Основы педагогики 32
План
1. Суть і завдання змісту освіти
2. Основні принципи реформування змісту шкільної освіти: гуманітаризація, інтеграція, диференціація.
3. Концепції освіти.
4. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
5. Рівні освіти.
6. Документи, в яких реалізується зміст освіти в школі: навчальний план, навчальна програма, навчальні підручники.
7. Навчальний план: загальна характеристика документа, структура, компоненти, поетапність формування (базовий, типовий, робочий), види. Навчальна програма: структура, принципи побудови, вимоги.
3. Навчально-методичне забезпечення дошкільної освіти - важлива умова реалізації концепції. Вона передбачає забезпечення дошкільної освіти відповідними програмами, навчально-методичними посібниками, засобами навчання тощо.
4. Створення науково-методичного забезпечення для психологічно-педагогічного супроводу дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.
5. Державна підтримка наукових досліджень у сфері дошкільної освіти, фінансування розроблення та видання навчально-методичної літератури, забезпечення дошкільних закладів необхідним обладнанням, іграшками, іншими засобами навчання і виховання.
6. Науковий супровід розвитку дітей дошкільного віку передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру:
поширення тематики наукових досліджень, присвячених проблем підвищення ефективності освітньої діяльності дошкільників;
розроблення психолого-педагогічних технологій на основі застосування інноваційних методів розвитку, виховання та навчання;
розроблення системи контролю та оцінювання рівня розвитку дітей;
проведення моніторингу якості дошкільної освіти;
розроблення та впровадження концептуальних підходів до організації інтегрованого та інклюзивного навчання дітей в різних умовах.
4. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
Залежно від цілей, характеру підготовки учнів розрізняють загальну, політехнічну і професійну освіту, що становлять послідовні етапи та основні напрями освіти.
Загальна освіта - процес і результат оволодіння основами наук, необхідних для формування світогляду та моральних якостей. Основними шляхами здобуття загальної освіти є: навчання в середній школі, середніх спеціальних навчальних закладах і самоосвіта. Розрізняють такі рівні загальної середньої освіти: початкова, неповна середня (базова) і повна середня освіта.
Політехнічна освіта - освіта, зміст якої становлять знання про галузі та наукові принципи виробництва, передбачає знайомство учнів з науковими основами сучасного виробництва, формування в них трудових умінь і навичок творчого характеру. У сучасній школі політехнічну освіту реалізують у процесі вивчення основ наук, предметів політехнічного циклу (математики, фізики, хімії, біології, географії), а також інших предметів (історії, основ держави і права, літератури), трудового навчання, проведення практичних і лабораторних занять. Вагоме значення мають практикуми, факультативи з машинознавства, автосправи, електротехніки тощо.
Професійна освіта - освіта, яка охоплює знання, практичні вміння і навички, необхідні для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності. Зміст професійної освіти забезпечує поглиблене вивчення наукових основ і технології обраного виду праці, формування спеціальних практичних умінь та навичок, виховання психологічних, моральних, естетичних якостей, необхідних фахівцеві конкретної галузі трудової діяльності. Питання професійної освіти частково вирішують загальноосвітні навчальні заклади в процесі профорієнтації, на факультативних заняттях, у різноманітних гуртках. Але головний шлях здобуття професійної освіти - навчання молоді у професійно-технічних училищах і вищих закладах освіти різних типів і профілів.
Синтез загальної, політехнічної та професійної освіти свідчить про наступність усіх рівнів і видів освіти, органічний зв'язок між науковими дисциплінами, а також між наукою і виробництвом.
5. Рівні освіти.
До структури вищої освіти входять освітні рівні (неповна вища освіта, базова вища освіта, повна вища освіта) та освітньо-кваліфікаційні рівні (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр).
Молодший спеціаліст. Нормативний термін навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти становить 2–3 роки, а на базі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти – 3–4 роки. Випускники, які успішно пройшли державну атестацію, отримують Диплом молодшого спеціаліста, що надає право на здійснення професійної діяльності та право вступу на програму підготовки бакалавра.
Бакалавр. Підготовка бакалаврів здійснюється на основі повної загальної середньої освіти. Нормативний термін навчання зазвичай становить 3–4 роки і зменшується на один-два роки в разі навчання на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю, відповідною до напряму підготовки. Випускники, які успішно пройшли державну атестацію, отримують Диплом бакалавра, що надає право на здійснення професійної діяльності та право вступу на програму підготовки спеціаліста або магістра.
Спеціаліст. Нормативний термін навчання за програмою підготовки спеціаліста на основі кваліфікації бакалавра становить 1-1,5 роки; а для спеціаліста медичного, ветеринарно-медичного профілів – 5-6 років на основі повної загальної середньої освіти. Випускники, які успішно пройшли державну атестацію та публічно захистили свою роботу, отримують Диплом спеціаліста, що надає право на здійснення професійної діяльності та право вступу до магістратури або аспірантури.
Магістр. Кваліфікація магістра здобувається на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста. Нормативний період підготовки магістра зазвичай становить 1-2 роки. Випускники проходять державну атестацію, що включає публічний захист магістерської роботи. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують Диплом магістра, що надає право на здійснення професійної діяльності та право вступу до аспірантури.