки відпочинку вчитель визначає сам.
Домашніх завдань з письма діти не одержують. Батьки можуть поцікавитися їхніми успіхами, прийшовши до школи.
Для заохочення дітей у старанності, умінні охайно тримати зошити, правильно і красиво виконувати будь-яке завдання варто проводити виставки дитячих зошитів з різноманітними конкурсами.
4. Буква я, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі. Аналіз відповідних сторінок букваря.
На завершальному періоді букварного періоду першокласники ознайомлюються з такою складною особливістю української графіки, яка полягає в позначенні буквами я, ю, є голосних звуків [а], [у], [е] та м’якості попереднього приголосного.
Ці букви вивчаються на звуковій основі, тобто вже за первинного ознайомлення з ними розкривається їх звукове значення.
Лексичний і текстовий матеріал у сучасних букварях дібрано так, що спочатку учні ознайомлюються з тим, що букви я, ю, є слугують для позначення звукових сполучень [йа], [йу], [йе], потім (на наступному уроці) усвідомлюють, що вони можуть позначати м’якість попередніх приголосних.
У цій роботі необхідно максимально спиратись на артикуляційно-слухові сприйняття учнів.
Розглянемо перший випадок, коли буквами я, ю, є позначається два звуки: [йа], [йу], [йе].
Для аналізу вчитель добирає слово, в якому ці букви стоять на початку слова і становлять склад з наголошеним голосним, щоб зосередити увагу на вимовлянні звуків, позначених цими буквами на початку складу. Тоді учні легко відчувають артикуляційно і сприймають на слух не один, а два звуки.
Послідовність роботи на уроці буде такою:
1.Чітка вимова аналізованого слова (якір) і пояснення його значення.
2.Поділ слова на склади (я-кір).
3.Протяжна вимова першого складу і спостереження за артикуляцією сполучень звуків [й] і [а] ([йййааа]).
–Скільки звуків чуєте? (Два.)
–Який перший звук? ([й]).
–Який другий? ([а]).
4.Вимова ще кількох слів зі звукосполученням [йа] для того, щоб закріпити в памяті дітей ці арткуляційно-слухові відчуття (яблуко, явір). Учні виділяють звукосполучення йа на початку слова.
5.Складання звукових моделей одного з проаналізованиї слів, наприклад слова якір:
6.Ознайомлення з буквою, що позначає ці звуки (буква я)
7.Складання слова якір із букв розрізної азбуки (вниз під звуковою моделлю).
8.Встановлення невідповідності між звуками і буквами в слові.
9.Вправи на зіставляння вимови звуків [а] і [йа] окремо та в словах, коли ці
звуки становлять окремий склад (апельсин – яблуко)
10.Вправи на зіставлення вимови звуків [й] та [йа] окремо та в словах (мій – моя).
11.Читання слів і тексту на сторінках букваря.
Аналогічна робота проводиться під час вивчення букв ю, є, ї, коли вони позначають звукосполучення [йу], [йе], [йі].
Другий випадок – букви я, ю, є слугують для позначення м’якості попередніх приголосних та звуків [а], [у], [е].
Для аналізу спочатку слід брати склади (зіставляти їх вимову: на – ня, ла – ля, а потім і окремі слова: мала – маля. Передусім зосереджуємо увагу на голосному звукові у сполучення п'г [л'ааа], [н'ааа] (голосний звук [а]), а потім – на вимові приголосного звука [л'л'л'а] (м’який приголосний звук).
Послідовність роботи на уроці.
1.Чітка вимова аналізованого слова (Валя).
2.Поділ слова на склади (Ва-ля).
3.Вимова другого складу (ля) із протягуванням голосного звука для того, щоб учні почули й артикуляційно відчули голосний звук [а].
–Скільки звуків почули?
–Який голосний звук чуємо? ([а])
4.Повторна вимова складу ля з тим, щоб діти розпізнали м’який приголосний
звук [л'л'л'а].
5.Вимова ще кількох слів з іншими м’якими звуками [н'], [с']: Ганя, Леся. Спостереження за м’якою вимовою приголосних звуків [н'], [с'] в другому складі.
6.Складання звукової моделі одного із слів, наприклад, слова Валя:
7.Повідомлення вчителя про позначення м’якості приголосного буквою я (коли м’який приголосний та [а]).
8.Складання слова (Валя) із букв розрізної азбуки під звуковою моделлю цього слова для зіставлення звукової і буквеної будови слова.
9.Добір слів, у яких буквою я позначається м’якість попереднього приголосного.
10.Читання складів і слів з буквою я, що позначає м’якість попереднього приголосного на сторінці букваря.